Рішення № 133758950, 29.01.2026, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 175/16972/25

Провадження № 2/933/20/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

в складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участі:

секретаря судового засідання - Камака О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача Руденка Костянтина Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

02.12.2025 року на підставі ухвали судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 року до Олександрівського районного суду Донецької області надійшла цивільна справа за позовом представника позивача Руденка Костянтина Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді від 08.01.2026 року відкрито провадження по справі, та призначено судове засідання на 08:30 годину 06 січня 2026 року, з викликом сторін.

06.01.2026 року ухвалою суду було відкладено судове засідання на 08:30 год. 29 січня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідача.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 16.06.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14018, відповідно до якого, відповідач отримала кредит у розмірі 5100,00 грн., строком на 365 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування (547,5 % річних). Даний кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Зазначає, що відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її. Вказує на те, що у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 33022,50 грн., яка складається із: 5100,00 грн. заборгованість за кредитом; 27922,50 грн. заборгованість за нарахованими процентами за період з 16.06.2024 року по 16.06.2025 року, відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1,5 % за кожен день користування кредитом та графіку платежів.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість за кредитним договором № 140186.06.2024 року у розмірі 33022,50 грн. та понесені судові витрати по справі.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі,проти заочного розгляду справи не заперечував. Позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, до суду повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

У зв`язку з повторною неявкою відповідача, належним чином повідомленої про час і місце судового засідання, від якої не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, яка не подала відзив на позовну заяву, суд відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи (а.с.6).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що 16.06.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14018(а.с.12-16) в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://procent.com.ua відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 1.1. Договору, товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 5100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим Договором.

Згідно із п. 1.2. Договору, процентна ставка за користування кредитом становить 1,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 547,50%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що строк надання кредиту та строк дії Договору становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування, згідно Додатку № 1 до Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів.

Відповідно до п. 4.2 Договору, нарахування процентів за кредитним Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у Додатку 1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Згідно із п.п. 2.4.1 Договору, позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.

Відповідно до квитанції № 41852-15793-79863 від 16.06.2024 року, відповідачу ОСОБА_1 було перераховано на вказану ним платіжну карту 5100,00 грн. з призначенням платежу: Перерахування коштів за договором № 14018 від 16.06.2024 на умовах фінансового кредиту(а.с.22)

В паспорті споживчого кредиту зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша додаткова інформація. Паспорт споживчого кредиту підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 (а.с.19-21).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості, у позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №14018 від 16.06.2024 перед ТОВ «ФК «Процент» утворилась загальна заборгованість в сумі 33022,50 грн, яка складається: 5100,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 27922,50 грн прострочена заборгованість за процентами за період з 16.06.2024 року по 16.06.2025 року (а.с.23-28).

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд на підставі ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив в судовому засіданні надані сторонами письмові докази по справі, їх взаємозв`язок у сукупності, та вважає, що вони є достатніми для вирішення справи по суті.

Зобов`язання боржника за договором повернути кредитору, отриману грошову суму та винагороду за користування грошима, на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманого кредиту та винагороди за користування грошима, а кредитор має право, - вимагати повернення наданого кредиту та сплати процентів.

До встановлених судом правовідносин, які склалися між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».

У ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

Згідно зі ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

При цьому договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

У ході розгляду справи судом встановлено, що між сторонами дійсно 16.06.2024 року було укладено кредитний договір № 14018 у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про захист прав споживачів», та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст.ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України. На виконання вимог ч. 1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він відповідно до положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання ТОВ «ФК «Процент» перед відповідачем виконав, перерахувавши обумовлені кредитним договором кошти, що підтверджено документально.

Оскільки кредитні кошти відповідачем не повернуті, суд вважає заборгованість щодо тіла кредиту наявною та доведеною.

Стосовно заявленої вимоги про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 27922,50 грн., суд виходить із того, що укладеним між сторонами договором було досягнуто згоди щодо основних умов кредитування, зокрема, щодо порядку визначення та нарахування процентів.

Так, у кредитному договорі № 14018 від 16.06.2024 року були виконані умови, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сторони узгодили всі його істотні умови: суму кредиту, дату видачі кредиту, відсоткову ставку, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; відповідач ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив, що він ознайомився та погодився з умовами цього договору, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було вільним та відповідало його внутрішній волі. На момент укладення кредитного договору відповідач не навів жодних зауважень щодо змісту цього правочину. Також суду надано Паспорт споживчого кредиту, що містить відповідну інформацію про кредит та надавався відповідачу, як позичальнику, до укладення договору позики.

Позовних вимог про визнання недійсним договору чи окремих його частин заявлено не було.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в частині розміру заборгованості за процентами у сумі 27922,50 грн, яка є доведеною та підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, аналізуючи в сукупності встановлені судом обставини та досліджені у справі докази, та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Процент» підлягають задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Процент» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 14018 від 16.06.2024 року у загальному розмірі 33022,50 грн, що складається з заборгованості за кредитом - 5100 грн та заборгованості за нарахованими процентами за період з 16.06.2024 року по 16.06.2025 року - 27922,50 грн.

При вирішенні вимоги в частині відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, укладеного між ТОВ "ФК «Процент" та ФОП ОСОБА_2 ; копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2412 від 23.10.2018, виданого на ім`я Руденка Костянтина Васильовича; довіреністю ТОВ "ФК "Процент" виданої адвокату Руденку К.В. на представлення інтересів судах; актом приймання-передачі наданих послуг № 48 від 30.06.2025 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, про отримання послуг з підготовки позовних заяв про стягнення заборгованості, вартість послуги 90000,00 грн.; витягом з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 48 від 30.06.2025 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, згідно якого виконавець здійснив підготовку позовної заяви, клопотання про витребування доказів та адвокатського запису відносно заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 14018 від 16.06.2024, вартість яких складає відповідно 9000,00 грн. та 1000,00 грн.; платіжною інструкцією № 2727 від 30.06.2025 про перерахування оплати в сумі 100000,00 грн. за надання юридичних послуг по договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 згідно акту №48 від 30.06.2025 року.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, яка не є складною, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн., відповідно до ЗУ "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 133,137, 141, 263-266, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Руденка Костянтина Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" (код ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором № 14018 від 16.06.2024 року у загальному розмірі 33022 (тридцять три тисячі двадцять дві) гривні 50 копійок, що складається з заборгованості за кредитом - 5100 грн. та заборгованості за нарахованими процентами за період з 16.06.2024 року по 16.06.2025 року - 27922,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" (код ЄДРПОУ 41466388) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім ) гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 1500 гривень 00 копійок.

Рішення ухвалено у приміщені суду та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 29 січня 2026 року.

Повний текст рішення складено 03 лютого 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ", місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацслава Гавеля, буд. 4, ЄДРПОУ 41466388.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.