Ухвала суду № 133779405, 02.02.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 705/4984/24

провадження № 1-кп/691/169/26

У Х В А Л А

02 лютого 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області кримінальне провадження №12024250320000704 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.152, ч.6 ст.152, ч.5 ст.407 КК України,-

встановила:

В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді кримінальне провадження №12024250320000704 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.152,ч.6ст.152, ч.5ст.407 КК України.

02 лютого 2026 року від прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 зареєстровано письмове клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 ..

02 лютого 2026 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 зареєстровано письмове клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 ..

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого без визначення розміру застави. Просив продовжити дію обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 за наявності дії ризиків у виді можливості переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебування в статусі військовослужбовця військової частини в період дії на території України воєнного стану, що може вплинути на процесуальну поведінку пов`язану із прибуттям до суду, тяжкість покарання за обставин визнання винуватим, незаконного впливу на свідків, потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки місце проживання потерпілої ОСОБА_8 і обвинуваченого це один населений пункт. При обговоренні клопотання захисника висловився про його необгрунтованість.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 щодо клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили, просили змінити запобіжний захід на інший у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов`язків не відлучатися з місця служби без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця служби, з`являтися до суду за першою вимогою, заборонити спілкування з учасниками кримінального провадження у будь-який спосіб, направивши виконання ухвали суду до військової частини НОМЕР_1 .

Потерпіла ОСОБА_9 , законний представник потерпілої ОСОБА_10 до участі в судовому засіданні не прибули, зареєстрували письмове клопотання про неможливість взяти участь через складні погодні умови і віддаленість суду від місцяпроживання, а також дію графіків відключень населених пунктів від електроенергії, що виключає можливість взяти участь в режимі відеоконференцзв`язку, і просили клопотання прокурора задоволити та розглянути без їх участі, в решті судовий рогляд відкласти.

Належним чином повідомлена про участь в судовому засіданні психолог ОСОБА_11 не прибула, причини не прибуття не повідомила, не взяла участь в режимі відеоконференції, відповідно до змісту поданого клопотання про участь дистанційно.

Колегія суддів, розглянувши клопотання прокурора, клопотання зхахисника, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора, слід задоволити частково, а у задоволенні клопотання захисника, слід відмовити, в силу наступного.

Так, згідно ч.3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку, суд, зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу і в компетенції суду, згідно ч.1 цієї ж статті, за клопотанням учасників судового провадження обрати, змінити, чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Суд відмовляє у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, прокурор посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_7 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовому званні старший солдат, наприкінці грудня 2023 року, більш точної дати та конкретної години події встановити в ході досудового розслідування не виявилося можливим, знаходячись в окремій кімнаті житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , перебуваючи з малолітньою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сімейних відносинах, як вітчим та падчерка і фактично являючись особою, яка повинна займатися її вихованням, за місцем спільного проживання, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом малолітньої падчерки ОСОБА_9 , на статеву свободу та статеву недоторканість, використовуючи свою значну фізичну перевагу, будучи значно старше за цю дитину, достовірно знаючи про її малолітній вік, а саме не досягнення нею чотирнадцятирічного віку, що відповідає її зовнішнім фізичним, фізіологічним даним, використовуючи безпорадний стан дитини та користуючись фізичною перевагою над потерпілою, яка через свій вік не могла чинити йому активний опір, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 з використанням своїх геніталій без її добровільної згоди.

