Постанова № 13374973, 24.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.10

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2010 року Справа № 2а-9122/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання Лейбенко О.Д.

за участю представників сторін:

від позивача -Стребкова О.А., дов. б/н від 25.11.2010

від відповідача Гарбуз К.А.. дов. № 12600/9/10 від 03.09.2010

Троценко Н.М., дов. № 17138/9/10 від 03.12.2010

Пітєров А.А., дов. № 17137/9/10 від 03.12.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.11.2010 № 0003192310 та № 0003202310, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.11.2010 № 0003192310, яким до ТОВ «Авіто Луганськ» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6847,85 грн.

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.11.2010 № 0003202310, яким до ТОВ «Авіто Луганськ» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08 листопада 2010 року № 0003192310 та № 0003202310 винесені на підставі акту перевірки від 15.10.2010, але при проведенні перевірки, за результатами якої прийняті оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податковим органом порушено чинне законодавство, що є підставою для визнання рішень Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську протиправними та їх скасування.

В акті від 15.10.2010 зазначено, що під час перевірки автомобіля марки Mersedes, державний номер НОМЕР_3 ТОВ «Авіто Луганськ» виявлено порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, встановлено здійснення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованому, опломбованому у встановленому порядку та переведеному у фіскальний режим роботи, невидача особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції

Позивач зазначив, що висновок про те, що 15.10.2010 з автомобіля марки Mersedes, державний номер НОМЕР_3, торговим представником ОСОБА_6 здійснено реалізацію товару за готівкові кошти фізичній особі підприємцю ОСОБА_7 на підставі видаткових накладних без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми не відповідає дійсності. Так, водієм ОСОБА_6 здійснювалась лише доставка товару на адресу ФОП ОСОБА_7 на підставі відповідного договору купівлі-продажу товару між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Авіто Луганськ». Розрахунків за товар у момент доставки між ними не проводилось.

Також, в акті перевірки зазначено, що 15.10.2010 на автомобілі Mersedes, державний номер НОМЕР_3, здійснювалась підприємницька діяльність без придбання торгового патенту на деякі види підприємницької діяльності. Однак, торговельна діяльність ТОВ «Авіто Луганськ» здійснюється на підставі торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності від 30.07.2010 серії ТПБ № 633575, виданого Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську. Зазначений патент надає право ТОВ «Авіто Луганськ» здійснювати оптову торгівлю товарами побутової хімії.

Також, позивач вважав, що відповідачем порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, тому що акт перевірки не містить необхідних реквізитів та зазначений акт не було надано посадовій особі ТОВ «Авіто Луганськ» для підписання. Натомість, в акті перевірки вказано про відмову підписання акту водієм ТОВ «Авіто Луганськ» (який не є посадовою особою підприємства) за місцем доставки товару покупцям. Перевірку здійснено за відсутності уповноваженої особи субєкта господарювання. В порушення ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадовими особами органу ДПС не було надано ані відповідного наказу, ані направлення на проведення планової перевірки.

Позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.11.2010 № 0003192310 на суму 6847,85 грн. та № 0003202310 на суму 20,64 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні, викладеним у адміністративному позові.

Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнали, надали письмові заперечення проти позову, в яких у задоволенні адміністративного позову просили відмовити повністю, посилаючись на те, що перевірка є позаплановою та проведена працівниками ДПА в Луганській області Зубрейчук О.І. та Колєснік А.І. на підставі направлення від 15.10.2010 № 416. Перевіркою встановлено, що працівником ТОВ “Авіто Луганськ” здійснено виїзну торгівлю з автомобіля Мercedes, державний номер НОМЕР_3, за адресою: Луганська обл., м. Петровськ, вул. Леніна, 20. При цьому, працівник ТОВ “Авіто Луганськ” отримав кошти за переданий підприємцю товар без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі відповідного розрахункового документу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 08.08.2001, ідентифікаційний код 31594868. (а.с. 26, 27)

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2010 посадовими особами державної податкової адміністрації в Луганській області проведено перевірку автомобіля Mersedes, державний № НОМЕР_3, що належить субєкту господарської діяльності ТОВ «Авіто Луганськ», код ЄДРПОУ 31594868, за адресою: Луганська область, м. Петровськ, вул. Леніна, 20, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0277/12/33/23/31594868. (а. с. 43-55).

Перевіркою встановлено, що 15.10.2010 з автомобіля марки Mersedes, державний номер НОМЕР_3, торговим представником ОСОБА_6 здійснена реалізація товару за готівкові кошти фізичній особі підприємцю ОСОБА_7, без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, що підтверджено видатковими накладними та наявністю коштів на місці проведення розрахунків.

Перевіркою встановлено, що порушено пункти 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та статті 3 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Від підписання вказаного акту перевірки торговий представник ТОВ “Авіто Луганськ” ОСОБА_6, в присутності якого проводилась перевірка, відмовився, про що зазначено в акті відмови від підписання матеріалів перевірки (а.с. 46).

На підставі акта перевірки від 15.10.2010 ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську 08 листопада 2010 року прийняті рішення:

- № 0003192310, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6847,85 грн.;

- № 0003202310, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» за здійснення виїзної торгівлі на автомобілі без придбання торгового патенту на підставі статті 8 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20,64 грн.

Доводи позовної заяви про те, що посадовими особами державної податкової служби при проведенні 15.10.2010 перевірки за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій порушено вимоги статті 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», а тому такий акт не може бути прийнятий як належний і допустимий доказ на підтвердження факту зазначених в акті перевірки порушень, відхиляються судом за необґрунтованістю з огляду на таке.

Відповідно до статті 15 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», застосовується тільки в частині, не врегульованій Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таким чином, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», перевірки проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.

Перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» 15.10.2010 проведена посадовими особами Державної податкової адміністрації в Луганській області на підставі направлення на проведення перевірки від 15.10.2010 № 416, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 112 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення, зокрема, позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Згідно з частиною 3 цієї ж статті ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, у разі порушення працівниками контролюючого органу зазначених вимог Закону під час проведення перевірки субєкт господарювання має право не допустити працівників до проведення цієї перевірки. Однак, власне недотримання контролюючим органом вимог Закону під час здійснення такої перевірки не звільняє субєкта підприємницької діяльності від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства та не мають обовязковим наслідком недійсність рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки.

Постановою КМУ № 502 від 21.05.2009 дійсно введено тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року, однак, вказані обмеження стосуються здійснення державного нагляду, порядок проведення якого встановлено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877 від 5 квітня 2007 року.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Таким чином, дія цього Закону поширюється на відносини, повязані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. В той же час, відносини в процесі контролю за дотриманням податкового законодавства не належить до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема, Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні», які визначають порядок здійснення контролю податковими органами, є спеціальними порівняно з нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Оцінюючи правомірність застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» штрафних (фінансових) санкцій за рішенням від 08 листопада 2010 року № 0003192310 за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6847,85 грн., суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання вищезазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій протиправним з огляду на нижчевикладене.

Стаття 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає розрахункову операцію як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідальність за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлена статтею 17 цього Закону. Зокрема, згідно з пунктом 1 зазначеної статті до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 564 від 09.04.2009, укладеного між ТОВ “Авіто Луганськ” та приватним підприємцем ОСОБА_7 ТОВ “Авіто Луганськ” взяло на себе зобовязання здійснювати постачання власним транспортом продукцію, визначену у накладних, а покупець зобовязався оплатити поставлений товар. (а.с. 12)

Згідно накладних № 500001487 на суму 1242,37 грн. та № 500101487 на суму 127,20 грн. від 15.10.2010 ФОП ОСОБА_7 здійснено поставку предметів побутової хімії та дитячих підгузків. (а.с. 53, 54) При цьому, на вказаних накладних є підпис торгівельного представника ТОВ “Авіто Луганськ” ОСОБА_6 з позначкою про оплату переданого товару 15.10.2010.

Матеріалами справи, а саме описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків підтверджено наявність у торгівельного представника ТОВ “Авіто Луганськ” ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 1369,57 грн. (а.с. 45) Як зазначено у вказаному описі кошти підраховано ОСОБА_6 самостійно, однак, від підписання опису останній відмовився. Вказане підтверджено підписами перевіряючи, підприємцем ОСОБА_7 та продавцем ОСОБА_10

Згідно письмових пояснень ОСОБА_7 15.10.2010 представник ТОВ “Авіто Луганськ” ОСОБА_6 доставив за накладними товар побутову хімію загальною вартістю 1369,57 грн., а ОСОБА_7 передала йому грошові кошти у сумі 1369,57 грн. (а.с. 51)

Посилання представника позивача на те, що кошти у сумі 1369,57 грн. ОСОБА_6 отримав від СПД ОСОБА_7 на підставі договору доручення № МЮО1079 від 15.10.2010 суд оцінює критично.

Так, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, згідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Тобто, договір повинен відповідати загальним умовам вчинення правочину, а саме, відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з копії договору доручення № МЮО1079 від 15.10.2010, предметом даного договору є внесення ОСОБА_6 до каси ТОВ “Авіто Луганськ” або на розрахунковий рахунок товариства протягом двох днів з моменту укладення договору грошових коштів у сумі 1369,57 грн. від імені ОСОБА_7 При цьому, зазначений договір підписано лише від імені повіреного. (а.с. 52)

Згідно ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Тобто, у звязку з відсутністю підпису даного договору однією зі сторін, а саме ОСОБА_7, вказаний договір доручення є недійсним.

У своїх письмових поясненнях від 15.10.2010 ОСОБА_7 зазначає, що на підтвердження факту оплати товару їй було видано договір доручення № МЮО1079 від 15.10.2010, при цьому жодних посилань щодо того, що між нею та представником ТОВ “Авіто Луганськ” укладався вказаний договір доручення ОСОБА_7 не зазначає. (а.с. 51)

Доказів того, що під час перевірки відповідачем було вилучено два примірника договору доручення № МЮО1079 від 15.10.2010, однин з яких оформлено належним представником позивача не надано, а матеріали перевірки таких даних не містять.

Крім того, згідно договору доручення № МЮО1079 від 15.10.2010 ОСОБА_6 повинен був внести грошові кошти, отримані за договором, до каси ТОВ “Авіто Луганськ” або на розрахунковий рахунок товариства протягом двох днів з моменту укладення договору. Фактично грошові кошти, отримані від ОСОБА_7 15.10.2010 у сумі 1369,57 грн. за поставлений товар по накладній № 500001487 внесено ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок ТОВ “Авіто Луганськ” лише 22 жовтня 2010 року, що підтверджено копією квитанції № 1. (а.с. 23)

Відповідальність за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлена статтею 17 цього Закону. Зокрема, згідно з пунктом 1 зазначеної статті до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Позивачем не надано суду жодних доказів, що при отримані готівкових коштів за доставлений субєкту господарювання товар розрахункові операції проводилися через реєстратор розрахункових операцій з видачею особам, які отримували товар, розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Надані представником позивача копії книги обліку розрахункових операцій не спростовують виявлене перевіркою 15.10.2010 порушення Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій за рішенням від 08 листопада 2010 року № 0003192310 на суму 6847,85 грн. відповідає вимогам пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Оцінюючи правомірність застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» штрафних (фінансових) санкцій за рішенням від 08 листопада 2010 року № 0003202310 за порушення вимог Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» у розмірі 20,64 грн., суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині визнання протиправним зазначеного рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

У відповідності із частиною 2 статті 3 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Національним класифікатором України “Класифікація видів економічної діяльності”, прийнятим наказом Державного комітету статистики України від 26 грудня 2005 року № 375, визначено, що:

- оптова торгівля - це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, оптовиками-заготівельниками, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції тощо;

- роздрібна торгівля - це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів, призначених переважно для споживання приватними особами чи домашніми господарствами. Роздрібну торгівлю класифікують за місцем торгівлі торгівля у магазинах, кіосках та з лотків, фірмах посилкової торгівлі, за допомогою рознощиків та вуличних торговців, споживчих кооперативів, аукціонних фірм тощо.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем з метою реалізації побутової хімії укладено зі своїми контрагентами, які є субєктами господарської діяльності, договір купівлі - продажу (а.с. 12).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що 15.10.2010 з автомобіля марки Mersedes, державний номер НОМЕР_3, торговим представником ОСОБА_6 була здійснена реалізація товару за готівкові кошти фізичній особі підприємцю ОСОБА_7 на підставі видаткових накладних без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми.

З системного аналізу норм Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, вбачається, що виїзна торгівля за допомогою транспортних засобів полягає у безпосередньому здійсненні торгівельної діяльності з автомобілів у відведених для цього місцях за наявності у суб'єкта господарювання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм та за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм.

Оскільки в ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач безпосередньо не здійснював торговельну діяльність з автомобілю, який перевірявся, а лише за його допомогою на виконання умов укладених договорів поставки здійснював доставку товару своїм контрагентам, суд прийшов до висновку, що придбання торгового патенту для виїзної торгівлі на автомобіль Mersedes, державний номер НОМЕР_3, не вимагалось. Відповідно, в діях позивача відсутні ознаки визначеного відповідачем в ході перевірки порушення, що виключає застосування відповідальності. Крім того, висновки податкового органу про порушення позивачем статті 3 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» не підтверджені даними перевірки та не обґрунтовані, а тому правомірність застосування до позивача відповідальності за порушення положень даної статті не доведена в силу вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08 листопада 2010 року № 0003202310, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» (ідентифікаційний код 31594868) застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20,64 грн. (двадцять гривень 64 копійки).

В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіто Луганськ» (ідентифікаційний код 31594868,) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 27 грудня 2010 року.

СуддяТ.В. Смішлива