Постанова № 13377728, 23.12.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

23.12.10 Справа № 1/19-1596

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Кушнір Б.Б.

розглянув апеляційні скарги суб?єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 22.10.2010р.

та комунального підприємства «Тернопільводоканал»від 29.10.2010р.

на рішення господарського суду Тернопільської області

від 13.10.2010 року у справі № 1/19-1596

за позовом комунального підприємства «Тернопільводоканал», м.Тернопіль

до відповідача суб?єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільська міська рада, М.Тернопіль

про стягнення 11277,34грн.,

за участю представників сторін:

від позивача Хапчур О.М.

від відповідача та третьої особи не з?явились

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.10.2010року у справі №1/19-1596 (суддя Чопко Ю.О.) частково задоволено позов комунального підприємства (далі-КП) «Тернопільводоканал», присуджено до стягнення з суб?єкта підприємницької діяльності (далі-СПД) ОСОБА_1 на користь: Тернопільської міської ради 8732грн. заборгованості по оплаті коштів пайової участі на розвиток міських об?єктів водопроводу та каналізації, 1426,19грн. пені; комунального підприємства «Тернопільводоканал»91,88грн. державного мита, 212,40грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, в порушення вимог ст.ст. 526, 527 ЦК України, неналежним чином виконував взяті зобов”язання відповідно до умов договору про порядок сплати коштів на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації від 13.10.2008р. в частині сплати суми пайової участі згідно погодженого графіка за період з листопада 2009року по серпень 2010року, що стало підставою для задоволеня позову в частині стягнення 8732грн. В частині нарахованих позивачем річних, які суд кваліфікував як штрафні санкції, позов задоволено частково з врахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Дане рішення оскаржується сторонами у справі, оскільки, на їх думку, рішення прийнято з неповним з”ясуванням обставини справи, з невідповідністю висновків суду матеріалам та обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

КП «Тернопільводоканал»оскаржило рішення в частині відмови в стягненні річних, оскільки вважає, що судом не взято до уваги п.4 укладеного між сторонами договору, яким передбачено обовязок відповідача сплатити суму нарахованих штрафних санкцій в розмірі 35% річних, яка за період з листопада 2009року по серпень 2010року склала 2545,34грн. На думку позивача, суд помилково визначив дану штрафну санкцію як пеню та застосував до даних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», стягнувши з відповідача пеню, а не 35% річних, як це передбачено договором, відтак, просить оскаржуване рішення в частині відмови в позові скасувати і прийняти нове, яким позов в цій частині задоволити.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги позивача.

СПД ОСОБА_1. оскаржив рішення в частині задоволення позову, оскільки вважає, що судом не взято до уваги, що у звязку з важким фінансово-економічним становищем, керуючись нормами Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким внесено зміни до ст.27-1 Закону України «Про планування та забудову територій», відповідач з травня 2009року призупинив сплачувати кошти на розвиток міських обєктів водопроводу та каналізації, що відповідно до вказаного Закону виключає порушення умов договору. Також зазначив, що справа розглянута у першому судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача, чим порушено право сторони на захист. Просить рішення в частині задоволення позову скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач заперечив доводи апеляційної скарги відповідача з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.58) та усними поясненнями представника в судовому засіданні.

Відповідач та третя особа явку повноважних представників в судові засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення копій ухвал суду адресатам (а.с.53-54).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов?язковою, зважаючи на строк розгляду апеляційної скарги, визначений ч.1 ст.102 ГПК України, судова колегія відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як документально необґрунтоване та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

13.10.2008р. між КП «Тернопільводоканал»(водоканал по договору, позивач у справі) та СПД ОСОБА_1. (пайовик по договору, відповідач у справі) було укладено договір про порядок сплати коштів на розвиток міських обєктів водопроводу та каналізації (а.с.8), відповідно до умов якого пайовик зобовязався сплатити повну суму пайової участі у розмірі 18790,48грн., згідно погодженого графіка, але в будь-якому випадку до моменту введення обєкта (21 кв. житлового будинку за адресами вул.Михайлевича, 15,17) в експлуатацію.

Відповідно до п.3 договору, кошти підлягають сплаті пайовиком на рахунок цільового фонду міської ради.

Згідно п.4. договору, у випадку порушення пайовиком терміну сплати пайової участі, пайовик зобовязався сплатити на користь водоканалу штрафні санкції в розмірі 35% річних від суми прострочених платежів за весь період користування чужими коштами згідно ч.6 ст.231 ГК України.

Відповідач, в порушення умов договору, з листопада 2009року по серпень 2010р. припинив сплачувати суми пайового внеску, на підставі чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 8732грн.

Дані обставини стали підставою для звернення КП «Тернопільводоканал» до суду з вимогою стягнути дану суму боргу в примусовому порядку. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 2545,34грн. - 35% річних, обчислених відповідно до п.4 договору, за період з листопада 2009року по серпень 2010року.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення слід частково скасувати, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Спір у даній справі виник з виконання договору про порядок сплати коштів на розвиток міських обєктів водопроводу та каналізації (а.с.8), відповідно до умов якого пайовик (відповідач) зобовязався сплатити повну суму пайової участі у розмірі 18790,48грн. відповідно до погодженого графіка.

Факт порушення відповідачем зобовязання в частині своєчасної та повної сплати суми пайової участі у період з листопада 2009року по серпень 2010року у розмірі 8732грн. підтверджується матеріалами справи, документально не спростовано та фактично не заперечується відповідачем у поданій апеляційній скарзі.

Посилання відповідача на важке фінансово-економічним становище та на Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким внесено зміни до ст.27-1 Закону України «Про планування та забудову територій», як на підставу звільнення від сплати пайового внеску вважається судовою колегією безпідставним, оскільки відповідно до ч.5 ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», субєкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво, мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів. Підставою для відстрочення таких платежів та відрахувань є письмова заява субєкта господарської діяльності, що здійснює житлове будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань. Однак, до апеляційної скарги СПД ОСОБА_1. не долучив доказів звернення із заявою до органу, який здійснює облік та адміністрування відповідних платежів, у відповідності до ч.5 ст.3 даного Закону.

Ухвалою від 02.12.2010р. у даній справі (а.с.51), судова колегія зобовязувала відповідача подати суду такі докази суду апеляційної інстанції, однак, така вимога залишена відповідачем без виконання.

Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення копії ухвали апеляційного господарського суду від 02.12.2010р. СПД Кришталовському В.К. (а.с.53), останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Натомість, 22.12.2010р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням у відрядженні (а.с.55). До клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем не долучено доказів, якими б підтверджувались викладені у клопотанні обставини, а також не долучено витребуваних ухвалою документів.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов?язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об?єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідач, в даному випадку, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційноиму провадженні не скористався наданими йому правами, визначеними даною статтею.

Оскільки скаржником (СПД ОСОБА_1.) до матеріалів справи не долучено жодного доказу, яким би спростовувались висновки місцевого господарського суду, а також враховуючи, що в судові засідання суду апеляційної інстанції (02.12.2010р., 23.12.2010р.) відповідач не з?явився, судова колегія прийшла до висновку про підставність прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на вищевикладене та відповідно до ст.33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги СПД ОСОБА_1. та скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог.

Що стосується заявлених позивачем до стягнення 35% річних як штрафних санкцій, нарахованих відповідно до п.4 договору за період з листопада 2009року по серпень 2010року, то судова колегія зазначає наступне:

Пунктом 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4 договору сторони погодили, що у випадку порушення пайовиком терміну сплати пайової участі, пайовик зобовязується сплатити на користь водоканалу штрафні санкції в розмірі 35% річних від суми прострочених платежів за весь період користування чужими коштами згідно ч.6 ст.231 ГК України.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки сторонами у договорі визначено відповідальність пайовика (відповідача) за порушення зобов?язання в частині своєчасної сплати суми пайового внеску у вигляді 35% річних від суми прострочених платежів за весь період користування чужими коштами, тому місцевий господарський суд безпідставно кваліфікував заявлені до стягнення відсотки річних як пеню та безпідставно обмежив заявлену до стягнення суму подвійною обліковою ставкою Національного банку України на підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З врахуванням викладеного, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга КП «Тернопільводоканал»підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення в частині відмови в позові - скасуванню, як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з невідповідністю висновків суду матеріалам та обставинам справи.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу суб?єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Тернопільводоканал» задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 13.10.2010 року у справі №1/19-1596 скасувати в частині відмови в позові.

Прийняти нове рішення: Позов задоволити, у звязку з чим п.2 та п.3 рішення від 13.10.2010р. викласти в наступній редакції:

«2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь Тернопільської міської ради, р/р 31510931700002 в ГУДК України в Тернопільській області, МФО 838012, код бюджетної класифікації 50110000, код ЄДРПОУ 23588119, заборгованість по оплаті коштів пайової участі на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації в розмірі 8732 (вісім тисяч сімсот тридцять дві) гривні та 2545 (дві тисячі пятсот сорок п?ять) гривень 34коп. річних.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь комунального підприємства "Тернопільводоканал" (м. Тернопіль, вул. Танцорова, 7, код ЄДРПОУ 03353845) 112 (сто дванадцять) гривень 80коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь комунального підприємства "Тернопільводоканал" (м.Тернопіль, вул.Танцорова, 7, код ЄДРПОУ 03353845) 51грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.