Він же, в період з середини лютого 2024 року по 04 травня 2024 року, більш точної дати та конкретної години події встановити в ході досудового розслідування не виявилося можливим, знаходячись в окремих кімнатах житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , перебуваючи з малолітньою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сімейних відносинах, як вітчим та падчерка і фактично являючись особою, яка повинна займатися її вихованням, за місцем спільного проживання, діючи повторно, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом малолітньої падчерки ОСОБА_9 , на статеву свободу та статеву недоторканість, використовуючи свою значну фізичну перевагу, будучи значно старше за цю дитину, достовірно знаючи про її малолітній вік, а саме не досягнення нею чотирнадцятирічного віку, що відповідає її зовнішнім фізичним, фізіологічним даним, використовуючи безпорадний стан дитини та користуючись фізичною перевагою над потерпілою, яка через свій вік не могла чинити йому активний опір, систематично, здійснивши, щонайменше 10 статевих актів, вчиняв дії сексуального характеру, пов`язані з оральним та анальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 з використанням своїх геніталій без її добровільної згоди.

Він же, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовому званні старший солдат, діючи з прямим умислом, без поважних на те причин, з мотивів тимчасово не виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-Х1У від 24.03.1999, та ст. ст. 1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, 06 травня 2024 року о 07 год. 50 хв., діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, не з`явився вчасно без поважних причин на службу в умовах воєнного стану до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася за адресою АДРЕСА_3 , та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки, 16 травня 2024 року, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, прибув до військової частини НОМЕР_1 , розташованої у АДРЕСА_1 і заявив про себе.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 в обгрунтування клопотання послався на тривалість судового розгляду, не врахування дії інших ризиків окрім тяжкості вчинених правопорушень.

Прокурор мотивував у судовому засіданні клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тим, що обвинувачений ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.152, ч.6 ст.152, ч.5 ст.407 КК України, встановленням в ході досудового розслідування наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.08.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Під час розгляду клопотання захисника, колегія суддів отримала від обвинуваченого пояснення про те, що його вік та стан здоров`я не змінилися в ході судового розгляду і скарг щодо утримання в умовах Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор» не має, не може внести заставу, як альтернативу діючому запобіжному заходу, через відсутність коштів, та відсутність рідних які б могли це зробити в його інтересах, остільки його мати похилого віку, а інші рідні перебувають на окупованій території у зв"язку із вторгненням російських військ на територію України.

Рівнозначним за суворістю запобіжним заходом триманню під вартою є застава, оскільки закон передбачає обов`язкове визначення її розміру, як альтернативного запобіжного заходу. Разом з тим, зважаючи на особливості події кримінального правопорушення та об`єкти суспільних відносин, на які вони посягають, діяння, яке становить особливу небезпеку найвищим соціальним цінностям демократичного суспільства, то на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України та вищевикладених обставин, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу, доцільно визначити обвинуваченому і заставу, оскільки такий захід відповідає меті його застосування і забезпечить гарантування його належної процесуальної поведінки обвинуваченому, на думку суду.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На переконання колегії суддів, слід визначити заставу обвинуваченому в розмірі сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як то визначено ст.182 КПК України.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що достатньою мірою гарантування виконання ним, покладених на нього обов`язків, може бути застава, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 332800 гривень, при внесенні якої обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, слід звільнити з-під варти та вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави, колегія суддів вважає, що на ОСОБА_7 слід покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Згідно ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Слід, роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Черкаській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор». Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово Городищенський районний суд Черкаської області. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, колегією суддів, буде розглядатися питання про звернення в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 206, 331, 350, 372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 про продовження дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому в кримінальному провадженні №12024250320000704 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.152, ч.6 ст.152, ч.5 ст.407 КК України - задоволити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням в Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор.

Строк дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 встановлюється на 60 днів та діє з дати постановлення ухвали, тобто з 02 лютого 2026 року до 02 квітня 2026 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332800( триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн..

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний розрахунковий рахунок № UА888201720355269002000003652, МФО 820172, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код 26261092, банк отримувача ДКСУ у м. Київ, з обов`язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_7 згідно з ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2026 року».

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- прибувати на виклик суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , у кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 02 квітня 2026 року, включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені частинами 8-11 ст. 182 КПК України.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_7 під розпис з ухвалою колегії суддів.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику та надіслати для відому потерпілій, законному представнику. а для виконання направити до Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду учасниками процесу.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3