Рішення № 133759604, 03.02.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11686/25

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

1. Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2025/000002/1 від 06.01.2025.

2. Визнати протиправними та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2025/000005 від 06.01.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже на виконання вимог статті 52 Митного кодексу України позивачем надано усі необхідні документи. Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Просить позов задовольнити.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що під час митного оформлення митної декларації Митниця виконувала визначену національними та міжнародними правовими нормами функцію щодо контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару. Документи, подані разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МК України містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, про що декларанту було повідомлено. Вказує, що декларант надав документи, які не усувають вищезазначені розбіжності та не підтверджують включення усіх складових митної вартості товарів та повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів, що в сукупності призвело до виникнення обґрунтованих сум. Вважає, що відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості товару за МД. Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 21.07.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що Згідно умов Контракту №VIT-GL-2024.3 від 30.08.2024 та Додатку №1 від 30.08.2024 поставка товару Баклер, РК (гліфосат у вигляді ізопропіламінної солі 480 г/л в кислотному еквіваленті 360 г/л) у кількості 80 000 л. та Баклер Форте, РК (калійна сіль гліфосату, 550 г/л), здійснюється на умовах FOB Shanghai (China).

Додатком № 1 в редакції від 30.08.2024 було визначено наступні умови оплати:

- 5% попередньої оплати, що становить 13 800,00 USD, Покупець сплачує повністю або частинами на підставі рахунку;

-25% попередньої оплати, що становить 69 000,00 USD, Покупець оплачує повністю або частинами на підставі наданого Продавцем бронювання морської лінії та фотодоказу палетування товару, на кожну партію товару окремо;

- 70% попередньої оплати, що становить 193 200,00 USD, Покупець оплачує повністю або частково на підставі наданої Продавцем копії коносамента, на кожну партію відвантаженого товару до прибуття товару в порт.

Додатковою угодою №1 від 13.09.2024 до Контракту № VIT-GL-2024.3 від 30.08.2024, Сторонами було погоджено зміну умов договору поставки з FOB Shanghai (China) на CIF Constanta (Romania) та здійснено перегляд вартості Товару, зокрема, передбачено наступний порядок розрахунків:

- 13 800,00 USD попередньої оплати, Покупець сплачує повністю або частинами на підставі рахунку;

- 95 400,00 USD попередньої оплати, Покупець оплачує повністю або частинами на підставі наданого Продавцем бронювання морської лінії та фотодоказу палетування товару, на кожну партію товару окремо;

- 193 200,00 USD попередньої оплати, Покупець оплачує повністю або частково на підставі наданої Продавцем копії коносамента, на кожну партію відвантаженого товару до прибуття товару в порт.

Загальна вартість Товару (Баклер, 80 000 л. та Баклер Форте, 80 000 л.), який було придбано позивачем згідно Контракту №VIT-GL-2024.3 від 30.08.2024 та Додатку №1 в редакції від 13.09.2024, складає 302 400,00 USD.

Згідно умов платежу, покупець має право здійснювати оплату за товар повністю або частинами.

Зокрема, перший платіж на суму 13 800,00 USD та другий платіж на суму 95 400,00 USD було здійснено за Товар Баклер та Баклер Форте, третій платіж в розмірі 108 640,00 USD є частиною третього платежу та здійснювався позивачем виключно за Товар Баклер Форте, РК (80 000,00 л.).

Також Позивачем на виконання умов Контракту було здійснено ще один платіж на суму 84 560,00 USD згідно банківського платіжного документу № 241025/001448881 від 25.10.2024 р., який не подавався до митного оформлення, оскільки не стосується Товару, що був предметом митного оформлення.

06.01.2025 на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці було подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ від 06.01.2025 №№25UA400040000136U7 на товар позивача: "Хімічний продукт. Засіб для захисту рослин, гербіцид на основі гліфосату, у вигляді готового препарату: - Potassium salt of glyphosate, 550 g/l, SL (trade name Bakler Forte)/ Калійна сіль гліфосату, 550 г/л РК (торгова назва Баклер Форте). Концентрат емульсії 20000 л. (20 єврокубів по 1000 л.) Дата виготовлення 11.09.2024 рік. Партія № 20240911. Неселективний системний гербіцид і десикант суцільної дії призначений для знищення одно та багаторічних, злакових та дводольних бур`янів та підсушування рослин. Не є озоноруйнівним товаром та не містить озоноруйнівні речовини. Не в аерозольній упаковці. Не є товаром військового та подвійного використання. Не є наркотичним засобом та не містить наркотичних речовин. Виробник: Hangzhou Ruijiang Chemical Co.,Ltd. Торгова марка: Bakler Forte».

Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка в даному випадку відповідала фактурній вартості в розмірі 42 200,00 дол. США з додаванням витрат на транспортування у розмірі 64 336,4300 грн.

До вищевказаної МД №25UA400040000136U7 декларантом було надано товаросупровідні документи, вказані у графі 44 МД у вигляді коду документа, номеру та дати документу:

1. Сертифікат якості (Certofocate of quality) б/н від 11.09.2024;

2. Пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.10.2024;

3. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) GRVT241019-4 від 19.10.2024;

4. Коносамент (Bill of lading) COSU6399014680 від 21.10.2024;

5. Автотранспортна накладна (Road consignment note) 1674 від 31.12.2024;

6. Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24С3100А6474/50029 від 28.10.2024;

7. Банківський платіжний документ, що стосується товару 240903/001400785 від 03.09.2024;

8. Банківський платіжний документ, що стосується товару 240919/001415982 від 19.09.2024;

9. Банківський платіжний документ, що стосується товару 241213/001495537 від 13.12.2024;

10. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №7241 від 30.12.2024;

11. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № VIT-GL-2024.3 від 30.08.2024;

12. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №1 від 13.09.2024;

13. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 від 30.08.2024;

14. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 від 13.09.2024;

15. Договір про надання послуг митного брокера 04/12 від 04.12.2024;

16. Договір (контракт) про перевезення 0947-Т/21 від 26.01.2021;

17. Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів) 13777 серія А08633 від 23.01.2021;

18. Інші некласифіковані документи: паспорт безпеки від 20.05.2019;

19. Інші некласифіковані документи: фото 19.10.2024

06.01.2025 Хмельницькою митницею за результатами розгляду поданих ТОВ "Вітагро Партнер" документів для розмитнення Товарів, було прийнято: Рішення про коригування митної вартості № UA400040/2025/000002/1 за МД №25UA400040000136U7 від 06.01.2025, яким було скориговано митну вартість товару препарат Баклер Форте РК (калійна сіль гліфосату 550 г/л РК), вказаного в митній декларації з 43 728,58 дол.США (за 26 000,00 кг) до 50 590,80 дол.США (за 26 000,00 кг).

Різниця між заявленою позивачем та відкоригованою відповідачем митною вартістю складає 6 862,22 дол.США.

На підставі даного рішення було складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2025/000005 від 06.01.2025.

Позивач сплатив: 1) ввізного мита (6,5%) в розмірі 138 405,22 грн., з яких 18 773,50 грн., сплачено на відкориговану відповідачем суму; 2) ПДВ (20%) в розмірі 453 543,27 грн., з яких 61 519,32 грн., сплачено на відкориговану відповідачем суму. Загальна сума митних платежів, сплачених на відкориговану відповідачем митну вартість складає 80 292,82 грн.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що подані згідно частини 2 та частини 3 статті 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) заявлений рівень митної вартості окремих товарів не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалося митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби;

2) банківські платіжні документи, виписані раніше, як рахунок-фактура;

3) не надано, передбачену контрактом, інформацію щодо вартості фрахту;

4) наявні розбіжності в частині включення складових митної вартості, які зазначені в п.4.2 Контракту, зокрема, передбачено, що на умовах CIF продавець повинен здійснити страхування товару, про те в довідці про транспортні витрати вказано, що страхування вантажу за межами митної території України не проводилося;

5) не надано копію декларації країни відправлення, передбаченому контрактом;

6) не подано до митного оформлення заявка на перевезення, передбачена договором перевезення;

7) подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме належним чином підтвердженої вартості транспортування, комісійної та брокерської винагороди, страхування.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Щодо страхування Товару, який був предметом митного оформлення, суд зазначає, що відповідно до умов поставки СIF (Правила Інкотермс 2020), пункту А5 Продавець зобов`язаний застрахувати Товар як мінімум на передбачену договором (контрактом) ціну плюс 10% (тобто 110 %), яке повинне бути здійснено у валюті договору (контракту).

Згідно страхового полісу № PYIE202431010000016144 Відправником було здійснено страхування Товару 80 000,00 л. Товару Баклер Форте РК, на суму 185 680,00 USD (168 800,00 USD (контрактна вартість товару) + 16 880,00 USD (10%) від вартості Товару)), відправка якого здійснювалася за коносаментом COSU6399014680 на користь отримувача ТОВ «Вітагро Партнер» (LLC Vitagro Partner).

Не зазначення даних Продавця Товару (Green Life Science Co., LTD), не може бути підставою для обґрунтованих сумнівів відповідача в митній вартості Товару, яка була заявлена позивачем до митного декларування.

Оскільки Постачальник має право скористатися послугами третіх осіб для здійснення страхування товару, що не заборонено умовами договору поставки та правилами Інкотермс 2020.

Окрім того, поставка товару на умовах СIF (Інкотермс 2020) передбачає, що у вартість товару включено страхування Товару, фрахт морської лінії, пакування, маркування, завантажувально-розвантажувальні роботи в порту країни відправника, вартість послуг агента та митного оформлення товару відправником (продавцем) товару в країні відправлення, доставка товару до порту відправки, тобто всі витрати на доставку товару в порт призначення Константа (Румунія), включаються до вартості товару та сплачуються Продавцем, тому позивач не зобов`язаний надавати документи на підтвердження витрат, які були включенні Продавцем до вартості Товару.

Щодо зазначення в довідці про транспортні витрати, яка була надана експедитором ТОВ "Глобал Оушен Лінк", інформації про те, що страхування товару за межами митної території України не проводилося, суд зазначає наступне.

Згідно Додатку №1 від 13.09.2024 (в редакції Додаткової угоди №1 від 13.09.2024) до Контракту №VIT-GL-2024.3 від 30.08.2024, поставка товару, що був предметом розмитнення, здійснювалася на умовах CIF Сonstanta (Romania), відповідно до зазначених умов поставки, страхування вантажу до місця поставки покладається на Постачальника товару за зовнішньоекономічним контрактом, а не експедитора.

Експедитор (ТОВ "Глобал Оушен Лінк") надавав Позивачу послуги з організації перевезення з порту Константа до місця розвантаження (с. Івашківці, Хмельницька обл.), через митний перехід Орлівка; вантажно-розвантажувальні роботи в порту Константа Румунія. Експедитором не надавалися послуги зі страхування вантажу після поставку його в порт Constanta (Romania).

Страхування вантажу було здійснено відправником (постачальником товару відповідно до зовнішньоекономічного контракту) згідно полісу страхування №PYIE202431010000016144.

Неподання Позивачем заявки на перевезення до митного оформлення не є достатньою та обґрунтованою підставою вважати, що вартість послуг перевезення товару, яка була додана до митної вартості, є непідтвердженою та сумнівною. Такий документ як "заявка на перевезення" відсутній в переліку документів, передбачених в статті 53 Митного кодексу України, а тому відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України позивач не зобов`язаний був надавати «заявку на перевезення" до митного оформлення.

Для підтвердження вартості послуг перевезення Товару, які були включенні Позивачем до митної вартості, до митного оформлення було надано:

- Договір "про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерних експортно-імпортних та транзитних вантажів" №0947-Т/21 від 26.01.2021 року, укладений між ТОВ "Вітагро Партнер" та ТОВ "Глобал Оушен Лінк";

- Довідку № 7241 від 30.12.2024.

Суд звертає увагу, що відповідач в рішенні про коригування митної вартості Товару, не вказує на те, що в наданих до митного оформлення Декларантом документах на підтвердження витрат на перевезення містяться розбіжності чи невідповідності. Таким чином, ненадання Заявки на перевезення Товару, не може свідчити про непідтвердження позивачем числових показників витрат на перевезення Товару, які були включенні ним до митної вартості.

Врахування позивачем при розрахунку митної вартості товару числових показників, які вказані в документа, які надавалися Продавцем товару (експортній декларації країни відправлення, страховому полісі тощо), матиме наслідком подвійне врахування таких витрат при визначенні митної вартості товару, що суперечить принципу законності та справедливості.

Окрім того, а ні Митний кодекс України, а ні будь-який інший нормативно-правовий акт не зобов`язує позивача доводити складові фактурної вартості товару митному органу.

У цій справі предметом доведення є виключно митна вартість товару, а не фактурна вартість товару, як договірна категорія, що погоджується сторонами контракту та знаходиться поза межами регулювання митного законодавства.

Таким чином, позивач не зобов`язаний доводити та надавати документи на підтвердження включення витрат, які вказані в експортній декларації країни відправника до митної вартості товару, оскільки такі витрати включенні до фактурної вартості товару, згідно умов поставки (СIF), погоджених сторонами.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини шостої статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано Відповідачу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мають розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Натомість, оскаржувані рішення Відповідача не містить інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, виявлені відповідачем у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності є такими, що не підтвердженні фактичними матеріалами справи та формальними, які жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

З урахуванням зазначеного, Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2025/000002/1 від 06.01.2025 та Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2025/000005 від 06.01.2025, є незаконними та підлягають скасуванню.

За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 4844,80 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" до Хмельницької митниці задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2025/000002/1 від 06.01.2025.

Визнати протиправними та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2025/000005 від 06.01.2025.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" судовий збір в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03 лютого 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" (вул. Котляревського, 7, м. Волочиськ, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 31200 , код ЄДРПОУ - 37993500) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.В. Матущак