Ухвала суду № 133768564, 02.02.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 02.02.2026

Справа № 334/8796/25

Провадження № 6/334/21/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Кульбашної А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі заяву представника боржника ОСОБА_1 адвоката Фельського Сергія Леонідовича про розстрочення виконання рішення суду,

встановив:

представник боржника адвокат Фельський С.Л. звернувся до суду з заявою, в якій просить розстрочити строком на один рік виконання рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 09.12.2025 у справі № 334/8796/25 та стягувати борг в сумі 42 420,02 гривень у рівних частках кожного місяця по 3 535 гривень та в останній місяць строку 3 535,02 гривень.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням суду від 09 грудня 2025 року визначено стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість з центрального опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.2016 по 31.10.2024 на загальну суму 42 420,02 гривень. У зв`язку з тим, що сума, яка визначена судом є значною 42 420,02 гривень, ОСОБА_1 не має змоги водночас сплатити усю суму боргу, бо наразі не має таких коштів. Дохід, який має ОСОБА_1 наразі мінливий, його ледве вистачає на закриття найважливіших потреб (харчування, оплата комунальних послуг, утримання родини). Також, варто додати, що зазначена сума перевищує середню заробітну плату по Запорізькій області та водночас сплатити таку суму просто неможливо. Відтак, вважає за доцільне просити суд розстрочити виконання рішення суду та стягувати з ОСОБА_1 борг у сумі 42 420,02 гривень щомісяця по 3 535 гривень до його повного погашення. У іншому випадку ОСОБА_1 залишиться без будь-яких коштів для існування.

Боржник ОСОБА_1 в судове засіданні не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Заяву підтримав.

Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Фельський С.Л. в судове засідання не з`явився. В заяві про розстрочення виконання рішення суду просив розглянути справу без участі боржника та його як представника.

Представник Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі не подав.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 09.12.2025 у справі № 334/8796/25 позов Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання (особовий рахунок, договір № 604904145) за період з 01.11.2016 до 31.10.2024 на загальну суму 42 420 (сорок дві тисячі чотириста двадцять) гривень 02 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення набрало законної сили 09.01.2026.

ОСОБА_1 з 2009 року не працевлаштований, доходу не має, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу та відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена також конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав та свобод людини і основоположних свобод» від 17 липня 1997 року. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються.

За частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно з частиною першою, третьою, четвертою, п`ятою статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до статті 33 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статті 435 ЦПК України і статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять не можливим.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що розстрочка виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством.

Суд враховує, що представником боржника при обґрунтуванні підстав для розстрочення виконання рішення надано належні та допустимі доказів про існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення (незадовільний матеріальний стан).

За таких обставин суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити та розстрочити боржнику виконання рішення суду на один рік до 9 грудня 2026 року, шляхом сплати щомісячних платежів у сумі 3 535 гривень протягом одинадцяти місяців та в сумі 3 535,02 гривень за останній місяць.

Керуючись статтями 260, 268, 435 ЦПК України, суд

постановив:

заяву задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 09.12.2025 у справі № 334/8796/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання (особовий рахунок, договір № 604904145) за період з 01.11.2016 до 31.10.2024 на загальну суму 42 420 (сорок дві тисячі чотириста двадцять) гривень 02 копійки на один рік до 09 грудня 2026 року, шляхом сплати щомісячних платежів у сумі 3 535 (три тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень протягом одинадцяти місяців та в сумі 3 535 (три тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 02 копійки за останній місяць.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя М.В. Фетісов