Ухвала суду № 133785542, 28.01.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5620/18

провадження 2/216/33/26

УХВАЛА

іменем України

28 січня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Цимбалістенко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Гулковського О.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про залучення її у якості третьої особи до участі у цивільній справі за первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконкому Центрально-міської ради, орган опіки та піклування, про визнання незаконним вивезення та утримування ОСОБА_2 на території країни тимчасового перебування - Республіки Італія, неповнолітньої ОСОБА_4 , про зобов`язання ОСОБА_2 повернути неповнолітню ОСОБА_4 до її постійного місця проживання в України, про зобов`язання ОСОБА_2 надання ОСОБА_3 права доступу до дитини, для участі у її вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа № 216/5620/18 за первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконкому Центрально-міської ради, орган опіки та піклування, про визнання незаконним вивезення та утримування ОСОБА_2 на території країни тимчасового перебування - Республіки Італія, неповнолітньої ОСОБА_4 , про зобов`язання ОСОБА_2 повернути неповнолітню ОСОБА_4 до її постійного місця проживання в України, про зобов`язання ОСОБА_2 надання ОСОБА_3 права доступу до дитини, для участі у її вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.

28.01.2026 ОСОБА_1 через канцелярію суду було подано клопотання про залучення її до даної справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору за зустрічним позовом ОСОБА_3 , в якому ОСОБА_1 просить суд надати строк для подання позову про захист права приватної власності та компенсацію моральної шкоди, завданої діями ОСОБА_3 , який, на думку ОСОБА_1 , порушив її право власності на нерухоме майно та недоторканість житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто предметом позову ОСОБА_1 є захист права приватної власності на нерухоме майно та компенсацію моральної шкоди.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначила, що з ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 01.04.2020, їй стало відомо про те, що у зустрічному позові ОСОБА_3 містяться вимоги, щодо яких у домоволодінні, яке належить їй на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 , за мировою угодою мають відбуватися зустрічі ОСОБА_3 та його доньки ОСОБА_4 , що, на думку ОСОБА_1 , є підселенням у її приватне домоволодіння. Однак вона не є стороною мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та згоди на проживання або перебування третіх осіб у своєму домоволодінні не надавала.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своє клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Заслухавши позицію ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, зважаючи на предмет даного позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про залучення в якості третьої особи з яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору за зустрічним позовом ОСОБА_3 з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Так в провадженні суду перебуває цивільна справа №216/5620/18 за первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконкому Центрально-міської ради, орган опіки та піклування, про визнання незаконним вивезення та утримування ОСОБА_2 на території країни тимчасового перебування - Республіки Італія, неповнолітньої ОСОБА_4 , про зобов`язання ОСОБА_2 повернути неповнолітню ОСОБА_4 до її постійного місця проживання в України, про зобов`язання ОСОБА_2 надання ОСОБА_3 права доступу до дитини, для участі у її вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.

Предметом первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав є позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо неповнолітньої ОСОБА_4 .

Предметом зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконкому Центрально-міської ради, орган опіки та піклування, про визнання незаконним вивезення та утримування ОСОБА_2 на території країни тимчасового перебування - Республіки Італія, неповнолітньої ОСОБА_4 , про зобов`язання ОСОБА_2 повернути неповнолітню ОСОБА_4 до її постійного місця проживання в України, про зобов`язання ОСОБА_2 надання ОСОБА_3 права доступу до дитини, для участі у її вихованні та вільному спілкуванні з дитиною є:

визнання незаконним вивезення та утримування ОСОБА_2 на території країни тимчасового перебування - Республіки Італія, неповнолітньої ОСОБА_4 ,

зобов`язання ОСОБА_2 повернути неповнолітню ОСОБА_4 до її постійного місця проживання в України,

зобов`язання ОСОБА_2 надання ОСОБА_3 права доступу до дитини, для участі у її вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.

Пункт 5 частини 1 ст. 183 ЦПК України визначає, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до положень ст. 52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Разом з цим ОСОБА_1 у своєму клопотанні про залучення її до участі у справі за зустрічним позовом до ОСОБА_3 зазначає предметом свого позову захист права приватної власності на нерухоме майно та компенсацію моральної шкоди, завданої діями ОСОБА_3 , який порушив її право приватної власності та недоторканість житла за адресою: АДРЕСА_1 зазначивши вказане житло у мировій угоді сторін, затвердженій у цивільній справі №2-120/2010 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору органу опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, стягнення моральної шкоди та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

При цьому, що відповідно до матеріалів справи зареєстрованим постійним місцем проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в Україні є: АДРЕСА_2 .

Таким чином, аналізуючи вищевикладені норми Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що третя особа може заявляти самостійні вимоги тільки щодо вже існуючого предмета спору у конкретній справі.

Разом з цим, аналізуючи характер спірних правовідносин у справі № 216/5620/18 суд приходить до висновку, що спір між сторонами виник в рамкахсімейних правовідносин, а саме прав і обов`язків батьків по вихованню дитини.

З огляду на викладене позов ОСОБА_1 , не спрямований на той самий предмет спору і не є взаємопов`язаним з зустрічним позовом ОСОБА_3 , оскільки мирова угода не є предметом спору у цивільній справі №216/5620/18.

Також слід зауважити, що в провадженні суду перебуває цивільна справа № 216/2602/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, третьої особи ОСОБА_1 , про розірвання мирової угоди про виконання цивільно-правових зобов`язань дитини, стягнення моральної шкоди, заподіяної дитині внаслідок примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань.

У зазначеній цивільній справі № 216/2602/22 через канцелярію суду 13 січня 2026 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про залучення її в якості третьої особи по справі. В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 зазначила, що 01 грудня 2025 року з ухвали суду від 01.04.2020 їй стало відомо про існування мирової угоди відповідно до умов якої зустрічі між батьком ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 мають відбуватися у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , що порушує її права, оскільки зазначений будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Враховуючи предмет спору у зазначеній справі, клопотання ОСОБА_1 було задоволено судом і ухвалою від 13.01.2026 залучено її третьою особою до участі у цивільній справі № 216/2602/22.

З огляду на викладене, виходячи з характеру спірних правовідносин, предмету спору та суб`єктного складу сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про залучення її до участі у справі 216/5620/18 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги за предметом спору.

З урахуванням викладеного, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення третьої особи необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.52-54, 259-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення її у якості третьої особи до участі у розгляді справи за первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконкому Центрально-міської ради, орган опіки та піклування, про визнання незаконним вивезення та утримування ОСОБА_2 на території країни тимчасового перебування - Республіки Італія, неповнолітньої ОСОБА_4 , про зобов`язання ОСОБА_2 повернути неповнолітню ОСОБА_4 до її постійного місця проживання в України, про зобов`язання ОСОБА_2 надання ОСОБА_3 права доступу до дитини, для участі у її вихованні та вільному спілкуванні з дитиною відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає

Повний текст ухвали складено 02 лютого 2026 року о 15 год 30 хв.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО