Постанова № 13378541, 21.12.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3210/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Пігулі І.Ю.,

за участю представника позивача Мисюк Г.І.,

представника відповідача Сидорчука Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Луцькводоканал»до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 листопада 2010 року №0017011601/2, №0017021601/2,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Луцькводоканал» (далі КП «Луцькводоканал», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання противними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2010 року №0017011601/2, №0017021601/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка КП «Луцькводоканал» з питань дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість за період з 30.07.2009 року по 23.04.2010 року, про що складено акт №5999/10/15-115/03339489 від 10.09.2010 року. Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто несвоєчасна сплата позивачем узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки №5999/10/15-115/03339489 від 10.09.2010 року Луцькою ОДПІ 27.09.2010 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення: №0017011601/0, яким за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1273215грн. 24коп. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 10 відсотків 127321грн. 53коп., та №0017021601/0, яким за затримку на 62 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1768745грн. 76коп. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 відсотків 353749грн. 13коп.

Податкові повідомлення-рішення від 27.09.2010 року позивач оскаржив в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача приймалися рішення, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги без задоволення. Після прийняття рішення Державною податковою адміністрацією у Волинській області (далі ДПА у Волинській області) про результати розгляду повторної скарги, Луцькою ОДПІ прийняті та надіслані КП «Луцькводоканал» податкові повідомлення-рішення від 16.11.2010 року №0017011601/2, №0017021601/2. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню, з огляду на таке.

КП «Луцькводоканал» щомісяця здійснювало сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі податку, визначеного у податковій звітності за відповідний податковий період. У платіжних дорученнях на перерахування коштів до бюджету по сплаті податку на додану вартість позивач зазначав призначення платежу як сплату поточних платежів з вказівкою на період, за який сплачується податок, проте відповідач самостійно проводив зарахування коштів на погашення податкового боргу попередніх періодів, змінюючи призначення платежу, визначене платником податків. Такі дії податкового органу КП «Луцькводоканал» вважає неправомірними, а нарахування штрафної санкції безпідставним.

Позивач в обґрунтування позовних вимог покликається на норми Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вказуючи при цьому, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Позивач просить визнати противними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16.11.2010 року №0017011601/2, №0017021601/2.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснила, що КП «Луцькводоканал» своєчасно проводило сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість, у строки визначені підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а Луцька ОДПІ безпідставно застосувала штрафні санкції. Представник позивача просить визнати противними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16.11.2010 року №0017011601/2, №0017021601/2.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову (а.с.117), та пояснив, що за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки (акт перевірки №5999/10/15-115/03339489 від 10.09.2010 року) встановлено порушення КП «Луцькводоканал» граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість протягом липня-грудня 2009 року та січня-квітня 2010 року, чим порушено вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону до позивача застосовані штрафні санкції на суму 127321грн. 53коп., що становить десять відсотків погашеної суми податкового боргу, який сплачено при затримці до 30 календарних днів, та на суму 353749грн.13коп., тобто в розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, який сплачено при затримці від 31 до 90 календарних днів. Вказує, що податкові повідомлення-рішення Луцькою ОДПІ від 16.11.2010 року №0017011601/2, №0017021601/2 прийняті правомірно. Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що КП «Луцькводоканал» є субєктом господарської діяльності, зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.32), з 26.08.1994 року перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №349 від 04.03.2008 року (а.с.34), зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.06.2003 року №02816887 (а.с.33).

Луцькою ОДПІ 10.09.2010 року проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка КП «Луцькводоканал» з питань дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань по податку на додану вартість за період з 30.07.2009 року по 23.04.2010 року, про що складено акт №5999/10/15-115/03339489 від 10.09.2010 року (а.с.16-21). Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податкових зобовязань, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість, за період з липня 2009 року по квітень 2010 року, чим порушено вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та нараховано штрафні санкції відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону.

27.09.2010 року на підставі акту перевірки №5999/10/15-115/03339489 від 10.09.2010 року Луцька ОДПІ прийняла такі податкові повідомлення-рішення: №0017011601/0, яким за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1273215грн. 24коп. КП «Луцькводоканал» зобовязано сплатити штраф у розмірі 10 відсотків 127321грн. 53коп., та №0017021601/0, яким за затримку на 62 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1768745грн. 76коп. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 відсотків 353749грн. 13коп. (а.с.14-15). Податкові повідомлення рішення від 27.09.2010 року в подальшому були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішеннями Луцької ОДПІ №25031/10/25-006 від 21.10.2010 року (а.с.23), ДПА у Волинській області №5143/10/25-006 від 10.11.2010 року (а.с.26-27) первинна та повторна скарги КП «Луцькводоканал» залишені без задоволення, нараховані суми штрафу з податку на додану вартість, визначені у первинних податкових повідомленнях-рішеннях, залишені без змін. Луцькою ОДПІ в подальшому були винесені податкові повідомлення-рішення з номером первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставлявся номер скарги, щодо якої воно складене, зокрема, після прийняття рішення ДПА у Волинській області про результати розгляду повторної скарги позивача, Луцькою ОДПІ прийнято та надіслано КП «Луцькводоканал» податкові повідомлення-рішення від 16.11.2010 року №0017011601/2, №0017021601/2 (а.с.10-11).

Судом також встановлено, що позивач щомісяця за період з липня 2009 року по січень 2010 року подавав до Луцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначав суму податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 декларації). Протягом періоду з серпня 2009 року по березень 2010 року платник податків сплачував податок на додану вартість шляхом безготівкового перерахування коштів до бюджету в розмірі узгодженого податкового зобовязання, самостійно визначеного у відповідній податковій звітності, при цьому у платіжних дорученнях визначав призначення платежу як сплату поточного платежу (а не податкового боргу), із зазначенням назви податку, періоду, за який проводиться сплата податку, та вказував на граничний термін сплати податкового зобовязання. Платіжні доручення були виконані банківською установою в день їх отримання, про що свідчать відповідні відмітки Волинської філії ПАТ «Кредитпромбанк» про проведення платежу.

Так, зокрема, в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року (поданої до Луцької ОДПІ 20.08.2009 року) позивачем визначено до сплати в бюджет суму податку 333420грн. 00коп. (а.с.35-36), яку по граничному строку сплати до 31.08.2009 року (а.с.18), перераховано в бюджет згідно з платіжними дорученнями від 20.08.2009 року №766 на суму 18000грн. 00коп., від 21.08.2009 року №9845 на суму 32000грн. 00коп., від 27.08.2009 року №801, №9897, №802 відповідно на суми 7420грн. 00коп., 5500грн. 00коп., 10500грн. 00коп., від 28.08.2009 року №804 на суму 70000грн. 00коп., від 31.08.2009 року №9918, №810 відповідно на суми 181000грн. 00коп., 9000грн. 00коп. (а.с.49-56), а всього на суму 333420грн. 00коп.

В податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року (поданої до Луцької ОДПІ 18.09.2009 року) позивачем визначено до сплати в бюджет суму податку 356535грн. 00коп. (а.с.37-38), яку по граничному строку сплати до 30.09.2009 року (а.с.18), перераховано в бюджет згідно з платіжними дорученнями від 10.09.2009 року №9980 на суму 20000грн. 00коп., від 28.09.2009 року №933 на суму 20000грн. 00коп., від 29.09.2009 року №10089, №936, №10092 відповідно на суми 21000грн. 00коп., 29000грн. 00коп., 66000грн. 00коп., від 30.09.2009 року №10107, №945 відповідно на суми 150000грн. 00коп., 50535грн. 00коп. (а.с.57-63), а всього на суму 356535грн. 00коп.

В податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року (поданої до Луцької ОДПІ 19.10.2009 року) позивачем визначено до сплати в бюджет суму податку 419295грн. 00коп. (а.с.39-40), яку по граничному строку сплати до 30.10.2009 року (а.с.18), перераховано в бюджет згідно з платіжними дорученнями від 28.10.2009 року №1046 на суму 150000грн. 00коп., від 29.10.2009 року №10303, №10309, №1053 відповідно на суму 130000грн. 00коп., 36000грн. 00коп., 64000грн. 00коп., від 30.10.2009 року №10311 на суму 39295грн. 00коп. (а.с.64-68), а всього на суму 419295грн. 00коп.

В податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року (поданої до Луцької ОДПІ 19.11.2009 року) позивачем визначено до сплати в бюджет суму податку 357626грн. 00коп. (а.с.41-42), яку по граничному строку сплати до 30.11.2009 року (а.с.18), перераховано в бюджет згідно з платіжними дорученнями від 24.11.2009 року №1171 на суму 50000грн. 00коп., від 25.11.2009 року №1178 на суму 20000грн. 00коп., від 27.11.2009 року №1195, №752, №1183 відповідно на суми 10000грн. 00коп., 10000грн. 00коп., 60000грн. 00коп., від 30.11.2009 року №10518, №10517 відповідно на суми 37000грн. 00коп., 170626грн. 00коп. (а.с.69-75), а всього на суму 357626грн. 00коп.

В податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року (поданої до Луцької ОДПІ 18.12.2009 року), з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (поданого до Луцької ОДПІ 18.12.2009 року), позивачем визначено до сплати в бюджет суму податку 378418грн. 00коп. (а.с.43-44,121-122), яку по граничному строку сплати до 30.12.2009 року (а.с.18 зворот), перераховано в бюджет згідно з платіжними дорученнями від 25.12.2009 року №10757, №1335 відповідно на суми 40000грн. 00коп., 10000грн. 00коп., від 28.12.2009 року №1337 на суму 70000грн. 00коп., від 29.12.2009 року №10768, №1352 відповідно на суми 100000грн. 00коп., 30000грн. 00коп., від 30.12.2009 року №10779, №10785, №1356, №1355, №10781, №1354 відповідно на суми 7000грн. 00коп., 54500грн. 00коп., 7418грн. 00коп., 16500 грн. 00 коп., 13000 грн. 00 коп., 30000грн. 00коп. (а.с.76-86), а всього на суму 378418грн. 00 коп.

В податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року (поданої до Луцької ОДПІ 20.01.2010 року) позивачем визначено до сплати в бюджет суму податку 475874грн. 00коп. (а.с.45-46), яку по граничному строку сплати до 01.02.2010 року (а.с.18зворот), перераховано в бюджет згідно з платіжними дорученнями від 13.01.2010 року №10872 на суму 10000грн. 00коп., від 18.01.2010 року №1409 на суму 10000грн. 00коп., від 20.01.2010 року №10905 на суму 20000грн. 00коп., від 21.01.2010 року №1429 на суму 25000грн. 00коп., від 22.01.2010 року №10912 на суму 25000грн. 00коп., від 26.01.2010 року №10915, №1451 відповідно на суми 50000грн. 00коп., 30000грн. 00коп., від 28.01.2010 року №10926, №10937, №1457 відповідно на суми 35874грн. 00коп., 49200грн. 00коп., 20800грн. 00коп., від 29.01.2010 року №1459, №1460, №10943, №1461 відповідно на суми 36000грн. 00коп., 4000грн. 00коп., 30000грн. 00коп., 50000грн. 00коп., від 01.02.2010 року №1465, №1467, №10963 відповідно на суми 30000грн. 00коп., 20000грн. 00коп., 30000грн. 00коп. (а.с.87-103), а всього на суму 475874грн. 00коп.

В податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року (поданої до Луцької ОДПІ 19.02.2010 року) позивачем визначено до сплати в бюджет суму податку 361111грн. 00коп. (а.с.47-48), яку по граничному строку сплати до 02.03.2010 року (а.с.18зворот), перераховано в бюджет згідно з платіжними дорученнями від 23.02.2010 року №11132, №1532 відповідно на суми 30000грн. 00коп. 40000грн. 00коп., від 25.02.2010 року №11151, №11155, №11152 відповідно на суми 30000грн. 00коп., 50000грн. 00коп., 70000грн. 00коп., від 01.03.2010 року №11175, №11176, №1546, №93 відповідно на суми 16000грн. 00коп., 81111грн. 00коп., 36000грн. 00коп., 8000грн. 00коп. (а.с.104-112), а всього на суму 361111грн. 00коп.

Відповідно до підпункту «а» пункту 10.1, пунктів 10.2, 10.4 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у статті 2 цього Закону є особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету. Такі платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за №702/10982 (з наступними змінами та доповненнями), подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 4.1.1, підпунктом «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 5.1 статті 5 цього ж Закону визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пунктів 5.3.1, 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Згідно із підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76, визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Отже, суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з липня 2009 року по січень 2010 року слід вважати сплаченими позивачем у відповідні дні реєстрації банківською установою платіжних доручень на перерахування коштів до бюджету із зазначеними у них призначенням платежу, тобто своєчасно (а.с.49-112).

Разом з тим, на підставі даних додатків до акту перевірки№5999/10/15-115/03339489 від 10.09.2010 року (а.с.18-21) суд встановив, що відповідач не врахував призначення платежу, зазначене позивачем у відповідних платіжних дорученнях, а самостійно неправомірно зарахував сплачені позивачем суми на погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення.

Враховуючи наведені правові норми та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що самостійне зарахування Луцькою ОДПІ сплачених КП «Луцькводоканал» сум податку на додану вартість в рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування позивачем коштів до бюджету, та нарахування відповідачем штрафних санкцій в розмірі десяти й двадцяти відсотків відповідно погашеної суми боргу при затримці до 30 календарних днів в одному випадку та від 31 до 90 календарних днів в іншому, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, є неправомірним.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачена відповідальність платника податків у разі несплати узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків у вигляді штрафу залежно від кількості днів затримки.

Проте судом не встановлено фактів несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань, визначених позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з липня 2009 року по січень 2010 року, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 16.11.2010 року №0017011601/2, №0017021601/2.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача підлягає до стягнення з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп., сплачений згідно платіжного доручення №2796 від 24.11.2010 року (а.с.3).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 16 листопада 2010 року №0017011601/2, №0017021601/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Луцькводоканал»судовий збір в розмірі 3 гривні 40копійок (три гривнісорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 24 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх