Ухвала суду № 133768946, 03.02.2026, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/1202/25

Провадження № 1-кп/602/44/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2026 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

у відкритому судовому засіданні, проведеному у приміщенні зали суду, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025211030000204 від 23.10.2025, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286-1, ч. 1 ст. 382 КК України,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 23.12.2025 призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта у вказаному вище кримінальному провадженні. В судове засідання викликано прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, представника потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_6 та її представник, адвокат ОСОБА_7 , у судове засідання не прибули. Від представника потерпілої до суду надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, у зв`язку з тим, що потерпіла та її представник не мають можливості прибути у судове засідання через несприятливі погодні умови.

Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не заперечили проти відкладення судового розгляду.

Окрім того, прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке обґрунтовується тим, що строк запобіжного заходу, застосованого слідчим суддею та продовженого судом у цьому кримінальному провадженні, стосовно ОСОБА_5 спливає 20.02.2026. Оскільки, на думку прокурора, обставини, які стали підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не відпали, а ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують об`єктивно існувати, прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 ще на 2 місяці з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи те, що прокурором подано до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, то з урахуванням приписів ч.3 ст. 331 КПК України до вирішення питання про відкладення судового розгляду слід невідкладно розглянути зазначене клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Розглянувши клопотання учасників судового провадження, заслухавши їх пояснення, оцінивши їхні доводи та аргументи стосовно обґрунтованості заявлених клопотань, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 24.10.2025 (справа №602/1015/25) у цьому кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 24.12.2025. Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду або іншої службової особи, уповноваженої на проведення слідчих (процесуальних) дій на визначений нею час; утримуватися від спілкування із потерпілою ОСОБА_6 , свідком ОСОБА_8 , свідком ОСОБА_9 , свідком ОСОБА_10 , свідком ОСОБА_11 ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу ДМС України паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Ухвалою суду від 23.12.2025 строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 та строк дії покладених на нього обов`язків продовжено до 20.02.2025 включно.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як убачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 та ч.1 ст.382 КК України, тобто: у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження; у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан; в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні подано до суду.

Стосовно наявності обґрунтованої підозри суд зазначає наступне.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 згаданих вище кримінальних правопорушень раніше була предметом розгляду у цьому кримінальному провадженні і знайшла своє підтвердження при вирішенні слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного та покладення на нього відповідних обов`язків.

В подальшому, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми, прокурор передав обвинувальний акт до суду.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Кримінальне процесуальне законодавство містить вимогу щодо перевірки підозри на предмет її обґрунтованості на етапі досудового розслідування. Водночас, під час судового провадження закон не вимагає від суду обґрунтовувати обвинувачення при вирішенні питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу та продовження його строку. Така оцінка є предметом судового розгляду, що надається судом на підставі поданих доказів при ухваленні кінцевого рішення у справі.

У зв`язку з цим при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу суд не перевірятиме висунуте ОСОБА_5 обвинувачення на предмет обґрунтованості.

Стосовно ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, то на думку суду, стороною обвинувачення наведено достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може здійснити дії, на які вказує прокурор, і такі ризики не зменшилися.

Так, ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, обґрунтований суворістю покарання, передбаченого інкримінованими обвинуваченому злочинів, зокрема, за ч.2 ст. 286-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку з чим ОСОБА_5 , усвідомлюючи суворість покарання може вдатися до відповідних активних дій.

З цієї ж підстави є ймовірними ризики, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик впливу на потерпілу та свідків обґрунтовується ще й тим, що ОСОБА_5 безпосередньо знайомий зі свідками у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим він може чинити на них відповідний тиск шляхом погроз, залякувань чи умовлянь схиляючи останніх до надання неправдивих показань на свою користь чи відмови від участі у кримінальному провадженні. Суд враховує ту обставину, що потерпіла та свідки ще не допитані по цьому кримінальному провадженню у суді. До того ж, згідно з поясненнями представника потерпілої, адвоката ОСОБА_7 , наданих у підготовчому судовому засіданні під час вирішення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, через деякий час після вчинення ДТП була спроба незаконного впливу на потерпілу ОСОБА_6 зі сторони брата обвинуваченого.

Про високу ймовірність зазначених ризиків, на думку суду, свідчить також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті.

Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не маючи права керування транспортними засобами (будучи позбавленим цього права постановою суду), керував транспортним засобом та, грубо порушивши вимоги Правил дорожнього руху, за обставин, наведених в обвинувальному акті, здійснив наїзд на пішохода, що призвело до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій. Окрім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що після вчинення ДТП він залишив потерпілу в небезпечному для життя стані, не вжив заходів до надання домедичної допомоги потерпілій, не викликав швидкої медичної допомоги, не звернувся по допомогу до інших осіб, не відвіз потерпілу до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, не вжив заходів для збереження слідів пригоди, не повідомив про ДТП уповноважений орган поліції, а натомість поїхав з місця пригоди.

Розглядаючи питання щодо продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд, окрім наявності ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховує у сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, які не є настільки міцними, щоб запобігти існуючим ризикам без застосування запобіжного заходу, зокрема те, що дружина та діти ОСОБА_5 тривалий час перебувають за кордоном, він проживає сам; відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; те, що ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху, а також до кримінальної відповідальності і, у зв`язку з цим - ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

При цьому, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, суд, з урахуванням викладеного вище, виходить ще й з того, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, які вказують на грубі порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху та керування ним транспортним засобом під час строку позбавлення його судом такого права у стані алкогольного сп`яніння, дозволяють зробити висновок, що обвинувачений може таким же чином легковажно порушити покладені на нього судом обов`язки, у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.

Отже, суд дійшов висновків, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, прокурором наведені вагомі обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, а тому наявні достатні підстави вважати, що без продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинувачений з високим ступенем ймовірності може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення, а більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для забезпечення запобігання встановленим ризикам саме на цій стадії судового провадження.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 слід задовольнити, продовживши строк запобіжного заходу та дію покладених на обвинуваченого обов`язків, передбачених п. 1,3,4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах двох місяців.

Окрім того, статтею 325 КПК України передбачено, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Згідно з положеннями ч.3 ст.56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має права, зокрема: брати участь у судовому провадженні; брати участь у безпосередній перевірці доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 КПК України представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Заслухавши думку учасників судового провадження суд, з огляду на поважність причин неявки потерпілого та його представника у судове засідання, ураховуючи положення статей 56, 58, 325 КПК України дійшов висновку про те, що судовий розгляд слід відкласти на іншу дату та час, про що повідомити учасників судового провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 325, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити повністю.

2. Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , включно до 23 год 59 хв 03 квітня 2026 року.

3. Продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду або іншої службової особи, уповноваженої на проведення слідчих (процесуальних) дій на визначений ними час;

- утримуватися від спілкування із потерпілою ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу ДМС України (продовжувати зберігати) паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

4. Роз`яснити обвинуваченому, що:

- застосування до нього цілодобового домашнього арешту полягає в забороні цілодобово залишати місце фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж усього строку дії цієї ухвали;

- працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під цілодобовим домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань;

- у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі передбаченому КПК України.

5. Строк дії цієї ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому та покладення на нього обов`язків встановити до 03.04.2026 включно.

6. Доручити виконання ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 відділенню поліції №1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за обвинуваченим. Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора.

7. Судовий розгляд відкласти до 10 год 30 хв 05 березня 2026 року.

8. У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04 лютого 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1