Рішення № 13376875, 14.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.10                                                                                           Справа№ 26/164 (10)

За позовом: Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Львівської філії, м. Львів

до відповідача: Орендного підприємства «Солокіяоптторг», с. Корчів Сокальського району Львівської області

про: стягнення 168162,25 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Шума І.Є. –завідувач юридичним сектором (довіреність № 130 від 20.03.2010 р.)

від відповідача Пицюра М.М. –представник (довіреність б/н від 13.12.2010 р.)

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Акціонерне товариство «Український інноваційний банк»в особі Львівської філії, м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Орендного підприємства «Солокіяоптторг», с. Корчів Сокальського району Львівської області про стягнення 168162,25 грн., з яких: 66972,55 грн. –заборгованість по процентах, 101189,70 грн. –пеня та судових витрат.

Ухвалою суду від 19.11.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2010 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, подав письмове пояснення по суті спору, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

07.09.2007 р. між сторонами укладено кредитний договір № 19-05/2215-174 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі по тексту –кредитний договір), згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у формі відновлювальної кредитної лінії на термін по 06.06.2008 р. з лімітом кредитної лінії 240000,00 грн., зі сплатою 19% річних на поповнення обігових коштів, а саме: оплати за світильники в сумі 150000,00 грн. згідно договору № ДГ-0000418 від 02.08.2007 р., укладеного з ТзОВ «Західторгпром»; оплати за харчові продукти в сумі 50000,00 грн. згідно договору № СА-0000122 від 08.08.2006 р., укладеного з ТзОВ «Оверко»; оплати за господарські товари в сумі 50000,00 грн. згідно договору № 8 від 04.08.2006 р., укладеного з «ІРІТА-Захід».

Відповідач своїх зобов’язань по кредитному договору перед позивачем належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на загальну суму 192069,38 грн., з яких: 179093,81 грн. –заборгованість по кредиту, 6673,44 грн. –заборгованість по процентах та 6302,13 грн. –пеня.

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.09.2008 р. у справі № 26/225, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 р. у справі № 26/225, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 192069,38 грн., з яких: 179093,81 грн. –заборгованість по кредиту, 6673,44 грн. –заборгованість по процентах та 6302,13 грн. – пеня, і яка вникла станом на 28.07.2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 05.11.2010 р. рішення господарського суду Львівської області від 02.09.2008 р. у справі № 26/225 не виконане, заборгованість відповідача в розмірі 192069,38 грн. залишається не погашеною.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ст. 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання.

Таким чином, станом на 05.11.2010 р., як вбачається з розрахунку позовних вимог, заборгованість відповідача по процентах за період з 28.07.2008 р. по 05.11.2010 р. становить 66972,55 грн.

Також, позивач скористався своїм правом та нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом на загальну суму 101189,70 грн. Однак, вказана пеня нарахована за період з 28.07.2008 р. по 05.11.2010 р., тоді як згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи приписи ст. 232 ГК України, підлягає до стягнення з відповідача пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом на загальну суму 15639,81 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 598, 599, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Стягнути з Орендного підприємства «Солокіяоптторг», с. Корчів, Сокальський район, Львівська область (р/р 260047495001 у Львівській філії АТ «Укрінбанк», МФО 325826, р/р 26005301400478 у філії «Відділення Промінвестбанку м. Червоноград Львівської області», МФО 325376, р/р 26003301298 у філії –Сокальському відділенні Ощадбанку № 6333 ВАТ «Ощадний банк України», МФО 385145, код ЄДРПОУ 19162283) на користь Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Львівської філії, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18 (р/р 3619800025 в ЛФ АТ «Укрінбанк», МФО 325826, код ЄДРПОУ 20817074) 66972 грн. 55 коп. процентів за користування кредиту, 15639 грн. 81 коп. пені, 826 грн. 12 коп. державного мита та 115 грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя