Рішення № 133771586, 30.01.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 161/9687/25

Провадження № 2/165/128/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Нововолинську, цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Виконавчий комітет Луцької міської ради, про позбавлення батьківських прав

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_3 , про позбавлення його батьківських прав.

Ухвалою Луцького міскрайонного суду Волинської області від 30 травня 2025 року цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Нововолинського міського суду Волинської області, справа надійшла до суду 27 червня 2025 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 . У цьому шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що шлюб з ОСОБА_4 було розірвано Луцьким міськрайонним судуом Волинської області від 11 лютого 2021 року, а рішеннями від 16 лютого 2021 року та 26 лютого 2025 року того ж суду з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання сина до його повноліття. Зазначає, що протягом тривалого часу батько дитини злісно ухиляється від виконання обов`язку зі сплати аліментів і за вироком Луцького міськрайоного суду від 23 січня 2023 року відповідача ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді 120 год. громадських робіт. Зазначає, що тягар утримання та виховання сина ОСОБА_4 лежить виключно на ній та її батьках. Зазначає, що оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не проявляє піклування про сина, не цікавиться його здоров`ям, фізичним та духовним розвитком, навчанням, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не спілкується з сином останні п`ять років, просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 та стягнути судові витрати у справі.

16 вересня 2025 року представник позивача подав через ЕС подав клопотання, у якому просив постановити ухвалу про залучення у даній ицивільній справі третю особу Виконавчий комітет Луцької міської ради і ухвалою від 03 жовтня 2025 року замінено у справі третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Службу у справах дітей Луцької міської ради на Виконавчий комітет Луцької міської ради (а.с.86).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задоволити з підстав викладених у ньому, не заперечила також щодо заочного розгляду справи. Крім того пояснила, що відповідач тривалий час уникає спілкування з сином, не платить аліменти та байдужий до дитини останні шість років.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, просив його задоволити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, також не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Луцької міської ради Перій С.М. у поданій через ЕС заяві просила проводити розгляд справи у відсутності представника третьої особи, позов підтримала, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 109).

У судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до його електронного кабінету в ЕС (а.с.111).

Відповідно до ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені від 14 вересня 2024 року (а.с.11) позивач змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

Згідно з копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 (а.с.12), позивач та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постійне місце проживання дитини зареєстроване за місцем проживання його матері ОСОБА_7 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-14).

Сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2021 року (а.с.15).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2021 року з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 стягувалися аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 29 грудня 2020 року (а.с.16-19).

Розмір та спосіб стягнення аліментів змінено рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 лютого 2025 року, яке набрало законної сили 31 березня 2025 року. За цим рішенням, з 31 березня 2025 року з ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.20-25).

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2023 року ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.164 КК України, тобто за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) за період з 21.12.2020 по 30.09.2022, до покарання у виді 120 годин громадських робіт (а.с.24-26).

Дирекція Луцького ліцею №10 Луцької міської ради, у довідках №536 від 22.10.2024 та №258 від 13.05.2025 (а.с.27-28) повідомила, що ОСОБА_1 приділяє належну увагу навчанню та вихованню сина, спілкується з класним керівником щодо його успішності та поведінки. Дитина завжди охайна і чиста. Мама відвідує батьківські збори, виховні заходи, бере активну участь у класному житті дитини. Батько ОСОБА_3 за період навчання сина у навчальному закладі жодного разу не приходив, не спілкувався з класним керівником, не цікався успішністю і поведінкою сина, не відвідував батьківські збори.

Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради №599-1 від 17.09.2025 (а.с.78) затверджено висновок ССД від 12.09.2025 №222 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ». У висновку ССД Луцької міської ради №222 від 12.09.2025 (а.с.79) зазначено, що під час зустрічі, малолітній ОСОБА_4 повідомив, що батько до нього не телефонує, і він не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав. Листом від 09 вересня 2025 року командування ВЧ НОМЕР_2 повідомило, що відповідно до витягу з наказу №132 від 08.05.2025 молодший сержант ОСОБА_3 виключений зі списків особового складу ВЧ, оскільки 23.10.2024 самовільно залишив місце несення служби. А відповідно до інформації Володимирського відділу державної виконавчої служби, сума заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів станом на 21.08.2025, становила 11985,89 грн.

Згідно з ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання сина, тривалий час не бере участі в його утриманні, вихованні, не цікавився розвитком, станом його здоров`ям та умовами зростання сина.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків (одного з батьків) батьківських прав.

З досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що відповідач протягом тривалого часу не піклується про сина ОСОБА_4 , не проявляє достатньої та необхідної турботи про стан його здоров`я та належні умови зростання, не бере участі у вихованні, тому з метою захисту інтересів малолітньої дитини, суд позбавляє відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 .

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору, що був сплачений останньою та підтверджується документально (а.с.1).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суду було надано наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги від 15.09.2025 (а.с. 56-59), ордер (а.с.60) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність (а.с.61). При цьому, до позовної заяви не було долучено орієнтовного розрахунку понесених витрат на правничу допомогу, як і не додано квитанцію про сплату зазначеної суми таких витрат у розмірі 12000 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правничу допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім цього, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Суд враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг, реальність та розумність їхнього розміру, усталеної практики у даній категорії справи та умовам договору, приходить до висновку що розмір витрат на правову допомогу адвоката у даній справі, який підлягає відшкодуванню на користь позивача з відповідача, становить 5000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність). Більше того, суд зауважує, що компенсація судових витрат не повинна перетворюватися на спосіб додаткового збагачення третіх осіб за рахунок сторін у справі.

Керуючись: ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України,на підставі ст.164, ст.165 СК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору та 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу, а всього 6211 (шість тисяч двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 січня 2026 року.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк