Рішення № 133754774, 03.02.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року Справа№200/8896/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350020363 від 22.08.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 у розмірі визначеному відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345 від 02.09.2008, зарахувавши період його навчання з 01.09.1999 по 16.02.2003 у професійно-технічному училищі м. Сніжне до пільгового стажу за Списком№1, періоди його роботи з 03.09.1999 по 23.12.2001 на шахті «Схід» ДП «ШУ «Сніжнеантрацит» у якості учня електрослюсаря поверхового, з 21.02.2002 по 19.02.2003 на шахті «Зоря» ДП «ШУ «Сніжнеантрацит» у якості учня електрослюсаря поверхового чергового з ремонту устаткування до страхового стажу та періоди його роботи з 20.02.2003 по 16.07.2017 на шахті «Зоря» ДП «ШУ «Сніжнеантрацит» у якості електрослюсаря підземного, з 26.07.2017 по 06.01.2025 ПАТ «ШУ «Покровське» у якості електрослюсаря підземного до пільгового стажу за Списком №1 - шахтарі (підземні роботи - 25 років) відповідно до ПКМУ №202 від 31.03.1994, який дає право на призначення пенсії відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345 від 02.09.2008.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 14.08.2025 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Рішенням від 22.08.2025 №046350020363 відповідач відмовляє в призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу пільгового стажу. У оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що пенсію не призначено з тих підстав недостатності пільгового стажу. Вважає, що відповідачем порушено право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 24.11.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справи. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Відповідач у відзиві вказує, що за результатами розгляду заяви від 14.08.2025 ОСОБА_1 згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 31 рік 09 місяців 11 днів, у тому числі пільговий стаж - 09 років 01 місяць 08 днів (Список №1 08 років 07 місяців 14 днів, пільговий стаж на підземних роботах до Постанови КМУ від 31.03.1994 №202 - 00 років 05 місяців 22 дні). До пільгового стажу на підземних роботах не зараховано періоди роботи з 26.07.2017 по 06.01.2025 згідно довідки пільгового характеру: від 19.06.2025 №175, виданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», оскільки відсутня довіреність на право підпису начальника відділу кадрового адміністрування за головного бухгалтера. За період роботи з 01.01.2011 по 03.01.2025 в спецстажі реєстру застрахованих осіб Державного реєстру з загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про атестацію. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховані всі періоди роботи. За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 22.08.2025 №046350020363 ОСОБА_1 в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.08.2025 позивач звернувся засобами веб-порталу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявною копією заяви в матеріалах справи та самим рішенням про відмову у призначенні пенсії від 22.08.2025.

За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто відповідачем, що підтверджується рішенням про відмову в призначенні пенсії №046350020363 від 22.08.2025.

Відповідачем за наслідком розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, в якому було зазначено, що вік заявника на дату звернення- 41 рік 2 місяці 4 дні. Страховий стаж особи становить: 22 роки 09 місяців 11 днів. Необхідний пільговий стаж, визначений частиною 3 статті 114 Закону №1058, становить: 20 років для працівників провідних професій; 25 років для працівників за списком робіт і професій затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

Пільговий стаж особи становить - 9 років 01 місяць 06 днів, в тому числі:

- робота за списком 1 - 8 років 7 місяців 14 днів;

- пільговий стаж па підземних роботах для визначення права становить - 0 років 5 місяців 22 дні (роботи підземні, професії за постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 (25).

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

До страхового стажу враховано всі періоди.

До пільгового стажу не зараховано періоди з 26.07.2017 по 06.01.2025 згідно довідки № 175 від 19.06.2025, видану ПАТ «Шахтоуправління Покровське», оскільки відсутній документ на право підпису начальника відділу кадрового адміністрування за головного бухгалтера. За період з 01.01.2011 по 03.01.2025 в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про атестацію (дата та номер).

Зауваження попереднього Рішення про відмову від 07.08.2025 № 046350020363 виконані частково.

За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового скажу.

Як вбачається з витягу форми РС-право стосовно зараховано стажу позивача, який йде додатком до спірного рішення, позивачу, у контексті спірних періодів, зараховано:

До «Списку №1» періоди: 21.02.2002 по 28.10.2002, 01.01.2003 по 21.12.2003, 01.01.2004 по 19.12.2004, 01.01.2005 по 25.12.2009, 01.01.2010 по 31.12.2010;

До «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в» періоди: 09.01.2025 по 30.06.2025.

У підсумку зазначено: 25 років 10 місяців 03 днів, крім того, додаткові роки за списком 1: 09 рік 1 місяць 06 днів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІ (далі Закон №1788-ХІ) "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), які є чинними на час виникнення спірних відносин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє з 11.10.2017, внесено зміни до Закону № 1058 зокрема доповнено розділом XIV-I «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» та ст.114 «Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників».

Відповідно до п.2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058 в редакції Закону № 2148, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону №1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим двадцять третього пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Статтею 62 Закону №1788-ХІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 п.20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 по справі №311/2865/13-а.

Відповідно до записів трудових книжок позивача серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та наданих суду пільгових довідок вбачається, що позивача працював:

Запис №1-2: з 03.09.1999 по 23.12.2001 працював учнем електрослюсаря поверхні;

Запис №3: 21.02.2002 прийнятий учнем електрослюсаря чергового по ремонту устаткування поверхні;

Запис №4-5: 01.09.1999 по 16.02.2003 проходив навчання у ПТУ №86 по спеціальності електрослюсаря підземного, електрозварника ручної зварки;

Запис №6-10: з 20.02.2003 по 16.07.2017 працював електрослюсарем підземним;

Запис №11-15: з 26.07.2017 по 06.01.2025 працював електрослюсарем з повним робочим днем у шахті;

Запис №1 (АВ №209921): 09.01.2025 прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземних роботах;

Запис про звільнення відсутній.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003.

Вказаними постановами було передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (Список 1 розділ І підрозділ 1, код 1010100а та Список 1 розділ І підрозділ 1, підпункт 1.1а).

Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22.06.2011 (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10.05.1994 №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз`яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.

Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).

Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.

Як встановлено судом у спірний період з 20.02.2003 по 16.07.2017, з 26.07.2017 по 06.01.2025, з 09.01.2025 по 14.08.2025 (дату подання заяви про призначення пенсії), позивач працював за посадою «електрослюсар підземний», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.

Згідно наданого розрахунку стажу РС-право періоди роботи позивача з 21.02.2002 по 28.10.2002, 01.01.2003 по 21.12.2003, 01.01.2004 по 19.12.2004, 01.01.2005 по 25.12.2009, 01.01.2010 по 31.12.2010 позивачу зараховано до «Списку №1» без особливостей проходження трудового стажу, інший період, у вказаний проміжок, зараховано до страхового стажу взагалі без визначення особливостей стажу позивача.

Також період роботи з 09.01.2025 по 30.06.2025 вже було зараховано до пільгового стажу передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім того, період роботи з 03.09.1999 по 23.12.2001, з 21.02.2002 по 19.02.2003 вже було зараховано до страхового стажу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в наступні періоди: 20.02.2003 по 16.07.2017, з 26.07.2017 по 06.01.2025, з 01.07.2025 по 14.08.2025.

Відтак, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в яких містяться записи про його відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам діючого законодавства на підтвердження права па пенсію на пільгових умовах.

Суд не приймає посилання відповідача про те, що відсутня довіреність на право підпису начальника відділу кадрового адміністрування за головного бухгалтера довідки пільгового характеру від 19.06.2025 №175, оскільки ненадання підтвердження повноважень щодо підпису жодним чином не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Відповідач не надав доказів недостовірності викладених у ній даних, а тому заперечення щодо підпису посадової особи є формальним і не може бути підставою для відмови у зарахуванні пільгового стажу.

