Рішення № 133769438, 04.02.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/2090/25

Провадження2/153/852/25-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/2090/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором №501269-КС-001 про надання кредиту від 01.06.2024 у сумі 19395.58 грн., з яких: 7000 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 11345.58 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 1050 грн. - сума прострочених платежів за комісією та понесені судові витрати у сумі 2422,40 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01.06.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №501269-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 01.06.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №501269-КС-001 про надання кредиту. 01.06.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №501269-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0433 на номер телефону НОМЕР_1 . Таким чином, 01.06.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №501269-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає кошти у розмірі 7000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 . Сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-0433. Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 01.12.2025 утворилась заборгованість в розмірі 19395.58 грн., тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися. Про проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином рекомендованим повідомленням вих.№R067072454364, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній» (а.с.59-60), що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без його участі, а також не заперечує проти заочного розгляду справи, витребування доказів (а.с.8 позовної заяви).

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.50-52), витребування доказів (а.с.54-55), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії договору №501269-КС-001 про надання кредиту, пропозиції укласти Договір (оферта) №501269-КС-001 про надання кредиту, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання Договору (а.с.11-19) судом встановлено, що 01.06.2024 ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 7000 грн., строк кредитування 16 тижнів. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту складає - 16135.33 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 23560.7 процентів.

Із копії паспорта споживчого кредиту (а.с.20-22) судом встановлено, що ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 7000 грн., строком на 113 днів (16 тижнів), безготівковим шляхом, протягом трьох робочих днів.

Із копії візуальної форми послідовності дій клієнта (а.с.23) судом встановлено, що ТОВ «Бізнес позика» сформовано послідовність дій товариства та клієнта в ІТС.

Із копії анкети клієнта від 05.12.2025 (а.с.24) судом встановлено, що ОСОБА_1 01.06.2024 надано ТОВ «Бізнес позика» кредит у сумі 7000.00 грн.

Із копії підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с.25) судом встановлено, що на картковий рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_1 ТОВ «Бізнес позика» 01.06.2024 о 16:50 перераховано 7000.00 грн. кредиту.

Із копії довідки про стан заборгованості (а.с.26) судом встановлено, що станом на 05.12.2025 ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Бізнес позика» у сумі 19395.58 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за кредитом; 11345.58 грн. - заборгованість по відсотках; 1050 грн. заборгованість по комісії.

Із копії розрахунку заборгованості за кредитом у гривні (а.с.27-31) судом встановлено, що станом на 05.12.2025 ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Бізнес позика» у сумі 19395.58 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за кредитом; 11345.58 грн. - заборгованість по відсотках; 1050 грн. заборгованість по комісії.

Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 виданого 22.07.2010 (а.с.44-45) судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Тростянець Ямпільського району Вінницької області.

Із витребуваної судом інформації з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вихід. №20.1.0.0.0/7-251231/19076-БТ від 01.01.2026 (а.с.62-65) судом встановлено, що 01.06.2024 зараховано відповідачу переказ на карту у сумі 7000,00 грн.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, відповідач зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак свої зобов`язання не виконав.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що після підписання Договору про надання кредиту за №501269-КС-001 від 01.06.2024 за допомогою одноразового пароля, відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги, що виникають в результаті використання кредитних коштів, згідно тарифів, а також сплатити нараховані відсотки та тіло кредиту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами в установленому законом порядку був укладений Договір про надання кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих відсотків, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін по деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якими відповідно встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки на рівні 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - 1,5 %.

Водночас частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до п.п.2.4 до Договору про надання кредиту за №501269-КС-001 від 01.06.2024 стандартна процентна ставка за кредитом: в день становить 1,50000000, фіксована.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 2 ст.627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Враховуючи, що кредитний договір було укладено 01.06.2024, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», умови укладеного між сторонами договору щодо встановлення денної процентної ставки в день 1.50%, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

Згідно з позовними вимогами та розрахунком заборгованості наданим позивачем заборгованість по процентах нарахована в сумі 11345.58 грн. за період з 01.06.2024 року по 21.09.2025 року, за ставкою 1.5% в день.

Проте, умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 1.5 % за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки суперечать вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», а відтак є нікчемними.

Визначаючи суму процентів, які підлягають стягненню у даній справі, суд керується умовами договору щодо суми кредиту і строку кредитування та застосовує вимогу закону щодо максимального розміру денної процентної ставки 1%.

Так, за користування кредитними коштами в період 01.06.2024 року по 21.09.2025 (113 днів), розмір процентів становить 7910 гривень (7000 гривень * 113 днів * 1 % день).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме - стягненню з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості у сумі 15960 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у сумі 7000 грн., по процентам у сумі 7910 грн., за комісією 1050 грн.

Відповідно ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, так як позов задоволено частково, тому суд приходить до висновку про розподіл судових витрат відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору, виходячи з принципу пропорційності до задоволених позовних вимог у сумі 2001.98 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239 адреса: 01133 місто Київ бульвар Лесі Українки,26 офіс 411) заборгованість за кредитним договором №501269-КС-001 від 01.06.2024 у сумі 15960 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2001.98 грн., а всього 17961 (сімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одну) гривню 98 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк