Постанова № 133777281, 28.01.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/7/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП №1 Сарненського РВП ГУНП України в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2025 року о 12 год. 47 хв. на 39 км автодороги сполучення Гордище Рівне Старокостянтинів у с. Берестя Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Lifan SR-220» без державного номерного знаку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Факт перебування водія у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», відповідно до яких показник вмісту алкоголю у видихуваному повітрі становив 0,27 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснень не надав.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши повно й об`єктивно обставини адміністративного правопорушення та матеріали справи, суд приходить до висновку, що в його діях наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, яке полягало у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції доведено повністю, що підтверджується письмовими доказами, які не були спростовані під час судового розгляду, зокрема:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545998 від 20 грудня 2025 року, який складений уповноваженою службовою особою у межах наданих повноважень та містить усі необхідні відомості щодо події адміністративного правопорушення і особи ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності;

роздруківкою з алкотестера «Drager Alcotest 7510» від 20 грудня 2025 року, відповідно до якої за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлено наявність алкоголю у видихуваному повітрі в кількості 0,27 проміле, що підтверджує перебування особи у стані алкогольного сп`яніння;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20 грудня 2025 року, відповідно до якого за результатами проведеного огляду встановлено вміст алкоголю у видихуваному повітрі на рівні 0,27 проміле, а також дотримання працівниками поліції вимог чинного законодавства щодо порядку проведення такого огляду;

направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «Дубровицька МЛ» від 20 грудня 2025 року, яким підтверджується вжиття працівниками поліції передбачених законом заходів щодо направлення водія на проходження медичного огляду;

копією постанови серії ЕНА № 6380754 від 20 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, якою підтверджується факт вчинення ним іншого адміністративного правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху в той самий час та за тих самих обставин;

зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545998 від 20 грудня 2025 року, яким ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом у зв`язку з наявністю підстав, передбачених законодавством;

переглянутими у судовому засіданні відеозаписами, долученими працівниками поліції до матеріалів справи на DVD-диску, з яких убачається фіксація обставин адміністративного правопорушення, роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та проходження ним такого огляду, за результатами якого під час продування встановлено вміст алкоголю у видихуваному повітрі 0,27 проміле, які є належними та допустимими доказами й підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, з матеріалів справи, зокрема письмових доказів та відеозаписів, долучених на DVD-диску, вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксовано належним чином. Зазначені докази підтверджують факт керування ним транспортним засобом, починаючи з моменту виявлення правопорушення і до моменту складення адміністративних матеріалів, а також проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу, за результатами якого встановлено вміст алкоголю у видихуваному повітрі 0,27 проміле.

Ст.245 КУпАП передбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення та особу правопорушника.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення суд не вбачає.

Як встановлено із довідки, яка наявна в адміністративних матеріалах, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, передбачено адміністративне стягнення на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, для водіїв адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, є безальтернативним. При цьому, суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч.1 ст.130 КУпАП, призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення.

Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.

Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.

Аналіз диспозиції та санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП дає підстави стверджувати те, що ці правопорушення відповідають критерію кола адресатів та критерію мети та тяжкості наслідків.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства. У зв`язку із цим, при розгляді даної справи, при наданні оцінки доказам та вирішенні питання про законність та обґрунтованість судового рішення суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

У зв`язку з наведеним, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд приймає до уваги висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові від 04 вересня 2023 року по справі №702/301/20 згідно з яким, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Крім того, в даній постанові зазначено, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

За таких підстав, враховуючи те, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки. Підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності чи закриття провадження у справі не встановлено. Тому, оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, і враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид стягнення є необхідним і достатнім для його виховання у дусі додержання законів України, поваги до суспільних правил та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Вирішуючи питання про розмір судового збору, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП України, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у фіксованому розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому виникли правові підстави для його справляння.

Суд бере до уваги, що у справах про адміністративні правопорушення обов`язок зі сплати судового збору є процесуальним наслідком вчинення адміністративного правопорушення та ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а отже має оцінюватися з урахуванням моменту вчинення такого правопорушення.

Як встановлено судом, адміністративне правопорушення було вчинене 20 грудня 2025 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру судового збору підлягають застосуванню ставки, які діяли на момент вчинення адміністративного правопорушення, а не ті, що набрали чинності після цієї дати.

Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028 гривень, а отже 0,2 його розміру складає 605 гривень 60 копійок (3 028 грн ? 0,2 = 605,60 грн).

За таких обставин суд вважає, що судовий збір у даній справі підлягає стягненню у розмірі 605,60 грн, як такий, що визначений відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі.

Керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для оплати штрафу:

- отримувач коштів: ГУК у Рівненській області (21081300)

- код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38012494

- банк отримувача: Казначейство України ЕАП

- рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001

- код класифікації доходів бюджету: 21081300

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) грн.

Реквізити для оплати судового збору:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;

- код за ЄДРПОУ: 37993783;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП):

- код банку отримувача 899998;

- рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

- код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень).

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.