Ухвала суду № 133754789, 03.02.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

03 лютого 2026 року Справа №200/9034/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманої травми за періоди 13.03.2024-26.03.2024, 27.03.2024-23.04.2024, 30.07.2024-26.08.2024, 27.08.2024-17.09.2024, 20.11.2024-29.11.2024 відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні за періоди 13.03.2024-26.03.2024, 27.03.2024-23.04.2024, 30.07.2024-26.08.2024, 27.08.2024-17.09.2024, 20.11.2024-29.11.2024 відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022, з урахуванням виплачених сум.

В позові позивачем зазначено про відсутність інформації, чи були в розпорядженні відповідача документи для нарахування та виплати додаткової винагороди за весь період. За наявною інформацією ці документи були відсутні у відповідача, однак надійшли разом з заявою про виплату всіх сум. Порушення права виникло з моменту, коли відповідач отримав вказані документи, однак не вчинив жодних дій з нарахування та виплати додаткової винагороди. У зв`язку з чим просив поновити строк на звернення до суду в разі висновку про його пропуск.

Ухвалою від 27.11.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, визначено вирішити на стадії судового розгляду після встановлення відповідних фактичних обставин.

Представником відповідача подано до суду заяву про залишення позову без розгляду. Таке клопотання обґрунтовано тим, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України). Як зазначає представник відповідача далі, моменту звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків особового складу (04.12.2024) до моменту звернення до суду (20.11.2025) минув майже один рік. Таким чином, датою виникнення спірних правовідносин є: у період з 13.03.2024 - 26.03.2024 - квітень 2024 року (коли позивач мав отримати грошове забезпечення); у період з 27.03.2024 - 23.04.2024 - травень 2024 року; у період з 30.07.2024 - 26.08.2024 - вересень 2024 року; у період з 27.08.2024 - 17.09.2024 - жовтень 2024 року; у період з 20.11.2024 - 29.11.2024 - грудень 2024 року. У той же час позивач звернувся до суду з цим позовом 20.11.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду.

За таких обставин представник відповідача просить позовну заяву залишити без розгляду.

Вирішуючи питання щодо строку звернення до суду, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до пункту 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Гарантії, пов`язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі Делькур проти Бельгії від 17.01.1970 та пункт 65 рішення у справі Гофман проти Німеччини від 11.11.2001).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з заявою від 25.08.2025 про виплату йому додаткової винагороди за час стаціонарного лікування у зв`язку з отриманою травмою. Відповіді разом з позовом до суду не надано.

Відповідачем разом з відзивом надано лист від 20.10.2025 № 343/24398 щодо розгляду заяви позивача від 25.08.2025, без доказів направлення такого позивачу.

Також, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 11.11.2025 № 343/26138, наданий на запит представника позивача від 27.10.2025 щодо надання інформації на заяву позивача від 25.08.2025.

Відтак, зважаючи на неотримання відповіді від відповідача, дату, коли позивач дізнався про порушене право, дату його звернення до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, у задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду потрібно відмовити.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

У задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Т.В.Загацька