Ухвала суду № 133757903, 02.02.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа №440/12496/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні заяву адвоката Марченко Галини Іванівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогазторг" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтогазторг" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення про припинення ліцензій на торгівлю паливно-мастильними матеріалами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

15.01.2025, до завершення розгляду справи по суті, представник позивача подала до суду заяву, в якій повідомила, що за результатами розгляду справи нею буде подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу /т. 2, а.с. 72/.

У судове засідання 15.01.2025 представник позивача не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

У судовому засіданні 15.01.2025 суд оголосив скорочене рішення, електронний примірник якого доставлений в електронний кабінет адвоката Марченко Г.В. 16.01.2026.

26.01.2026 до суду надійшла заява представника позивача, у якій адвокат Марченко Г.І. просила стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн.

Суд ознайомився з поданою заявою та дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За текстом пункту 1 частини першої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат регламентований статтею 139 КАС України.

Згідно із частиною сьомою цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За частиною п`ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України визначено: суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 07.07.2023 у справі №340/2823/21 зазначила, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Також в зазначеній справі об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зауважила, що коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суд про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Частина п`ята статті 250 КАС України чітко встановлює, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення незалежно від того, проголошується повний текст судового рішення чи лише його скорочена форма (вступна та резолютивна частини). Єдиним винятком є ухвалення рішення в порядку письмового провадження, коли датою ухвалення рішення вважається дата його складення.

Суд зауважує, що скорочене рішення у справі №440/12496/25 проголошене у відкритому судовому засіданні 15.01.2026, а його електронний примірник доставлений в електронний кабінет заявниці 16.01.2026.

З урахуванням наведеного, заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами їх понесення мала бути подана до суду до 21.01.2026 включно.

При цьому той факт, що представник позивача не була присутньою під час оголошення скороченого рішення у справі №440/12496/25 15.01.2026, не впливає на початок перебігу строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України. Процесуальний закон прямо не ставить початок відліку цього строку у залежність від того, чи був учасник справи присутній під час проголошення судового рішення.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №520/4930/24 та врахований судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

З урахуванням наведеного, зважаючи на звернення адвоката Марченко Г.І. із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу до суду 26.01.2026, тобто за межами строку, передбаченого частиною сьомою статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про залишення відповідної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 44, 47, 132, 134, 139, 143, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Марченко Галини Іванівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Олександр КУКОБА