Постанова № 13377697, 21.12.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

21.12.10 Справа № 5/57-1542

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-суддіКраєвської М.В.

суддів Галушко Н.А.

Орищин А.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги ТзОВ “Компанія Лан”від 25.10.2010 р. б/н

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.10.2010 р.

у справі № 5/57-1542

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів-Рудно

до ТзОВ “Компанія Лан”, м.Тернопіль

про стягнення 12158, 7 грн. пені, 7095, 87 грн. інфляційних втрат, 1726, 66 грн. 3 % річних

за участю представників

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявились.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.10.2010 р. у справі № 5/57-1542 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН", м. Тернопіль на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 стягнуто 7095грн.87коп. втрат від інфляції та 1726грн.66коп. 3% річних, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Позивачу відшкодовано судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, зокрема, що кошти в сумі 57690грн., на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 13.05.2010р. у справі №4/30-486 стягнуті із відповідача відділом ДВС у примусовому порядку, і надійшли на рахунок позивача 29.07.2010р., а тому факт прострочення платежу мав місце, і відповідно позовні вимоги про стягнення з відповідача 7095грн.87коп. втрат від інфляції за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та 1726грн.66коп. 3% річних за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р. підлягають до задоволення як правомірно заявлені. В частині стягнення 12158, 7 грн. пені судом відмовлено на підставі ч.6 ст. 232 ГК України.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ "Компанія ЛАН" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 7095грн.87коп. втрат від інфляції та 1726грн.66коп. 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої доводи тим, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник стверджує, що нарахування позивачем 7095грн.87коп. інфляційних нарахувань та 1726грн.66коп. 3% річних здійсненні всупереч вимогам договору про надання транспортних послуг №82/08 від 20.06.2008р., оскільки умови договору не містили додаткового застереження щодо можливості застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України. При цьому, на переконання скаржника, позивачем при розрахунку суми до стягнення з врахуванням індексу інфляції врахований лише середній показник індексу інфляції за 2009р., в той час як у липні та серпні 2009р. індекс інфляції становив менше ніж 100%.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що представників сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, додаткові докази не витребовувались, а ухвалою суду від 15.11.2010р. участь уповноважених представників сторін було визначено на власний розсуд, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, у звязку із невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання транспортних послуг №82/08 від 20.06.2008р. в частині оплати за надані транспортні послуги (належним чином засвідчені копії акта виконаних робіт №82/08 від 05.07.2008р. та міжнародної ТТН (CMR) наявні в матеріалах справи), у ТОВ "Компанія ЛАН" перед ПП ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 57690грн.00коп., яка рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2010р. у справі №4/30-486, яке набрало законної сили, присуджена до стягнення із ТзОВ "Компанія ЛАН".

З врахуванням того, що кошти в сумі 57 690грн., на виконання вищезазначеного рішення суду, були стягнуті з відповідача відділом ДВС у примусовому порядку, і надійшли на рахунок позивача 29.07.2010р., то ПП Розквас Г.Є. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені в поновному обсязі, оскільки дійшов висновку про те, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що обовязок по оплаті вартості наданих позивачем транспортних послуг, згідно п.2.2. Договору про надання транспортних послуг №82\08 від 20.06.2008р., винник у відповідача 05.07.2008р., відповідно нарахування штрафних санкцій припинилися 06.01.2009р.Тому з врахуванням вимог ст. 232 ГК України та 258 ЦК України в цій частині позовних вимог суд відмовив.

Як зазначено вище, окрім пені позивач просив стягнути на його користь 7095грн.87коп. втрат від інфляції та 1726грн.66коп. 3% річних за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р.

Перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційних та річних (а.с.6), судова колегія погоджується з доводами скаржника про те, що позивачем при розрахунку суми інфляційних втрат враховано лише середній показник індексу інфляції за 2009р., в той час як у липні та серпні 2009р. індекс інфляції становив менше ніж 100% (дефляція). Тому з рахунку відповідача за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. стягненню підлягає 6749,73 грн. інфляційних втрат, а не 7095грн.87коп., які стягнуті судом першої інстанції.

В той час доводи скаржника про те, що саме нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат проведене всупереч вимогам договору про надання транспортних послуг №82/08 від 20.06.2008р., оскільки умови такого не містили застереження щодо можливості застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, є безпідставними, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

З моменту задоволення Господарським судом Тернопільської області позовних вимог у справі №4/30-486, виникли правовідносини, що випливають з виконання наказу про примусове виконання рішення.

Відповідно до цих відносин (обовязку боржника (Відповідача) виконати зобовязання відповідно до вимог ст. 526 ЦК України) кореспондується право кредитора (Позивача) вимагати таке виконання, а у разі порушення боржником зобовязання вимагати застосування санкцій, передбачених законом.

У звязку з невиконанням відповідачем обовязку по сплаті коштів у позивача виникло право вимоги щодо інфляційних та річних в порядку ст. 625 ЦК України, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на те, що діюче законодавство не повязує припинення зобовязання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню, а також враховуючи, що відповідач належним чином не виконав своє зобовязання за договором перевезення, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1726грн.66коп. 3% річних за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р. та втрат від інфляції за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., однак в сумі 6749,73 грн., а не в розмірі 7095грн.87коп., які стягнуті судом першої інстанції, з вищевикладених підстав.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105, 107 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.10.2010 р. у справі № 5/57-1542 скасувати в частині інфляційних втрат, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН", м. Тернопіль, вул. Б. Хмельницького, 21А/1 (код 32941987) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) 6749,73 грн. інфляційних.

В решті судове рішення залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин А.В.