Щодо посилання відповідача про те, що «період роботи з 01.01.2011 по 03.01.2025 в спец стаж реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про атестацію», суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник

Щодо періоду навчання у професійно-технічному училищі №86 з 01.09.1999 по 16.02.2003 до пільгового стажу, суд зазначає, що відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах та на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Стаття 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» встановлює, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі до пільгового стажу, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як вбачається з диплому НОМЕР_3 , я закінчив навчання у професійно-технічному училищі №86 м. Сніжне 16.02.2003 та здобув професії: електрослюсар підземний та електрозварник ручного зварювання.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , з 20.02.2003 позивач був переведений на посаду електрослюсаря підземного 3 розряду. Тобто, перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в періоди навчання з 01.09.1999 по 16.02.2003.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору. Так, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач посилається, зокрема на обрахунок пільгового та страхового стажу позивача. Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно не містить конкретизації періодів, які не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача з наведенням правових підстав для їх не зарахування щодо кожного періоду та, відповідно мотивів відмови у призначенні пенсії.

Отже відповідне спірне рішення суб`єкту владних повноважень про відмову у вирішенні заявленого питання без вказівки на те, які документи не надано, не можна вважати таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості, а невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог, зокрема, щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 2 КАС України. Недотримання цих принципів є підставою для скасування такого рішення, оскільки з тексту оскаржуваного рішення неможливо визначити, які саме періоди роботи не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача, підстави не зарахування щодо кожного періоду, відповідно відсутні мотиви щодо відмови у призначенні такої пенсії.

Отже, спірне рішення, є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.

В той же час, при вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій «прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст.19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій «прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Так, згідно з ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд зазначає, що в межах цієї справи суд позбавлений можливості дослідити питання виконання всіх умов, визначених законодавством, для прийняття рішення про призначення пенсії. Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог у частині зарахування спірних періодів до пільгового стажу, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, індексації і перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов`язати відповідача призначити пенсію.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.08.2025 щодо призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу певні період роботи позивача. Питання призначення пенсії вирішується після обчислення тривалості стажу, що входить до дискреційних повноважень відповідача.

З огляду на визнання протиправним та скасування спірного рішення, належним способом захисту порушеного права на отримання обґрунтованого та вмотивованого рішення за його заяви є зобов`язання відповідача повторно розглянути дану заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.

Щодо обчислення пенсії у розмірі визначеному ст.8 Закону № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що відповідач відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з тим, що, за висновком пенсійного органу, у позивача відсутній необхідний пільговий стаж.

Тобто спірним питанням у цій справі є наявність/відсутність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Разом з цим, питання обчислення розміру пенсії за віком у спірних правовідносинах не поставало, як наслідок, жодних висновків щодо наявності/відсутності підстав для застосування норм ст. 8 Закону № 345 при обчисленні розміру пенсії позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не робило.

В межах спірних правовідносин застосування норм ст. 8 Закону № 345 не є предметом спору.

Отже, не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно, позовні вимоги в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області застосувати право на обрахування розміру пенсії позивача відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до його стажу певні періоди роботи позивача, які підлягають зарахуванню до його пільгового стажу за списком №1 та передбачені постановою КМУ №202 підземні роботи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судового збору.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що наразі складає 1211,20 грн.

Водночас, відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позивач звернувся до суду в електронній формі, то розмір судового збору за подання позову у цій справі має складати 968,96 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ч.3 зазначеної статті встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 800,00 грн.

В іншій частині надміру сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню позивачу за правилами установленими ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 046350020363 від 22.08.2025 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням, при повторному розгляді вказаної заяви, до його пільгового стажу «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в» наступні періоди: навчання з 01.09.1999 по 16.02.2003 та роботи з 20.02.2003 по 16.07.2017, з 26.07.2017 по 06.01.2025, з 01.07.2025 по 14.08.2025, та здійснити обчислення тривалості пільгового стажу позивача на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду по цій справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 800,00грн.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька