Ухвала суду № 133758057, 02.02.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа №440/5946/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні звіт Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про часткове виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення суддівської винагороди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення суддівської винагороди задоволено частково: визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нарахування та виплати судді Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 та з 01.08.2020 по 27.08.2020, із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 та з 01.08.2020 по 27.08.2020, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення рішення до негайного виконання в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №440/5946/20, у якій просила:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20;

- зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Полтавській області протягом 10 днів подати звіт про виконання судового рішення по даній справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20 задоволено. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20.

14.10.2025 відповідачем подано звіт про результати виконання рішення суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 прийнято звіт Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 14.10.2025 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20.

Встановлено Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області новий строк подання звіту про виконання у повному обсязі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20 у тримісячний строк з моменту набрання законної сили цією ухвалою суду.

21.01.2026 до суду надійшов звіт Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 21.01.2026 про часткове виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20, що за результатами автоматизованого розподілу переданий судді Кукобі О.О.

Ухвалою від 22.01.2026 суд призначив розгляд звітуТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 21.01.2026 про часткове виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20 у порядку письмового провадження.

Суд розглянув звіт про виконання рішення суду разом з доданими до нього документами та дійшов такого висновку.

Суд встановив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20 відповідач здійснив нарахування ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.07.2020 по 27.08.2020 загалом у розмірі 107956,10 грн.

У звіті від 21.01.2026 відповідач зазначив, що рішення суду у справі №440/5946/20 в частині сплати позивачці суддівської винагороди у розмірі 107956,10 грн не виконане з огляду на відсутність бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».

При цьому відповідач зазначив, що він не заперечує власного обов`язку з виконання судового рішення, а вказує про наявність об`єктивних підстав, які наразі унеможливлюють його виконання, а саме - відсутність необхідного фінансування.

За твердженням представника відповідача, Управління з 2021 року постійно звертається до Державної судової адміністрації України з клопотанням про виділення додаткових коштів на виконання рішень суду по аналогічним справам.

Зокрема, у жовтні 2025 року Управління, як розпорядник коштів нижчого рівня, листами № ЕП-03/852/2025-Вих, № ЕП-03/853/2025-Вих та № ЕП-03/871/2025-Вих зверталось до Державної судової адміністрації України з проханням виділити додаткові кошти на виконання виконавчих проваджень.

За результатом розгляду вказаного листа ДСА України листом від 04.11.2025 №11-21823/25 повідомила Територіальне управління ДСА України в Полтавській області, що затверджені за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", видатки в розмірі 10,0 млн гривень, розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, а тому ДСА України наразі не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на бюджетну програму 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів".

Крім того, ДСА України інформувала, що листами від 03.02.2025 №11-2404/25, 06.03.2025 № 11-4566/25, 07.04.2025 №11-6770/25, 12.05.2025 №11-9437/25, 12.05.2025 №11-12026/25, 17.06.2025 №11-12026/25 та від 16.07.2025 №11-14135/25 неодноразово зверталася до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою. Однак Міністерством фінансів України зазначені пропозиції не були підтримані, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.

Тому, з огляду на зазначене та враховуючи численні звернення від судів, органів та установ системи правосуддя, ДСА України листом від 26.08.2025 № 11-17114/25 вчергове звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою на суму 2 315,5 млн гривень.

Також згідно вказаного листа ДСА України листом від 02.10.2025 №11-19638/25 звернулась до Прем`єр-міністра України Свириденко Ю.А. з проханням підтримати та подати на розгляд розроблений ДСА України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків в державного бюджету, передбачених Державній судові адміністрації України на 2025 рік» у частині збільшення обсягу видатків споживання за Програмою у сумі 1377,7 млн грн за рахунок зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та фінансування органів і установ системи правосуддя".

Однак запропонований ДСА України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державній судовій адміністрації України на 2025 рік» Міністерством фінансів України не підтримано (лист Мінфіну від 24.10.2025 № 08020-01-6/30697), так як з метою належного фінансового забезпечення заходів, спрямованих на забезпечення державного суверенітету, підвищення обороноздатності і безпеки держави, видатки ДСА України, що мають цільове призначення і не будуть за нею використані, вбачається за доцільне спрямувати на потреби Міністерства оборони України.

За змістом частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

У силу положень пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Матеріали справи наразі не містять доказів, що свідчили б про свідоме невжиття відповідачем дій, спрямованих на виплату ОСОБА_1 коштів, нарахованих як доплата до суддівської винагороди на виконання рішення суду у цій справі.

Навпаки, матеріалами справи підтверджено, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили, без невиправданих зволікань здійснив розрахунок суддівської винагороди за спірний період та нарахував доплату, що відображена в розрахункових документах.

Заборгованість у розмірі 107956,10 грн фактично не сплачена позивачці з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

При цьому за змістом норм частини п`ятої цієї ж статті, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.

Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 Верховний Суд зауважив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п`ятій статті 382-3 КАС України, до яких віднесено відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналізуючи вищенаведене, Верховний Суд в ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 дійшов висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Зокрема суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої 382-3 КАС України.

Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд встановив, що судове рішення у справі №440/5946/20 в частині нарахування позивачці суддівської винагороди за спірний період виконане в розумний строк після набрання ним законної сили.

Водночас, як вже встановлено вище, відповідач не забезпечив виплату нарахованої заборгованості з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі.

За таких обставин, враховуючи передбачене у частині п`ятій статті 382-3 КАС України право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності певних документально доведених обставин, та з метою перевірки обставин про дійсні причини невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20, суд розглядає як прийнятне надати відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, у зв`язку з чим, згідно положення частини третьої статті 382-3 КАС України вирішив встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Встановити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20 в частині виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.07.2020 по 27.08.2020 загалом у розмірі 107956,10 грн.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/5946/20 разом з доказами сплати заборгованості на користь позивачки або неможливості її сплати упродовж шістдесяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Роз`яснити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам частин другої, третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Олександр КУКОБА