Постанова № 133778246, 30.01.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1845/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП ______, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

13 січня 2026 року о 18 год 12 хв, в м. Рівне по вул. Рівненська, 73, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810 (0629)», що підтверджується тестом №4877 від 13.01.2026, результат огляду становить 1,29 проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення не визнав, оскільки вважає, що його зупинили безпідставно.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Собчук М.В. подав до суду клопотання, в якому просив закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На доведення доводів посилався на незаконність зупинки транспортного засобу, відсутність на відеозаписі факту проведення обстеження водія на стан алкогольного сп`яніння, відсутність доказів наявності в діях водія ознак алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні захисник Собчук М.В. підтримав вказане клопотання.

Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Собчука М.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт зазначеного правопорушення спеціальний особа, яка керує транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.

Зі змісту сформульованої у ст.130 КУпАП диспозиції слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція ).

За приписами п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Відповідно до вимог п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров`я.

Водночас суд звертає увагу, що згідно з п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Пункт 7 розділу ІІ Інструкції визначає, що встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Водій ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна, проте вимоги вказаного пункту ним дотримано не було.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №565818 від 13.01.2026 встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом, в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.

Отже такий доказ суд вважає належним та допустимим, крім того обставини, викладені у вищезазначеному протоколі, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.

Зі змісту акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.01.2026 вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810 (0629)», результати огляду 1,29 проміле.

Згідно чека газоаналізатора «Драгер» тест №4877 від 13.01.2026 вміст алкоголю становить 1,29 ‰ проміле.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 в заклад охорони здоров`я не доставлявся та зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції зупинений транспортний засіб «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 , в ході спілкування та перевірки документів у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. В подальшому працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів, на що ОСОБА_1 погодився. За результатами огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння становить 1,29 проміле.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, суд не приймає доводи сторони захисту щодо незаконності зупинки транспортного засобу у разі відсутності порушень ПДР з боку водія ОСОБА_1 , оскільки з огляду на встановлення факту перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, відсутність самої підстави для його зупинки поліцейськими, не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд додатково звертає увагу, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з перебуванням водія під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які б могли стати підставами для проведення медичного огляду, суд зазначає, що виявлення та оцінка ознак сп`яніння, які має водій, належать до виключних повноважень поліцейського за його суб`єктивним сприйняттям, але суд може їх врахувати, якщо вони підтверджуються іншими доказами у справі.

Як вбачається з відеозапису, що в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів, на що ОСОБА_1 погодився.

Крім того, ознаки алкогольного сп`яніння зафіксовано в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.01.2026 та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.01.2026.

Таким чином, працівники поліції, виявивши ознаки алкогольного сп`яніння, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, що об`єктивно підтверджується наявними доказами у цій справі.

Доводи сторони захисту про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не підтверджує факту проведення обстеження водія на стан алкогольного сп`яніння також є безпідставними. Так, на даному відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Також доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 вживає ліки, тому драгер показав вміст алкоголю, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт приймання саме тих лікарських засобів, що могли б спричинити виявлені ознаки сп`яніння або вплинути на результати огляду (медичні довідки, рецепти лікаря, інструкції до препаратів, висновки лікаря тощо), а самі по собі пояснення особи про вживання лікарських препаратів не спростовують результатів огляду на стан сп`яніння, проведеного у встановленому законом порядку, та не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до довідки з бази «АРМОР» ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався.

Відповідно до зобов`язання від 13.01.2026 ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1 .

Таким чином, дослідивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує, характер вчиненого правопорушення та його суспільну небезпечність, та приходить до висновку про застосування стягнення в межах санкції цієї статті, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, та є достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.

Зважаючи, на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_2 від 21 жовтня 2025 року, тому його слід звільнити від сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.283,284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівненській області/Рівненська область/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); розрахунковий рахунок UA218999980313020149000017001; код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області Святослав РОГОЗІН