Рішення № 13377013, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10 Справа№ 32/175 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Відділення Публічного акціонерного товариства „Промінвестбанк в м.Борислав Львівської області”, м.Борислав Львівська область.

До відповідача: Дочірнього підприємства „Тейлор-Борислав” Товариства з обмеженою відповідальністю „Тейлор”, м.Борислав Львівська область.

Про стягнення 426 960,87 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бачинський А.В. провідний юрисконсульт (довіреність №139664 від 09.06.2010р.).

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Відділення Публічного акціонерного товариства „Промінвестбанк в м.Борислав Львівської області”, м.Борислав Львівська область звернулось до Дочірнього підприємства „Тейлор-Борислав” Товариства з обмеженою відповідальністю „Тейлор”, м.Борислав Львівська область із позовом про стягнення заборгованості в розмірі 426 960,87 грн. з яких 382 000,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 44 960,87 грн. прострочені відсотки за користування кредитними коштами.

Ухвалою суду від 01.10.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.10.2010р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Львівської області від 19.10.2010р. справу №32/175 (2010) передано на розгляд судді Гоменюк З.П. Ухвалою суду від 19.10.2010р. розгляд справи відкладено на 16.11.2010р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Згідно розпорядження голови господарського суду Львівської області від 25.10.2010р. справу №32/175 (2010) передано для подальшого розгляду судді Сухович Ю.О.

В судовому засіданні 16.11.2010р. згідно клопотання відповідача погодженого з позивачем розгляд справи було відкладено на 21.12.2010р. для надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні 21.12.2010р. повідомив суд про неврегулювання спору в добровільному порядку, в зв»язку з чим позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору.

Станом на 21.12.2010р. від відповідача відзив, заяви, докази врегулювання спору в добровільному порядку, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

16.11.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (далі банк) в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м.Борислав Львівської області»Токарчика Б.Й., який діє на підставі довіреності, посвідченої 28.04.2006р. ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1495 та Дочірньім підприємством „Тейлор-Борислав” Товариства з обмеженою відповідальністю „Тейлор” (далі позичальник) з іншої сторони було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №467/Кр289 згідно генеральної угоди №467/ГУ2 про співпрацю щодо кредитування від 16.11.2007р. (надалі - кредитний договір).

13.08.2009р. у позивача відбулася зміна найменування юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №306161. За наслідками зміни найменування юридичної особи, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (надалі банк) є правонаступником прав та зобовязань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992р. та зареєстрованого Національним банком України 26.08.1992р. за реєстраційним №125, що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, який затверджений загальними зборами акціонерів Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) 21.05.2009р., протокол №25. Крім того, 14.09.2009р. відбулася зміна найменування філії «Відділення Промінвестбанку в м.Борислав Львівської області», яка згідно протоколу №11/675 спільного засідання Наглядової Ради та Правління Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»перейменована у філію «Віддлення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м.Борислав Львівської області».

За умовами п. 2.1. кредитного договору банк зобовязувався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 500000,00 грн.(пятсот тисяч гривень 00 коп.) (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 01 жовтня 2008р. ліміт встановлюється в сумі 300 000,00 грн.

За умовами п. 2.2. кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 14.11.2008р. Уразі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є пятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення. У разі несвоєчасної сплати плати за кредит відповідно до п.п.3.2., 3.3. цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.

За умовами п. 3.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 16 (шістнадцять) процентів річних.

21.05.2008р. між сторонами було укладено договір про внесення змін №467/Кр289/2 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №467/Кр336 від 16.11.2007р. згідно генеральної угоди №467/ГУ2 про співпрацю щодо кредитування від 16.11.2007р., відповідно до якого були внесені зміни до абзацу першого п.п.3.2. договору кредиту та викладені в такій редакції: проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18 (вісімнадцять) процентів річних.

21.04.2009р. між сторонами було укладено договір про внесення змін №467/Кр289/3 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №467/Кр289 від 16.11.2007р. згідно генеральної угоди №467/ГУ2 про співпрацю щодо кредитування від 16.11.2007р., відповідно до якого були внесені зміни до абзацу першого п.п.3.4. договору кредиту та викладені в такій редакції: у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2. цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 24 (двадцять чотири) проценти річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюються згідно п.3.2. цього договору.

Відповідно до п.4.2.2. договору кредиту позичальник зобовязувався своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбачені цим договором неустойки.

Кредит надавався банком шляхом оплати в межах сум розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку відкритого позичальнику банку.

В звязку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач неодноразово звертався з претензіями про сплату заборгованості, а саме: вих. №741 від 30.12.2009р.; вих. №235 від 26.07.2010р. Проте відповідач залишив дані претензії без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що відповідач свої зобовязання перед банком виконав частково, станом на 27.09.2010р. заборгованість складає 426 960,87 грн. з яких 382 000,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту та 44 960,87 грн. прострочені відсотки за користування кредитними коштами.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За умовами ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов кредитного договору ДП „Тейлор-Борислав” ТзОВ „Тейлор” зобовязувалося повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному п.2.2. цього договору.

На неодноразові звернення позивача (претензії: вих. №741 від 30.12.2009р.; вих. №235 від 26.07.2010р.) відповідач не вживав заходів до погашення боргу.

Кредит надавався відповідачу з остаточною датою повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 14.11.2008р., проте відповідач почав допускати заборгованість по кредиту, від належного виконання умов кредитного договору ухиляється.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відсоткова ставка за користування кредитними коштами становила 16%, згодом вона збільшувалась: з 21.05.2008р. до 18% річних, з 21.04.2009р. до 24% річних шляхом внесення сторонами змін до кредитного договору.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 382 000,00 грн. простроченої суми заборгованості по кредиту є правомірними.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання перед банком по кредитному договору, в звязку з чим банк на підставі умов кредитного договору правомірно реалізував своє право вимоги про стягнення суми кредиту, нарахувавши 24% річних за користування кредитними коштами. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 599, 610, 612, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.193, 345 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Тейлор-Борислав” Товариства з обмеженою відповідальністю „Тейлор” (82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Чорновола, 1; код ЄДРПОУ 31979433) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Відділення Публічного акціонерного товариства „Промінвестбанк в м.Борислав Львівської області” (82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Шевченка, 2; рахунок № 290999021 у філії Відділення ПАТ „Промінвестбанк в м.Борислав Львівської області”, МФО 325406, код ЄДРПОУ 09325407) 382 000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 44 960,87 грн. 24% відсотків річних за користування кредитними коштами, 4 269,61 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя