Рішення № 133771755, 03.02.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 159/8695/25

Провадження № 2/168/108/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.

секретаря судового засідання Сулеви Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» Лісовського Олександра Анатолійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

учасники справи не викликалися

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Представник ТОВ «ФК «Абекор» Лісовський О.А. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Абекор» заборгованість за кредитним договором від 24 квітня 2025 року у розмірі 32 922,80 грн. та судові витрати. Просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження. Не заперечив проти винесення заочного рішення судом.

Позов обґрунтовано тим, що 24 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір №1713308. Загальний розмір кредиту 18 400,00 грн. Додатковими угодами, укладеними сторонами, продовжено строк повернення кредиту до 25 вересня 2025 року. Відповідач не виконав умови Договору належним чином, жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив. В зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість, яка становить 32922,80 грн. Тому представник позивача просив стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав: кредитний договір від 24 квітня 2025 року № 17133308, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, паспорт споживчого кредиту, квитанцію до платіжної інструкції №20202-1363-210925793 про переказ коштів, анкету клієнта - фізичної особи, розрахунок заборгованості, установчі документи ТОВ «ФК «Абекор»,

Відповідач відзиву на позов не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в позові просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення ( виклику) сторін. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач будь-яких заяв не подавав.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06 січня 2026 року відкрито провадження у справі. Прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано надати протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали відзив на позовну заяву. А також встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив та заперечень. Витребувано в АТ «Пумб» інформацію в емітента картки позичальника кредитних коштів щодо підтвердження переказу коштів та їх зарахування на банківську карту відповідача.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання відповідач ОСОБА_1 отримав 13 січня 2026 року. Що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін до суду не надійшло.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Фактичні обставини встановлені Судом.

Судом встановлено, що 24 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір №1713308 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора b75924. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит (перераховано кредитні кошти) на карту № НОМЕР_1 в сумі 18 400,00 грн. строком на 80 днів з кінцевим терміном повернення 12 липня 2025 року. Додатковими угодами від 26 травня 2025 року, від 27 червня 2025 року, від 07 липня 2025 року сторони продовжили строк користування кредитом до 25 вересня 2025 року.

Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 0,12 % в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 152,18% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 20130,52 грн. Кількість платежів 2: перший платіж через 30 днів, другий платіж через 50 днів.

Факт переказу коштів відповідачу підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №20202-1363-210925793 ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».

Крім цього, з листа АТ «Пумб» від 15 січня 2026 року, наданого на ухвалу Старовижівського районного суду від 06 січня 2026 року, вбачається, що в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна карта № НОМЕР_2 до рахунку НОМЕР_3 у гривні. За період часу з 24 квітня 2025 року по 25 квітня 2025 року на карту було здійснено надходження в сумі 18 400,00 грн.

Відповідач свого зобов`язання не виконав. Погашення заборгованості не здійснив. В зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем на суму 32 922,80 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 складає 32 922,80 грн. З яких 18 350,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14 572,80 грн. заборгованість за процентами. Що підтверджується матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні.

Оцінка Суду

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту шостого частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з розділом 2 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, надані ТОВ «ФК «Абекор» докази, які досліджені судом, підтверджують факт укладення електронного кредитного договору з відповідачем. Оскільки такий договір містить електронний підпис відповідача з одноразовим ідентифікатором b75924, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.

Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Водночас, відповідач ОСОБА_1 відзив на позов та жодних доказів на спростування суми заборгованості у зазначеному розмірі не надав.

Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за кредитним договором щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів в розмірі 32 922,80 грн.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин 1,3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підтвердження розміру витрат на відправку відповідачу документів в розмірі 102,50 грн., представник позивача надав квитанцію «Поштова служба «Е-Пост» № 1829099 від 25 листопада 2025 року.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи вищенаведене, витрати по сплаті судового збору та витрати на відправку відповідачу документів слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76 - 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України,

на підставі статей 509, 525, 526, 530, 610, 628, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України,

суд

У Х В А Л И В :

Позов представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» Лісовського Олександра Анатолійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором №1713308 від 24 квітня 2025 рокурозмірі 32 922,80 (тридцять дві тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні 80 копійок) гривень. З яких 18 350,00 (вісімнадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень заборгованість за тілом кредиту, 14 572,80 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 80 копійок) гривень заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Абекор» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривані 40 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Абекор» судові витрати у вигляді витрат на відправку документів в розмірі 102,50 (сто дві гривні 50 копійок) гривень.

На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення ухвалене та надруковане в нарадчій кімнаті 03 лютого 2026 року в єдиному екземплярі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Абекор»», 04080, м.Київ, вул.Костянтиинівська,75, приміщення 601А, код ЄДРПОУ 39287145.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В.Малюта