Рішення № 13376478, 22.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.10 Справа № 18/262/10

Суддя

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2)

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Торговий дім “Вакула” (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175)

про стягнення 171 521,52 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 7730 від 02.12.2009 р., паспорт серії НОМЕР_1 від 06.12.1996 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 06.12.2010 року звернувся позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула” про стягнення 171 521,52 грн., з яких: 150 158,23 грн. основного боргу, 6 347,47 грн. пені, 15 015,82 грн. штрафу, на підставі договору поставки № 622 від 28.11.2008 р., ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 691, 692, 695, 712 ЦК України та на підставі ст.ст. 173, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 08.12.2010 року порушено провадження у справі № 18/262/10, судове засідання призначено на 22.12.2010 р.

У судовому засіданні 22.12.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача у судове засідання 22.12.2010 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 18/262/10 від 08.12.2010 р. була вручена відповідачу, про що свідчіть повідомлення про вручення 13.12.2010 р. поштового відправлення, таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом. Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору.

У судовому засіданні 22.12.2010 р. розгляд справи закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2008 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, постачальник) та відкрите акціонерне товариство “Торговий дім “Вакула” (надалі відповідач, покупець) уклали договір поставки № 622 (надалі договір).

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості і строки, передбачені даним договором. Асортимент, кількість та вартість поставляємого товару вказується у накладних на товар, визнаваємими сторонами специфікацією, які оформлюються постачальником у відповідності до замовлення покупця в письмовій або усній формі і є невідємною частиною даного Договору.

Оформлення приймання-передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткових накладних, накладних на зворотну тару та інших товаросупроводжувальних документів (п. 2.6. договору).

Сторони договору 25.05.2009 р. уклали додаткову угоду до договору поставки № 622 від 28.11.2008 р. Відповідно до умов додаткової угоди сторони дійшли згоди пункт 4.4. договору викласти в наступній редакції: оплата в розмірі ціни партії прийнятого товару має бути перерахована покупцем на розрахунковий рахунок продавця або внесена готівкою в його касу за лікеро-горілчані вироби (окрім продукції ТОВ “Нові напої”) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання продукції покупцем, іншу групу товарів протягом 24 (двадцяти чотирьох) календарних днів з моменту отримання продукції покупцем.

В період з 12.07.2010 р. по 13.08.2010 р. відповідач прийняв товар від позивача на суму 153 264,65 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем на адресу позивача було здійснено часткове повернення товару на загальну суму 725, 07 грн. що підтверджується видатковими накладними № МеМ-110729 від 21.07.2010 р., № МеМ-111736 від 22.07.2010 р., № МеМ-118970 від 30.07.2010 р., № МеМ-118820 від 30.07.2010 р., № МеМ-119077 від 30.07.2010 р., № МеМ-121907 від 03.08.2010 р., № МеМ-121251 від 04.08.2010 р., № МеМ-124273 від 06.08.2010 р., № МеМ-124898 від 06.08.2010 р.

Проте, відповідач, в порушення умов договору поставки № 622 від 28.11.2008 р., здійснив часткове погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 2381,35 грн.

Судом встановлено, що сума поставленого та неоплаченого товару, з урахуванням часткового його повернення та оплати, складає 150 158,23 грн., яка була визнана відповідачем, про що свідчіть двосторонньо підписаний акт звіряння взаєморозрахунків від 31.10.2010 р. Однак, відповідачем до моменту подачі позову не була оплачена заборгованість перед позивачем. В звязку із несплатою відповідачем поставленого товару, позивачем була нарахована неустойка за порушення господарського зобовязання відповідачем: у вигляді пені та у вигляді штрафу.

Оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 150 158,23 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 6 347,47 грн. пені, за період часу з 12.08.2010 р. по 30.11.2010 р., та 15 015,82 грн. штрафу за період з 12.08.2010 р. по 30.11.2010 р.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

На підставі п. 5.1. договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочки.

Також за пунктом 5.2. договору, у випадку прострочення оплати за поставлену продукцію більш ніж на 30 календарних днів, покупець, окрім пені, вказаної в п. 5.1. Договору, додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десять) % від суми простроченого платежу.

При нарахуванні неустойки (штрафу, пені) позивачем дотримано вимоги Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, статей 231, 232 ГК України та умов договору.

Суд, перевіривши розрахунки пені та штрафу, визнав їх вірними, а вимогу про стягнення із відповідача цих сум такою, що підлягає задоволенню, а саме: суму пені у розмірі 6 347,47 грн. та суму штрафу у розмірі 15 015,82 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, код ЄДРПОУ 30608654, п/р 2600411133661 філія ВАТ “Державний експертно-імпортний Банк України” в м. Запоріжжі, МФО 313979) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) 150 158 (сто пятдесят тисяч сто пятдесят вісім) грн. 23 коп. основного боргу, 6 347 (шість тисяч триста сорок сім) грн. 47 коп. пені, 15 015 (пятнадцять тисяч пятнадцять) грн. 82 коп. штрафу, 1715 (одну тисячу сімсот пятнадцять) грн. 21 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 27.12.2010 р.