Рішення № 133769450, 04.02.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/2050/25

Провадження2/153/817/25-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/2050/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №98461800000 від 12.12.2021 у сумі 5971,60 грн. та 2422,40 грн. сплаченого судового збору, а також витрати на правову допомогу у сумі 8000 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 12.12.2021 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98461800000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 6756,00 грн. на придбання товару та відкрито кредитну картку. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами договору. 12.01.2022 відповідачем було активовано рахунок та здійснювалися операції з використанням кредитного ліміту. Відповідач користуючись коштами наданими їй банком не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання не вносила платежі, передбачені умовами договору та повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору у відповідача утворилася заборгованість за вищевказаним договором. Станом на дату подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5971,60 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5296 грн.; заборгованість за комісією 675,60 грн. 26.04.2023 АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №24. Згідно вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які виявилися боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98461800000 від 12.12.2021. Оскільки відповідач не погашає заборгованість, тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися. Про проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином рекомендованим повідомленням вих..№R067068552300, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи у відсутність представника позивача (а.с.5 позовної заяви).

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.44-46), про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії анкети-заявки на надання споживчого кредиту від 12.12.2021 судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «УКРСИББАНК» із вказаною заявою-анкетою на надання споживчого кредиту у сумі 7256 грн., анкета-заява підписана ОСОБА_1 власноручним підписом (а.с.7).

Із копії паспорта споживчого кредиту, копії договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98461800000 від 12.12.2021, додатку №1 до договору№98461800000 від 12.12.2021, графіку платежів судом встановлено, що ОСОБА_1 власноручним підписом підписала документи погодившись з умовами, їй видано кредит у сумі 6756 грн. на строк до 14.11.2022, остання була ознайомлена із графіком платежів, надавши свої персональні дані та контакти (а.с.7 зворотній бік-16).

Із копії повідомлення АТ «УКРСИББАНК» від 12.12.2021 судом встановлено, що ОСОБА_1 придбала товар мобільний телефон у сумі 7256 грн. та внесла 500 грн. (а.с.16 зворотній бік).

Із копії виписки за кредитним договором за період з 12.12.2021 по 26.04.2023 судом встановлено, що 13.12.2021 ОСОБА_1 надано кредит у сумі 6756 грн. (а.с.17-18).

Із копії розрахунку заборгованості за кредитним договором №98461800000 від 12.12.2021 судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 5971,60 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5296 грн.; заборгованість за комісією 675,60 грн. (а.с.19)

Із копій договору факторингу №241 від 26.04.2023, витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, акту приймання-передачі права вимоги, акту взаємозаліку, платіжної інструкції (а.с.20-24) судом встановлено, що між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №24. Згідно вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які виявилися боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98461800000 від 12.12.2021.

Із копії досудової вимоги від 12.12.2025 вих.№5308/6269 (а.с.25) судом встановлено, що на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про погашення заборгованості у сумі 5971,60 грн.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачеві були надані грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором позики, відповідач зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

Матеріали справи містять виписку з особового рахунку, в якій зазначено про те, що тіло кредиту за договором від 12.12.2021 складає 6756 грн., а також підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів для придбання товару (а.с.16 зворотній бік).

Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 6756 грн.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту на загальну суму 5971,60 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №38359 від 09.12.2025, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422,40 грн., а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн. позивач надав суду: договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107, укладений між замовником - ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та виконавцем адвокатським об`єднанням «Апологет»; Акт №34 наданих послуг від 08.12.2025; детальний опис наданих послуг до Акту, що підлягає оплаті за надання усної консультації ознайомлення з матеріалами, складення позовної заяви, складає 8000 грн.

Оскільки позивачем ТОВ «ФК «Кредит Капітал» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 8000 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, місто Львів вулиця Смаль-Стоцького,1 корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором №98461800000 від 12.12.2021 у сумі 5971,60 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422.40 грн., та понесені витрати на правову допомогу у сумі 8000 грн., а всього 16394 (шістнадцять тисяч триста дев`яносто чотири) гривні.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк