Рішення № 13376606, 21.12.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2010 р.

Справа № 18/129

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/129

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Трейд", м. Кіровоград

до відповідача І: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Статус-Трейд", м. Київ

до відповідача ІІ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський комбікормовий завод", м. Кіровоград

про стягнення 31 898,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - Вовченко А.М., довіреність від 01.11.2010р.;

від відповідача І - участі не брали;

від відповідача ІІ - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив Трейд" подано позов про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Статус-Трейд" та товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський комбікормовий завод" заборгованості в сумі 70 618,00 грн., з якої: 62 000,00 грн. заборгованість за поставлений товар та 8 618,00 грн. штрафні санкції за невиконане зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 12.11.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/129.

Заявою від 26.11.2010 р. позивач відмовився від позову в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський комбікормовий завод" (а.с. 42-43).

Заявою від 29.11.2010 р. позивачем зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Статус-Трейд" заборгованості в сумі 31 898,00 грн., з якої: 27 000,00 грн. сума основного боргу, 1 984,00 грн. пені, 2 542,00 грн. інфляційних та 372,00 грн. 3 % річних (а.с. 38-39).

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог чи відмовитись від позову.

З огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо прав позивача, господарський суд розглядає справу з урахуванням поданих заяв про відмову та зменшення розміру позовних вимог.

Розгляд справи в судовому засіданні 02.12.2010 р. відкладався до 21.12.2010 р. з підстав, викладених в ухвалі господарського суду від 02.12.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні 21.12.2010 р. позовні вимоги з урахуванням поданих заяв від 26.11.2010 р. та 29.11.2010 р. підтримав в повному обсязі. Представники відповідачів в судове засідання 21.12.2010 р. не з'явились.

Відповідачем І направлено до суду електронне повідомлення № 27 від 21.12.2010 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача.

Господарський суд відхиляє заявлене клопотання з тих підстав, що клопотання жодним чином документально не підтверджено та, крім того, норми Господарського процесуального кодексу України не обмежують сторін у виборі осіб для представництва своїх інтересів.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи лише в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, та коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, враховуючи належне повідомлення відповідачів про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд розглядає справу за відсутності представників відповідачів та на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив Трейд" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Статус-Трейд" (Покупець) укладено контракт № 1108 на поставку товару (далі - Контракт).

За умовами вказаного Контракту Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця жири рослинні (надалі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Контракту (п. 1.1. Контракту).

Пунктом 3.1. Контракту передбачено, що кількість товару, асортимент та ціна на кожен вид Товару, що поставляється за даним Контрактом, зазначається в Специфікації до даного Контракту, яка є невід'ємною складовою цього Контракту і оформлюється на кожен місяць.

Відповідно до п. 4.4. Контракту остаточна кількість Товару визначається згідно кількості, вказаної у видатковій накладній на кожну партію Товару.

Датою поставки Товару сторони визначають дату, фактичного приймання Товару Покупцем, що підтверджується підписом представника Покупця на видатковій накладній (п. 4.5. Контракту).

Розділом 5 Контракту сторони погодили, що оплату за кожну партію Товару, яка поставляється за даним Контрактом, Покупець проводить в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом семи календарних днів з дати поставки партії Товару. Датою оплати партії Товару сторони визнають дату фактичного отримання Постачальником грошових коштів за поставлену партію Товару, що підтверджується відповідною випискою банку Постачальника.

За пунктом 10.1. Контракту він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами зобов'язань по цьому Контракту.

Специфікацією від 04.08.2010 р. до Контракту сторонами узгоджено поставку Товару - замінник молочного жиру "Делікон" 4МЛ в загальній кількості 7 тон на суму 66 500,00 грн. (а.с. 15).

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Креатив Трейд" свої зобов'язання за Контрактом № 1108 від 03.08.2010 р. виконало та поставило відповідачу обумовлений Товар на загальну суму 66 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № КТР00001479 від 05.09.2010 р. (а.с. 16).

Вказана накладна підписана як Постачальником, так і Покупцем; підписи скріплені мокрими печатками сторін.

На отримання названого вище Товару відповідачем виписано довіреність № 759668 від 05.08.2010 р. (а.с.19).

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Будь-яке заперечення з приводу отримання товару на загальну суму 66 500,00 грн. відповідачем до суду не подано.

Натомість, як зазначає позивач, відповідач своє зобов'язання з оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався лише частково в сумі 39 500,00 грн. (а.с. 40).

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 27 000,00 грн. та неподання їх на вимогу суду, вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 13.08.2010 р. по 25.10.2010 р. в сумі 1 984,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторонами в пункті 8.2. Контракту передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати кожної партії Товару згідно умов даного Контракту, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка була встановлена і діяла в період прострочення, від загальної вартості неоплаченої партії Товару за кожен день прострочення оплати.

Між тим, при розрахунку пені позивачем не враховано, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 09.08.2010 р. № 377 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" з 10.08.2010 р. встановлено облікову ставку в розмірі 7,75 % річних.

Таким чином, подвійна облікова ставка з 10.08.2010 р. становить 15,5 %, а не 16 % як визначено позивачем при розрахунку пені за період з 13.08.2010 р. по 25.10.2010 р. (а.с. 32-33).

Враховуючи наведені обставини та наданий позивачем розрахунок, з відповідача підлягає стягненню пеня в межах подвійної облікової ставки НБУ, що нарахована за період з 13.08.2010 р. по 25.10.2010 р. в сумі 1 922,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 13.08.2010 р. по 25.10.2010 р. в сумі 372,00 грн. та інфляційні з серпня по вересень 2010 р. в сумі 2 542,00 грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказане право кредитора є самостійним способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наявність підстав для стягнення зазначених платежів не потребує обов'язкового їх зазначення в умовах договору.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача 3% річних за період з 13.08.2010 р. по 25.10.2010 р. в сумі 372,00 грн. та інфляційні з серпня по вересень 2010 р. в сумі 2 542,00 грн. нараховані правомірно, тому підлягають стягненню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 31 836,00 грн., з якої: 27 000,00 грн. сума основного боргу, 1 922,00 грн. пені, 2542,00 грн. інфляційні та 372,00 грн. 3 % річних.

Провадження у справі в частині позовних вимог заявлених до відповідача ІІ - товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський комбікормовий завод" підлягає припиненню на підставі п. 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача.

При цьому, господарським судом роз'яснено, що відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Статус-Трейд" (юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26; фактична адреса: 18008, м. Черкаси, пр. Хіміків, 3, ідентифікаційний код 35633219, п/р 2600902301636 в Черкаській регіональній дирекції ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Трейд" (25014, м. Кіровоград, пр. Промисловий, 19, ідентифікаційний код 36904671, п/р 2600000015318 у ПАТ "Укрексімбанк" м. Кіровоград, МФО 300346) - заборгованість в сумі 31 836,00 грн., з якої: 27 000,00 грн. сума основного боргу, 1 922,00 грн. пені, 2 542,00 грн. інфляційні та 372,00 грн. 3% річних, а також 318,36 грн. державного мита та 235,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський комбікормовий завод" припинити.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 27.12.2010 р.