Рішення № 13377334, 28.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2010 р. Справа №19/181

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавхіммаш", вул. Маршала Бірюзова, 85, м. Полтава, 36007

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапромтехгаз", вул. Автобазівська, 7, м. Полтава, 36008

про стягнення 39277,77 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники сторін

в судовому засіданні 21.12.2012р.:

від позивача: Білоярець І.С., Чрноморченко М.Є.

від відповідача: Смірнов О.І., Грібанов О. С.;

в судовому засіданні 28.12.2012р.:

від позивача: Білоярець І.С.

від відповідача: Смірнов О.І., Грібанов О. С.

Розглядається позовна заява про стягнення 39277,66 грн., у тому числі 22890,00 грн. основного боргу з орендної плати, 420,92 грн. заборгованості з відшкодування витрат за послуги зв’язку, 9960,62 грн. боргу за спожиту електроенергію згідно договору № Ар 78/08 від 08.02.2008 р., 3277,99 грн. пені, 1991,17 грн. інфляційних, 736,96 грн. –3% річних.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що строки оренди приміщення були збільшені в зв’язку з неможливістю без перешкод вивезти своє майно та звільнити орендоване приміщення; позивач неодноразово відмовлявся від підпису акту здачі-приймання приміщення; відсутні докази наявності заборгованості по електроенергії; у відповідача рахується переплата орендних платежів у сумі 39965,24 грн., яка не врахована позивачем в погашення боргу; позивачем не підтверджено заявлену до стягнення суму витрат на послуги зв’язку та електроенергію (т.1 а.с.54).

В судовому засіданні 21.12.2010р. судом оголошувалася перерва до 28.12.2010р. згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 28.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

08 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтавхіммаш" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавапромтехгаз" (відповідачем) був укладений договір оренди №АР78/08 з протоколом розбіжностей (далі - Договір), (т.1 а.с.12-14).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння приміщення, яке являє собою частину будинку, що стоїть окремо на території ВАТ "Полтавхіммаш" визначене взаємоузгодженою експлікацією (додаток 1 до Договору –т.2 а. с. 6-7), загальною площею 544,4 кв.м.; обладнання, яке знаходиться в даній споруді: стенд для випробування балонів інвентарний номер №500128, тельфер інвентарний номер №2530.

Вказані приміщення були передані позивачу у власність на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України від 23.12.2002р. № 219 Пр «Про затвердження переліку нерухомого майна, що передано у власність ВАТ «Полтавхіммаш»(т.1 а.с.99-101).

За двостороннє підписаним актом приймання-передачі від 08.02.2008р. вказане у Договорі приміщення було передане відповідачу (т.1 а.с.16).

Згідно п. 4.1. Договору термін оренди складає 12 місяців з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом здачі-приймання. Тобто з 08 лютого 2008 року по 08 лютого 2009 року.

Відповідно до п. 4.2. Договору за місяць до закінчення терміну договору оренди, якщо сторони не виявили бажання розірвати договір оренди, договір вважається пролонгованим на наступний період на тих же умовах.

Дію договору сторони не припиняли, доказів відмови від Договору суду не надали.

Отже, згідно до п. 4.2. Договору дію цього договору було продовжено до 08 лютого 2010 року.

30 грудня 2009 року позивач направив на адресу відповідача лист №3023, в якому згідно з пунктом 4.2. Договору повідомив про відмову в односторонньому порядку від пролонгації Договору, нагадав про необхідність дотримання закріпленого в Договорі порядку передачі приміщення та обладнання (т.1 а.с.20).

05 лютого 2010 року (до закінчення строку дії Договору) сторони уклали Додаткову угоду №1 від 05.02.2010 року до Договору, згідно якої сторони продовжили термін оренди до 31.03. 2010 року (т.1 а.с.74).

05 лютого 2010 року уклали Додаткову угоду №1 від 05.02.2010 року до Договору, згідно якої сторони продовжили термін оренди до 15.04.2010р. (т.1, а.с.15, 75).

Відповідач листом № 31 від 15.03.2010 року звернувся до позивача з пропозицією продовження строку дії Договору до 31.12.2010 року. (т.1, а.с.22).

У відповідь на вказаний лист позивач повідомив про відсутність у ВАТ "Полтавхіммаш" можливості продовження строку дії Договору (лист №08/679 від 22.03.2010 року; т.1 а.с.23).

Листом від 14.04.2010р. № 34 відповідач повідомив позивача про готовність повернути орендоване приміщення в зв’язку з закінченням строку дії оренди 15.04.2010р. та прохав надати рахунок на сплату орендних платежів станом на 15.04.2010р. (т.1 а.с.68).

Листом від 05.05.2010р. №43 відповідач звернувся до позивача з вимогою про надання можливості забрати майно товариства, оскільки строк дії Договору оренди закінчився 15.04.2010р. (т.1 а.с.24).

Листами від 12.05.2010р. №44, від 12.05.2010р. № 45, від 12.05.2010р. № 46 відповідач звернувся до позивача з вимогою допустити його працівників до завантаження і вивезення з орендованого приміщення майна відповідача в зв’язку з закінченням строку дії оренди 15.04.2010р. (т.1 а.с.71 - 73).

У відзиві на позов відповідач наполягає на тому, що термін договору оренди закінчився 08.02.2010 року, оскільки строк оренди після цієї дати штучно створений позивачем, крім того сторонами підписано дві додаткові угоди в яких визначено строк оренди до 31.03.2010р. та до 15.04.2010р.; відповідачем також було укладено договір оренди від 11.01.2010р. з іншим контрагентом - ФОП Козубом Ю. Г.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальними правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

При досліджені оригіналу додаткової угоди № 1 від 05.02.2010р., в якій сторони встановили термін оренди до 15 квітня 2010 року, судом встановлено, що дана угода укладена від імені відповідача директором Грібановим О. С., що діє на підставі статуту підприємства, підписана відповідачем, скріплена печаткою ТОВ «Полтавапромтехгаз». При цьому ні підпис, ні печатка на даній угоді відповідачем не оспорюються.

Згідно ч.2 ст.795 ЦК України, встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно п.8.1. Договору повернення орендодавцю об’єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін зі складанням акта прийому-передачі.

Пунктом 8.6 Договору, зазначено об’єкт, що орендується, вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Листом від 14.04.2010р. № 34 відповідач повідомив позивача про готовність повернути орендоване приміщення в зв’язку з закінченням строку дії оренди 15.04.2010р. та прохав надати рахунок на сплату орендних платежів станом на 15.04.2010р. (т.1 а.с.68).

Доказів повернення орендованого майна в інший строк (до 15.04.2010р.) відповідач суду не надав.

Також, листами від 12.05.2010р. №44, від 12.05.2010р. № 45, від 12.05.2010р. № 46 відповідач підтвердив, що строк оренди закінчується саме 15.04.2010р. (т.1, а.с.71-73).

Посилання відповідача на укладення ним договору оренди від 11.01.2010р. з іншим контрагентом (ФОП Козубом Ю. Г.) не є підставою для визнання припиненим спірного Договору оренди від 08.02.2008р. з 11.01.2010р., оскільки укладення вказаного договору не тягне за собою автоматичного припинення зобов’язань відповідача за спірним договором оренди та припинення цього договору згідно зі ст. ст. 598 – 609, 651 - 652 ЦК України. Крім того, дане твердження відповідача спростовується укладеною ним Додатковою угодою № 1 про продовження терміну дії Договору до 15.04.2010р. та вищевказаними листами відповідача.

З огляду на викладене, твердження відповідача щодо закінчення договірних відносин 08.02.2010р. чи 31.03.2010р. не підтверджуються матеріалами справи та є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дія Договору оренди була продовжена сторонами до 15.04.2010р.

Відповідно до абз.2 п. 7.1 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати орендні платежі та платежі за спожиту електроенергію, використання електромереж позивача, послуги телефонного зв'язку, визначені в п. 5.3. та п. 5.4. Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) сторони встановили, що розмір орендної плати за предмет оренди, що орендується, у цілому складає 6540,00 грн. за місяць (в тому числі ПДВ 1090,00 грн.).

Пунктом 5.2. Договору визначено, що орендна плата сплачується у безготівковому порядку на банківський рахунок позивача авансовим платежем не пізніше 10 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється розрахунок.

На підставі Договору позивач нарахував відповідачу орендну плату за період січень 2010р. по квітень 2010р. на суму 22 890,00грн. (т.1 а.с.105-107).

Відповідач наявність заборгованості по орендній платі заперечує посилаючись, на те, що за ним рахується переплата орендних платежів у сумі 39965,24 грн., яка не врахована позивачем в погашення боргу (т.1 а.с.55).

Для вирішення спору в цій частині на вимогу суду сторони надали всі рахунки на сплату орендних платежів, що виставлялися протягом дії Договору, докази всіх проведених відповідачем проплат та детальні розрахунки (т. 1 а.с. 130, т.2 а.с.73).

Під час розгляду спору судом встановлено, що за період дії договору позивачем виставлено до сплати рахунки на сплату орендної плати, а саме:

№ 48 від 29.02.2008р. на суму 6115,14грн. (який відповідачем сплачений повністю платіжним дорученням №289 від 25.03.2008р.);

№ 77 від 31.03.2008р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачений відповідачем платіжним дорученням № 424 від 05.05.2008р.);

№ 109 від 30.04.2008р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачений відповідачем платіжним дорученням №529 від 03.06.2008р.);

№ 149 від 31.05.2008р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачений відповідачем платіжним дорученням №570 від 12.06.2008р.);

№ 204 від 30.06.2008р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачений відповідачем платіжним дорученням №752 від 05.08.2008р.);

№ 245 від 31.07.2008р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачений відповідачем платіжними дорученнями №752 від 05.08.2008р. та № 896 від 12.09.2008р.);

№ 271 від 31.08.2008р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачений відповідачем платіжним дорученням №896 від 12.09.2008р.);

№ 313 від 30.09.2008р. на суму 6540,00грн., № 357 від 31.10.2008р. на суму 6540,00грн. та № 410 від 28.11.2008р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачені відповідачем платіжним дорученням №16 від 21.11.2008р.);

№ 456 від 31.12.2008р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачений відповідачем платіжним дорученням №19 від 28.01.2009р.);

№ 32 від 31.01.2009р. на суму 6540,00грн. та № 66 від 28.02.2009р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачені за платіжним дорученням №65 від 06.03.2009р.);

№ 93 від 31.03.2009р. на суму 6540,00грн. та № 124 від 30.04.2009р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачені відповідачем платіжним дорученням №295 від 15.05.2009р.);

№ 155 від 29.05.2009р. на суму 6540,00грн. та №179 від 30.06.2009р. на суму 6540,00 грн. (повністю оплачені відповідачем платіжним дорученням від 09.07.2009р.);

№ 206 від 31.07.2009р. на суму 6540,00грн., №236 від 31.08.2009р. на суму 6540,00грн., №272 від 30.09.2009р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачені відповідачем платіжним дорученням №634 від 12.10.2009р.);

№ 298 від 30.10.2009р., №336 від 30.11.2009р., №368 від 23.12.2009р. на суму 6540,00грн. (повністю оплачені відповідачем платіжним дорученням №767 від 23.12.2009р.);

по рахунках №16 від 29.01.2010р., № 58 від 02.01.2010р., № 96 від 03.03.2010р. на суму 6540грн. кожен, та по рахунку від 21.04.2010р. на суму 3270,00грн. оплати здійснено не було (т.1 а.с.79-96, 132-145; т.2 а.с.8-67,79-99).

Таким чином, протягом дії Договору відповідач мав сплатити всього 172885,14грн. орендної плати. Відповідачем було сплачено лише 149995,14 грн. орендної плати.

Заборгованість з орендної плати за Договором в розмірі 22890,00 грн. відповідачем не погашена.

