Ухвала суду № 133784189, 03.02.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Пересипський районний суд міста Одеси

Справа №523/8188/25

Провадження №1-кс/523/1797/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_4 , підозрюваного та його захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, клопотання слідчого в кримінальному провадженні №22024160000000020 від 17 січня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою духовною освітою, одруженого, не судимого, працевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.161, ч.1 ст.436-2 КК України,

в с т а н о в и в:

30 січня 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , якого підозрюють у виправдовуванні, запереченні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також вчиненні умисних дій, спрямованих на образу почуттів громадян, у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями.

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилаються на обґрунтованість вказаної підозри та наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування, суду, незаконного впливу на свідків, спеціалістів, експертів в цьому ж провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

З`ясувавши думку прокурора в підтримку внесеного клопотання, часткові заперечення сторони захисту, слідчий суддя дійшов наступного.

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22024160000000020 від 17 січня 2024 року, за ознаками ч.1 ст.109, ч.2 ст.110, ч.2 ст.436-2, ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.161, ч.1 ст.436-2, ч.2 ст.114-2 КК України.

Досудовим розслідуванням отримано дані про діяльність невстановленої групи осіб, які діють на території м. Одеси та Одеської області з метою зміни меж території державного кордону України та публічно розповсюджують матеріали із закликами до вчинення таких дій, а також діють з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади в Україні, крім того виправдовують та заперечують збройну агресію російської федерації проти України, а також глорифікують осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України.

Крім того, оперативним підрозділом ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області, в ході виконання доручення слідчого, отримано інформацію, щодо вчинення громадянином України ОСОБА_7 - настоятелем храму Святих мученика Кіпріана і мучениці Іустинії (сел. Крижанівка, Одеського р-ну, Одеської області) закликів, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікації її учасників, що вчиняються в умовах російського вторгнення в Україну, порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.

Так встановлено, що ОСОБА_7 серед власного приватного оточення, під час проведення індивідуальних бесід, виправдовує військову агресію рф проти України та схвалює збройну агресію держави агресора рф, посилаючись на ескалацію конфлікту з боку західних країн партнерів та США з метою спланованої боротьби проти рф «руками українців». Він також закликає до невизнання Православної церкви України та спростовує легітимність її існування.

Окрім того встановлено, що ОСОБА_7 під час сповідей виправдовує дії військовослужбовців рф проти України, вказує про відсутність доцільності боротися за незалежність України та розповсюджує ідеї правомірності дій російської федерації на території України, обґрунтовуючи це тим, що російська федерація «повертає свою територію».

В той же час, ОСОБА_7 , будучи уродженцем м. Одеси, цілковито підтримує ідею відокремлення Одеської області та приєднання її до складу російської федерації в обмін на перемир`я в Україні.

Також встановлено, що ОСОБА_7 підтримує постійний контакт із місцевими жителями с. Крижанівка та с. Фонтанка, Одеської області, окремі з яких поділяють погляди підтримки військовослужбовців рф у випадку окупації Одещини, а також росіянами, які мають відношення до військових дій проти України, мотивуючи це тим, що Одеський регіон є «ісконно руським регіоном».

Також, в розмовах з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 неодноразово висловлював підтримку противоправним діям російської федерації на території України, а також виправдовував, визнавав правомірними їх дії, глорифікував осіб які вчиняють збройну агресію проти України.

У зв`язку з вищевикладеним, 08 вересня 2025 року була призначена експертиза (семантико-текстуальна дослідження письменного мовлення індекс експертної спеціальності 1.4), проведення якої доручено ЗЕС ІСТЕ СБ України УСБУ в Одеській області.

У відповідності до висновку експерта ЗЕС ІСТЕ СБ України УСБУ в Одеській області №СЕ25-156/Л/2/1 від 27.11.2025 (семантико-текстутальне дослідження письменного мовлення індекс експертної спеціальності 1.4) окремі висловлювання ОСОБА_7 , які останній висловлював в ході бесід, містять ознаки виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, а також розповсюдження матеріалів, що містять ознаки порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань.

28 січня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.161, ч.1 ст.436-2 КК України.

Відповідно до вимог ст.ст.173 та 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Метою застосування цього заходу є запобігання спробам підозрюваного: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При цьому слідчий суддя зазначає, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Кожен із повідомлених підозрюваному складів злочинів є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вмінених йому діяннях підтверджується змістом: протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, від 04 квітня 2025 року, від 05 квітня 2025 року, від 07 квітня 2025 року, від 08 квітня 2025 року, від 18 червня 2025 року, від 24 червня 2025 року, від 27 червня 2025 року; висновком призначеної лінгвістичної експертизи від 27 листопада 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом обшуку за місцем фактичного проживання та здійсненням професійної діяльності ОСОБА_7 від 28 січня 2026 року; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

На думку слідчого судді, первинно зібраних слідчим доказів достатньо для обґрунтування підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.161, ч.1 ст.436-2 КК України.

Незважаючи на перше притягнення до кримінальної відповідальності, оцінюючи доводи слідчого та прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв`язку із тим, що більш м`які запобіжні заходи, ніж домашній арешт, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання останнім процесуальних обов`язків в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя з цим погоджується, виходячи із наступного.

ОСОБА_7 усвідомлює тяжкість інкримінованих діянь, суворість можливого покарання за їх вчинення. В справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Окрім того, у справі «W проти Швейцарії» ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки це свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Вищезазначене, на думу слідчого судді, обґрунтовує існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Органом досудового розслідування продовжується встановлення свідків вчиненого кримінального правопорушення, експертів, спеціалістів, що не виключає того, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, надасть йому можливість здійснювати неправомірний вплив на таких осіб для надання показань, які б також допомогли підозрюваному уникнути відповідальності за вчинене.

Необхідно також виходити і із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином існує ризик можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків в даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оскільки злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , посягають на суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність, обороноздатність, а також державну та інформаційну безпеку держави, в період часу, коли продовжує тривати агресивна війна з боку російської федерації проти України.

З врахуванням викладеного клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-194 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_9 задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.161, ч.1 ст.436-2 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 28 березня 2026 року включно.

Заборонити ОСОБА_7 залишати місце свого фактичного проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки: не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та експертом ОСОБА_13 з питань, які підлягають розслідуванню в даному кримінальному провадженні; залежно від стадії досудового розслідування прибувати до суду, прокурора чи слідчого за першою вимогою, в розумні строки; здати на зберігання слідчому паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну на строк до 28 березня 2026 року включно.

Попередити підозрюваного ОСОБА_7 про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов`язків.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на керівника територіального органу поліції за місцем фактичного проживання підозрюваного.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1