Рішення № 133785327, 04.02.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 585/1661/25

Провадження № 2/188/938/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючої судді Курочкіної О.М.,

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №585/1661/25

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК «КЕШ ТУ ГОУ"

відповідач: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до

договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової

вимоги до ОСОБА_1

13.02.2020 року між первісним кредитором ТОВ «ЗАЙМЕР» правонаступником якого являється ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №112239 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України

на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і

обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий

кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах:

Сума виданого кредиту: 5000,00 гривень

Дата надання кредиту: 13.02.2020 року

Строк кредиту : 30 днів

Валюта кредиту:

ОСОБА_2 процентна ставка 2 % в день або 730 % річних.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025

року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 26200

грн., яка складається з:

Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 5000,00 грн.

Прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 21200 грн

Згідно п. 2.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті

на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.

На підтвердження виконання Товариством п. 2.4 Кредитного договору, позивач надав інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 24.02.2025 року, відповідно до якого 13.02.2020 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 5000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.

Позивач просить суд розглянути справу у його відсутність, стягнути з відповідача заборгованість, судові витрати та витрати на правову допомогу.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був двічі повідомлений, відповідно до ст.128 ЦПК України.

Суд розглядає справу відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК за відсутністю сторін та постановляє рішення заочно.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

13.02.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 112239 .

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та

електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у

випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та

електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом

електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або

підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного

документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення

електронного документа.

Зазначений договір було укладено сторонами із визначенням змісту.

При підписанні даного договору сторонами узгоджено розмір наданих коштів, грошову одиницю, процентну ставку, умови щодо підвищення процентної ставки, строк кредитування, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що умови кредитного договору не суперечать принципу добросовісності, не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін та не завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до п.1.1, 1.2 Договору сума наданих коштів складає 5000 грн. строком на 30 днів, Договір діє до повного виконання зобов`язань.

28.10.2021 року, після укладання Договору факторингу, дія електронного кредитного договору № 112239 від 13.02.2020 була припинена, таким чином договір діяв до 28.10.2021 року, а порядок нарахування відсотків після 14.03.2020 року договором не обумовлено .

Відповідно до інформаційної довідки від 25.02.2025 року кошти за договором № 1587/02 було перераховано на банківську карту.

Відповідно до наданих позивачем доказів , кредитного договору, додатку №1 за кредитним договором № 112239 від 13.02.2020 року підлягає стягненню заборгованість у розмірі 7991.80 грн. з яких:

заборгованість за тілом кредиту - 5000.00 грн.;

заборгованість за відсотками 2991.80 грн.

Після закінчення дії договору та передачі права вимоги до боржника, стягувач не має правової підстави керуватись умовами договору, продовжуючи нарахування відсотків на непогашену заборгованість.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, зазначені вимоги позивачем не заявлені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловлено правову позицію про те, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу передбаченого договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК /країни).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.15,18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Договором факторингу укладеним між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 року підтверджуються правові підстави позивача для стягнення заборгованості з відповідача.

Відповідно до витягу з реєстру боржників підписаного Клієнтом і Фактором загальна сума заборгованості складає 26200 грн., що суперечить розміру відсотків, зазначених у Додатку №1 кредитного договору № 112239, розрахунок заборгованості прострочених відсотків за кредитом суду не надано.

Віповідно до п.9.1 факторингу №02-17/02/2022 вважається, що порушено гарантії п.3 Договору, якщо Клієнтом на вимогу Фактора не надано детального розрахунку простроченої заборгованості за Кредитним договором та всіх інших платежів по кожному платіжному періоду, а також, підстави їх нарахування.

Відповідно до правової позиції Постанови КЦС ВС від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23

визначаючи розмір заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості та інфляційних втрат), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Відповідно до розрахунку суду (5000.00*730/100/366*30 =2991.80) заборгованість у відсотках складає 2991.80 грн.

Таким чином стягненню на користь позивача підлягає загальна заборгованість у розмірі 7991.80 грн., в іншій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2422.40 грн.

Суд також вважає необхідним частково відшкодувати понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до Правової позиції викладеній у Постанові КЦС ВС від 29.12.2025 у справі № 522/17789/22 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, досліджено належні та допустимі докази, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об?єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи.

Справа розглядається в спрощеному провадженні, без виклику сторін, витрати на професійну правничу допомогу на у розмірі 2000 грн. є співмірними з ціною позову, розміром задоволених вимог, складністю цієї справи, спрощеним провадженням та наданих адвокатом обсягом послуг відповідно до долучених доказів .

Керуючись ст.ст 509,525, 1054 ЦК України, ст.ст. 4,76,89,133, 141, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з з обмеженою відповідальністю "ФК «КЕШ ТУ ГОУ"

до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість за Договором № 112239 від 13.02.2020 року у розмірі 3750.00 грн. з яких:

заборгованість за тілом кредиту - 2000.00 грн.;

заборгованість за відсотками - 1450.00 грн.;

сума нарахованої комісії за 300 грн.

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК «КЕШ ТУ ГОУ"

ЄДРПОУ 42228158.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК «КЕШ ТУ ГОУ" ЄДРПОУ 42228158 сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422.40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК «КЕШ ТУ ГОУ" ЄДРПОУ 42228158 частково понесені на професійну правничу допомогу витрати в розмірі 2000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя О. М. Курочкіна