Здійснені оплати відповідачем від 09.01.2008р. на суму 3000,00грн., від 31.01.2008р. на суму 819,56грн., від 04.02.2008р. на суму 4780,00грн., від 27.02.2008р. на суму 1239,78грн. (всього на суму 9758,56 грн.) правомірно не включені до погашення боргу за даним Договором, оскільки згідно з призначенням платежу, зазначеним самим відповідачем у наданих платіжних дорученнях, ці оплати проводилися по рахункам за період, що діяв до укладення спірного договору оренди.

Тому відсутні підстави для зарахування їх на погашення спірних боргів.

В платіжних дорученнях №752 від 05.08.2008р., №896 від 12.09.2008р., №16 від 21.11.2008р., №19 від 28.01.2009р., №65 від 06.03.2009р., №295 від 15.05.2009р., від 09.07.2009р. відповідачем було визначено подвійне призначенням платежу: “оренда та ел-енергія” без визначення періоду сплати. Тому позивач правомірно зарахував вказані кошти як на погашення боргу з орендної плати так і на погашення заборгованості за електроенергію.

Крім того за платіжним дорученням №16 від 21.11.2008р. на суму 24091,68грн. з призначенням платежу: зазначено (за договором АР №45/07 від 21.02.2007р.), але такий договір відсутній, отже правомірним є зарахування на поточну заборгованість по спірним правовідносинам на розсуд позивача.

Інші платіжні доручення згідно призначення платежу, вказаному в них відповідачем, стосуються проплат за електроенергію чи послуги зв’язку, і тому обґрунтовано не була зараховані позивачем в погашення боргу з орендної плати.

Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма також закріплена і в п. 1 ст. 193 ГК України.

Як було встановлено вище, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором за орендними платежами за період січень 2010р. по квітень 2010р. становить 22890,00 грн.

Відповідач оплати вказаної суми боргу на час розгляду справи судом не провів.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 22890,00 грн. заборгованості з орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 9 Договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів та платежів зазначених в пункті 5.3. та п. 5.4. Договору, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.1996 розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 5 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі вказаних положень позивачем правомірно заявлено до стягнення 2 277,62 грн. пені за несплату орендних платежів за період з 11.12.2009р. по 11.09.2010р. (т.1 а.с.35-36; правильність розрахунку перевірено судом).

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивачем правомірно заявлено до стягнення 1500,93 грн. - сума, на яку збільшився борг в зв’язку з інфляцією за період грудень 2009р. - жовтень 2010р., та 525,98 грн. 3% річних з 11.12.2009р. по 25.10.2010р. (т.1 а.с.37, 38; правильність розрахунку перевірено судом).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 2 277,62 грн. пені за несплату орендних платежів, 1500,93 грн. інфляційних та 525,98 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.3. Договору сторони констатували, що орендодавець (позивач) передав у користування відповідачу телефони під номерами: внутрішній 33-61 та міський 66-37-96. За користування міським телефоном відповідач сплачує позивачу щомісячну плату згідно рахунків Укртелекому протягом 5 діб після виставлення відповідного розрахунку бухгалтерією позивача.

За період грудень 2009р. –15.04.2010р. відповідачем було отримано послуг зв’язку на загальну суму 420,92 грн. Зазначене підтверджується рахунками за телекомунікаційні послуги ВАТ «Укртелеком»Полтавська філія № 70 від 31.12.2009р., від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р.,від 30.04.2010р та додатками цих рахунків (т.2 а.с.100-104; т.1 а.с. 106, 114-118).

На оплату вказаної суми боргу позивачем виписані відповідні рахунки-фактури №ХМ-0000380 від 31.12.2009 p.; №ХМ-0000018 від 29.01.2010 p.; №ХМ-0000059 від 26.02.2010 p.; №ХМ-0000115 від 31.03.2010 p.; №ХМ-0000127 від 15.04.2010 р. (т.1 а.с.25-29).

Відповідач в порушення умов Договору оплати послуг зв’язку в сумі 420,92 грн. не провів.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідачем суду не надано.

Позивачем на підставі п. п. 9 Договору нараховано відповідачу за послуги зв’язку пеню у сумі 40,46 грн. за період з 06.01.2010р. по 21.10.2010р. Керуючись п.2 ст. 625 ЦК України за період з 06.01.2010р. по 25.10.2010р позивачем нараховано 20,00 грн. інфляційних та сума 3% річних у розмірі 8,51 грн. (т. 1 а.с.39-44; правильність розрахунків перевірена судом).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 420,92 грн. боргу за послуги зв’язку, 40,46 грн. пені, 20,00 грн. інфляційних та 8,51 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За пунктом 5.4. Договору закріплено, що за використану відповідачем електроенергію, розмір якої встановлюється сторонами згідно показань електролічильника, встановленого в межах орендованих площин, відповідач сплачує позивачу її вартість по окремому договору.

Згідно розділу І Договору №ПР21/07 від 15.01.2007 р. про спільне використання технологічних електромереж та електропостачання орендарів (далі - Договір №ПР 21/07 від 15.01.2007 р.) позивач зобов'язався передавати електричну енергію власними технологічними мережами в межах величин, вказаних в Додатку № 1, а відповідач своєчасно проводити оплату за використання мереж позивача, спожиту електроенергію та послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії (т.1 а.с.17).

Відповідно до п. 1 розділу V Договору №ПР21/07 від 15.01.2007 р. остаточний розрахунок за минулий звітний період, а також платежі згідно п. ІІ.2 договору, здійснюється відповідачем в 5-ти денний строк після дати виписки рахунків згідно показників електролічильника.

Додатковою угодою №1 до Договору №ПР21/07 від 01.01.2008р. сторони узгодили тариф за використання технологічних електромереж за 1Т.кВт.г- 50,88грн. та строк дії Договору до 31.12.2008р. (т.1 а.с.18).

Додатковою угодою №2 до Договору №ПР21/07 від 17.12.2008р. сторони узгодили строк дії Договору до 31.12.2009р. (т.1 а.с.19).

Отже, вказаний Договір припинив свою дію 31.12.2009р. Як свідчать матеріали справи, на 2010 рік сторони договір про спільне використання технологічних електромереж та електропостачання “Орендарів” не уклали.

Відповідно до ч. 1, ч.4 ст. 631 ЦК України, ч.7 ст. 180 ГК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення плати за спожиту електроенергію за грудень 2009 p. - 15.04.2010 р. на підставі Договору №ПР21/07 від 15.01.2007р. (т.1 а.с.107).

При цьому доказів, що підтверджують фактично спожитий відповідачем обсяг електричної енергії за цей період позивачем не надано.

Надана позивачем довідка про покази лічильника складена в односторонньому порядку представником позивача, не містить даних за яким лічильником знімалися покази, всупереч умовам 5.4. Договору № ПР21/07 не узгоджена відповідачем. Отже, ця довідка не є належним доказом споживання відповідачем електроенергії на заявлену позові суму.

Вимоги позивача про стягнення боргу за електроенергію за період січень 2010р. –15.04.2010р. заявлені після закінчення строку дії даного договору та за відсутності доказів його продовження сторонами.

Оскільки строк дії договору № ПР21/07 закінчився, відсутні правові підстави для розповсюдження його дії на правовідносини сторін, що склалися з 31.12.2009 p. по 15.04.2010 р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 9960,62 грн. плати за спожиту електроенергію задоволенню не підлягають. Вимоги про стягнення пені, річних та інфляційних, нарахованих на цю суму також відхиляються судом, оскільки вони є похідними від вимог про стягнення основного боргу за спожиту електроенергію.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 27684,42 грн., з яких: 22890,00 грн. заборгованості з орендної плати, 420,92 грн. заборгованості за послуги зв’язку, 2318,08 грн. пені, 1520,93 грн. інфляційних, 534,49 грн. річних, є правомірними та підлягають задоволенню, в іншій частині –вимоги підлягають відхиленню як безпідставні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапромтехгаз" (вул. Автобазівська, 7, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 33574251) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавхіммаш" (вул. Маршала Бірюзова, 85, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 00217449) 22890грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 420грн. 92 коп. заборгованості за послуги зв’язку, 2318грн. 08 коп. пені, 1520грн. 93 коп. інфляційних, 534грн. 49 коп. річних, 276грн. 84 коп. витрат з оплати державного мита, 165грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Суддя Безрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано: