Вирок № 133761127, 02.02.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/223/26

Провадження №1-кп/944/989/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2026м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Яворові, кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141350000683 від 18.09.2024 про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вербляни Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, такого, що має на утриманні двоє малолітніх дітей, з середньо-спеціальною освітою, працюючого в ТОВ «Нафтогаз Тепло», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України,

В С Т А Н О В И В:

судом визнано доведеним, що 17 вересня 2024 року в ранішній час приблизно о 12:00 год, не маючи передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин місцевого значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимогам ст.13 Конституції України, ст.19, 24, 56 Кодексу України «Про надра», ст.3, 40 Закону України «Про охоронювану навколишнього природного середовища», Положення про порядок надання гірничих відходів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №59, на земельній ділянці комунальної власності, що розташована за географічними координатами 50.0575396, 23.258879, що в адміністративних межах с.Дрогомишль Яворівського району Львівської, області, вирішив здійснити незаконне видобування піску, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин місцевого значення. З цією метою ОСОБА_5 , 17 вересня 2025 року отримав в користування екскаватор «О&К» зеленого кольору державний номерний знак НОМЕР_1 та діючи умисно, не маючи спеціального дозволу, реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконне видобування корисних копалин (піску) на вищевказаній земельній ділянці за допомогою екскаватора, видобув пісок та завантажив його у кузов вантажного самоскиду «КАМАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2 , загальним об`ємом 50 м? в наслідок чого заподіяв збитки державі в особі Яворівської міської ради, ЄРДПОУ 33213539 в сумі 47 890 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.240 КК України, тобто незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі.

До суду обвинувальний акт надійшов з угодою про визнання винуватості.

Згідно із цією угодою ОСОБА_5 повністю визнає вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією його дій.

В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди буде призначене покарання: за ч.1 ст.240 КК України у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди. Наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 15.01.2026.

Прокурор ОСОБА_3 вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 15.01.2026.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, однак подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, щодо затвердження угоди про визнання винуватості не заперечує.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Як відомо із змісту статті 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

У відповідності до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Положеннями статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Свою винуватість у вчинених кримінального правопорушення обвинувачений визнав беззастережно.

У даному кримінальному провадженні потерпіла особа участі не бере.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.240 КК України.

При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.

З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 15.01.2026 між Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором судом не встановлено.

Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12022141350000683 від 18.09.2024 року між прокурором Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 240 КК України, призначивши йому покарання у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Зобов`язати ОСОБА_5 сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання цим вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 19.09.2024 на:

- вантажний автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 напівзавантажений піщаною сумішшю у виді заборони відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном.

- екскаватор-навантажувач марки «О&К» реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_3 у виді заборони відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном;

- свідоцтво про реєстрацію машини екскаватор- навантажувач марки «О&К» серії НОМЕР_4 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію є ОСОБА_7 , жит. с.Вербляни Яворівського району Львівської області, у виді заборони відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- вантажний автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 повернути ПОП «Сокіл»;

- екскаватор-навантажувач марки «О&К» реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію машини екскаватор- навантажувач марки «О&К» серії НОМЕР_4 повернути ОСОБА_7 ;

- повернути володільцю Яворівській міській раді Яворівського району Львівської області піщану суміш, вилучену в ході проведення огляду місця події 17.09.2024 року.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1