Рішення № 133771550, 28.01.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/1746/25

провадження №2/165/104/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Король І.С.,

представника позивача Бондарук О.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в її інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування на утриманні,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Бондарук О.О. звернулась до суду із позовом про встановлення факту перебування повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні батька ОСОБА_5 на момент його смерті, який загинув при відсічі збройної агресії російської федерації - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позовні вимоги (в редакції від 18.08.2025 а.с.54-58) обґрунтовує тим, що батько позивача ОСОБА_5 проходив військову службу по мобілізації з 26 лютого 2022 року у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно з сповіщенням сім`ї №36 від 28.07.2022 ОСОБА_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час евакуації внаслідок поранень отриманих під час ворожого танкового обстрілу при відсічі збройної агресії російської федерації біля населеного пункту Широке Баштанського району Миколаївської області, загинув, як зазначено у витязі з протоколу військово-лікарської комісії - смерть настала внаслідок поранення, причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини. Вказує, що ОСОБА_2 перебував на утриманні свого батька, тому він має право на звернення щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Для отримання допомоги позивач повинен надати документи, а саме рішення суду про факт перебування на утриманні загиблого.

Наголошує, що за життя батько позивача не оформлював відповідних документів, таких як рішення суду або нотаріально посвідчений правочин, які б підтверджували факт перебування на його утриманні. Вказує, що позивач проживав разом з батьком, останній займався вихованням ОСОБА_2 , навчав, повністю його утримував.

Зазначає, що на момент звернення до суду з позовною заявою право на отримання одноразової грошової допомоги реалізовано матір`ю позивача ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 та бабою позивача ОСОБА_1 .

Зазначає, що встановлення такого факту має для позивача юридичне значення, оскільки вплине на можливість отримання матеріальних виплат та гарантій. Крмі того вказує, що ОСОБА_2 був зареєстрований разом з батьком ОСОБА_5 за однією адресою проживання : АДРЕСА_1 . З 01.09.2021 позивач навчався на денній формі бакалаврського Технічного університету в Кошице Словацької Республіки по навчальній програмі факультету будівництва, екології, управління та геотехнологій. У зв`язку з навчанням на денній формі позивач не мав самостійного джерела доходу та повністю залежав від матеріальної допомоги свого батька, який мав можливість утримувати сина. Так ОСОБА_5 сплачував за навчання сина, надавав кошти на одяг, проживання, оплату квартири, придбання продуктів харчування, забезпечував дозвілля, щоденні додаткові витрати. Кошти на утримання позивача ОСОБА_5 перераховував на картковий рахунок. Зазначає, що з жовтня 2024 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію по втраті годувальника.

Враховуючи наведене, просить суд встановити факт перебування повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні батька ОСОБА_5 на момент його смерті, який загинув при відсічі збройної агресії російської федерації - ІНФОРМАЦІЯ_3 , що необхідно позивачу для підтвердження обставин, що дають право щодо отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Позивач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити (а.с.70).

Представник позивача Бондарук О. позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позові (в редакції від 18.08.2025 а.с.54-58), просила встановити факт перебування повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні батька ОСОБА_5 на момент його смерті, який загинув при відсічі збройної агресії російської федерації - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судові витрати просить залишити за позивачем (а.с.100).

Відповідач ОСОБА_3 , яка виступає в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 - ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності. Позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення (а.с.65-69).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечила щодо їх задоволення. Зазначала, що позивач ОСОБА_2 дійсно перебував на утриманні свого батька ОСОБА_5 до дня його загибелі, оскільки не мав власного доходу, був матеріально залежним від батька, отримував регулярні грошові перекази від батька, останній вирішував усі фінансові питання позивача, оскільки займався підприємницькою діяльністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог Міністерства оборони України ОСОБА_6 подав заяву, в якій просив справу розглядати у відсутності представника, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просив відмовити повністю з підстав наведених у письмових поясненнях (а.с.30-34), вважає вимоги позивача необґрунтованими, оскільки вважає, що факт перебування позивача на утриманні у загиблого батька ним не доведений, у позовній заяві та додатках до неї не наведено належних і допустимих доказів перебування позивача на утриманні у загиблого батька.

Представник третьої особи без самостійних вимог ІНФОРМАЦІЯ_5 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача Бондарук О.О. , відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Положеннями ч.1 ст.315 ЦПК визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема перебування фізичної особи на утриманні (п.2). Водночас, згідно з ч.2 ст.315 цього Кодексу в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року в справі №560/17953/21 виснувала, що справи про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (окремого чи позовного провадження) незалежно від мети звернення до суду; при цьому між позивачем і Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки останнє не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Згідно з п.1 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до п.4 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

- вдова (вдівець);

- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

- інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

За змістом положень ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ч.2). Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч.4).

У абз.5 п.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» зазначено, що членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Наведений висновок також викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі №644/6274/16-ц.

Позивач звертаючись до суду із позовом про встановлення факту, перебування на утриманні свого батька, який був військовослужбовцем Збройних Сил України і загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання обов`язку щодо захисту Батьківщини в ході бойових дій посилалася на те, що встановлення такого факту дає йому право на отримання виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Разом із тим, Постановою № 168 визначено, що сім`ям загиблих осіб (загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини) виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; тощо.

Відповідно до статті 16-1 вказаного Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини першої та другої статті 16-3 вказаного Закону одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Ураховуючи наведене, можна зробити висновок, що у таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Судом встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги реалізовано ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього брата позивача - ОСОБА_4 , а також ОСОБА_1 , яка є бабою позивача.

Відповідачі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не заперечили щодо задоволення позову. Також відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазнаичла, що позивач ОСОБА_2 дійсно перебував на утриманні свого батька ОСОБА_5 до дня його загибелі, оскільки не мав власного доходу, був матеріально залежним від батька, отримував регулярні грошові перекази від батька

Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 (а.с.5) був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 №306 від 09.11.2022, копією сповіщення сім`ї №36 від 28.07.2022.

Згідно з сповіщенням сім`ї №36 батько позивача - ОСОБА_5 , призваний на військову службу 26.02.2022, загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час евакуації внаслідок поранень, отриманих під час ворожого танкового обстрілу при відсічі збройної агресії російської федерації в районі с.Широке Баштанського району Миколаївської області, смерть пов`язана із захистом Батьківщини (а.с.6). Даний факт підтверджується також копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 01.08.2022 (а.с. 8).

Згідно з довідкою про склад сім`ї від 17.05.2024, виданих начальником КП «УЖК №1», ОСОБА_5 був зареєстрований разом з синами ОСОБА_2 , 2003 року народження, ОСОБА_4 , 2008 року народження, та дружиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з 01.05.2005 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).

Позивач вказує, що померлий ОСОБА_2 забезпечував його всім необхідним для проживання. Саме матеріальна допомога померлого, яка надавалася ОСОБА_2 систематично, і була постійним та основним джерелом до існування.

Відповідно до довідки Тезнічного університету в Кошице від 07.04.2022 (а.с.20) з 01.09.2021 ОСОБА_2 навчався на денній формі бакалаврського Технічного університету в Кошице Словацької Республіки по навчальній програмі факультету будівництва, екології, управління та геотехнологій.

Судом встановлено, що у зв`язку з навчанням на денній формі позивач не мав самостійного джерела доходу та залежав від матеріальної допомоги свого батька, який мав можливість утримувати сина, про що свідчить неодноразові перекази на рахунок позивача від ОСОБА_5 , що підтверджено виписками з банківського рахунку (а.с.13-18).

Як вбачається із довідки Управління обслуговування громадян від 28.01.2025 (а.с.10) позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як отримувач пенсії у разі втрати годувальника та отримує пенсію по втраті годувальника (а.с.11).

Позивач просив факт перебування його, повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні батька ОСОБА_5 на момент його смерті, який загинув при відсічі збройної агресії російської федерації - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлення даного факту необхідно для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_5 , передбаченої чинним законодавством України.

Таким чином метою звернення позивача із поданою заявою про встановлення вищевказаного факту, є встановлення в судовому порядку обставин для вирішення питання реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, передбачених постановою КМУ від 28.02.2022 року №168.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

При цьому, в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18 вказано, що для вирішення вимоги про встановлення факту перебування на утриманні, суду слід встановити чи перебувала заявниця на повному утриманні безвісно зниклої особи, а повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги годувальника. Якщо крім допомоги, що надавалася безвісно відсутнім військовослужбовцем, заявниця мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Крім того, утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому отримання особою інших виплат не може бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.

Утримання може бути повним або частковим. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого.

Часткове утримання означає, що особа мала інші джерела доходів, однак допомога годувальника була постійним і основним джерелом засобів до існування.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, військовослужбовець взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку безвісно відсутнього та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Такі обставини можуть бути підтверджені зокрема: листами ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні; довіреністю на право розпорядження грошовими коштами з рахунку; корінцями грошових переказів та іншими документами, які свідчать про одержання грошей або іншої допомоги (продуктових чи речових посилок тощо) від годувальника, які можна було б віднести до основного і постійного джерела засобів до існування.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Отже, аналізуючи вищевказані вимоги закону можна дійти висновку, що предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують отримання позивачем допомоги, яка надавалась постійно та була основним джерелом засобів до існування.

Відповідно ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Згідно вимог ч.4 ст.3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц.

Як зазначив позивач ОСОБА_2 він в силу життєвих обставин, які не залежали від волі позивача, перебував на повному утриманні свого батька, у нього виникла необхідність у встановленні відповідного факту в судовому порядку.

Судом встановлено, як до, так й після вступу до лав Збройних Сил України ОСОБА_5 здійснював грошові перекази на банківську карту ОСОБА_2 .

Зокрема, наданими позивачем відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку станом на 19.03.2025 (а.с.21) стверджується, що ОСОБА_2 за період з січня 2021 по лютий 2022 - відсутня інформація про доходи, у березні 2022 - 100,67 грн, з квітня 2022 - по серпень 2022 року - відсутня інформація про доходи.

З огляду на те, що ОСОБА_2 не отримував доходу, перебував при цьому на повному утриманні у свого батька ОСОБА_5 , оскільки необхідність полягала у навчанні на денній формі бакалаврського Технічного університету в Кошице Словацької Республіки по навчальній програмі факультету будівництва, екології, управління та геотехнологій не давала йому можливості працювати та забезпечувати себе, суд вважає, що позивачем доведено той факт, що грошові кошти надані його батьком були для нього постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців призначається і виплачується, крім інших випадків, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 вказаного Закону передбачено, що у випадках, зазначених у пп.1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Таким чином, встановлення відшукуваного факту має юридичне значення для набуття заявником права на отримання одноразової грошової допомоги.

Отже, аналізуючи досліджені в справі докази в їх сукупності, суд висновлює доведеним той факт, що повнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на утриманні батька ОСОБА_5 на момент його смерті, який загинув при відсічі збройної агресії російської федерації - ІНФОРМАЦІЯ_3 , адже обставини справи переконливо свідчать, що позивач тривалий час одержував від нього допомогу, яка була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими й підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.3 СК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.2-5, 12, 13, 19, 76-89, 141, 258-268, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задоволити.

Встановити факт перебування повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні батька ОСОБА_5 на момент його смерті, який загинув при відсічі збройної агресії російської федерації - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;.

Представник позивача: Бондарук Ольга Олександрівна , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий;

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача :

ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ;

Міністерство оборони України, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022.

Повний текст рішення суду виготовлений 28.01.2026.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук