Ухвала суду № 13376133, 21.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

УХВАЛА

21.12.2010Справа №2-30/5772-2010 За заявою Управління ПФУ в Красногвардійському районі, смт. Красногвардійське, вул. Советська, 11 (ЄДРПОУ 22300381).

До боржника Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Красногвардійський район, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Про порушення справи про банкротство.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від кредитора не зявився.

Від боржника не зявився.

Суть спору: кредитор Управління ПФУ в Красногвардійському районі, смт. Красногвардійське (ЄДРПОУ 22300381) звернувся до господарського суду АРК з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Красногвардійський район, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), згідно ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Застосування ініціюючим кредитором ст.52 Закону мотивоване тим, що боржник має борг по штрафним санкціям перед ПФУ у розмірі 170,00 грн., не надає до податкових органів звітність протягом року, не здійснює господарську (підприємницьку) діяльність і відсутній за місцезнаходженням. (ч. 1 ст. 52 Закону).

Представник кредитора у судове засідання не зявився, 10.12.2010р. скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, клопоче про призначення ліквідатором по справі головного спеціаліста юрисконсульта Управління ПФУ в Красногвардійському районі Букініч Е.Е., а також приклав до клопотання ксерокопію довідки з ЄДРПОУ щодо боржника для залучення до матеріалів справи.

Представник боржника у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, вимоги суду не виконав. Причини неявки суду не відомі.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак у сукупності, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність це неспроможність субєкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобовязання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобовязання щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону заява по порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника і строку виконання зобовязань.

Окрім визначених у вказаній статті особливостей, обовязковою підставою для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону наявність безспірних вимог до боржника.

Управління ПФУ в Красногвардійському районі, смт. Красногвардійське як ініціюючий кредитор на наявність безспірних вимог до боржника посилається на рішення № 657 від 04.09.2009р. про застосування штрафних санкцій за неподання відомостей до системи персоніфікованого звіту у строки установленого законодавством на загальну суму у розмірі 170,00грн.

Згідно положень абзацу 7 статті 1 Закону грошове зобовязання є зобовязанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобовязань боржника не зараховуються.

Юридичне значення при порушенні справи про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора Пенсійного фонду має факт наявності боргу, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Відповідно до вимог частина 1 статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

У ст. 1 вказаного Закону зазначено, що будь-які податки і збори (обовязкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону.

Згідно з положеннями ст. 13 даного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обовязкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Закон не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення пенсійного законодавства, до категорії податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до складу грошового зобовязання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховуються недоїмка (пеня та штраф).

Відповідна правова позиція викладена в п. 29 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» та постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2010р. у справі № Б24\87-10.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій за порушення пенсійного законодавства, такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобовязань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст. 1 Закону.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону, в площі безспірності грошових вимог, а саме справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення. Всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобовязання, передбаченого ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», регулюються загальними нормами Закону.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Управління ПФУ в Красногвардійському районі, смт. Красногвардійське про порушення справи про банкрутство обґрунтована тим, що боржник Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Красногвардійський район, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) має перед кредитором заборгованість зі штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

Отже, при вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обовязковими платежами) під час порушення справи про банкрутство, суми фінансових санкцій не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

У звязку цим, суд вважає, що заява ПФУ в Красногвардійському районі, смт. Красногвардійське є безпідставною.

Як вказано в пункті 36 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника, або коли провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, ініціюючим кредитором на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано належних доказів безспірності грошових вимог до боржника.

Таким чином, оскільки господарські суди розглядають заяви про порушення справ про банкрутство у разі наявності передбачених ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстав, а також з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 цього Закону, суд приходить до висновку про недоведеність Управлінням ПФУ в Красногвардійському районі, смт. Красногвардійське підстав для визнання Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Красногвардійський район, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відсутнім боржником, а відтак, припиняє провадження у справі.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1 - 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про визнання банкрутом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Красногвардійський район, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.