Постанова № 13374913, 16.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2010 року Справа № 2а-9337/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді:Захарової О.В.

при секретарі:Білоконі Д.І.

за участю:

представника позивача:Попової В.П. (довіреність від 11.01.2010 № 63/01-06)

представник відповідача:не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом особі управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 31356,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 31356,94 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Державне підприємство «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області як платник страхових внесків.

Відповідно до Закону України від 17.02.2000 № 1461-III «про внесення змін до деяких Законів України» з 16.03.2000 відшкодування витрат по пільгових пенсіях здійснюється відповідно до Закону України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», згідно зі ст. 2 якого для платників збору обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду України за рахунок відповідних підприємств.

Державне підприємство «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська» має заборгованість до управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком №2 за листопад 2010 у розмірі 31356,94 грн.

У звязку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню сум виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах у розмірі 31 356,94 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 15), причини не явки суду не повідомив.

Суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач Державне підприємство «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська» зареєстроване Словяносербською районною державною адміністрацією Луганської області 29.01.2009 № 1375136 0000 000528 в якості юридичної особи ( а.с. 9).

Судом встановлено, що Державне підприємство «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду в Словяносербському районі Луганської області як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б""з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100 % оподаткування.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1(зареєстроване в Мінюсті 16 січня 2004 року за № 64/8663) плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форми власності та господарювання.

Зазначене свідчить, про обовязок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок установи.

Згідно п. 6.5. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" №21-1 від 19.12.2003 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п.6.4. та 6.8 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Прикінцевих положень ЗУ №1058 в частині пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та такі розрахунки отримані уповноваженою особою відповідача.

Таким чином, отримавши розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», не надавши на нього до управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунок в суді, відповідач фактично узгодив такий розрахунок.

В порушення п. 2 Прикінцевих положень ЗУ №1058, відповідач не сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 до управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області, у звязку з чим утворилась заборгованість у сумі 31356,94 грн., що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 та розрахунком позивача (а.с. 4, 5-6).

Крім того, між управлінням Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області і Державним підприємством «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська» підписаний акт звірки взаємних розрахунків по пільговим пенсіям № 218 від 03.12.2010, яким підтверджується заборгованість за листопад 2010 року на загальну суму 31356,94 грн. (а.с. 17).

Заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 на загальну суму 31356,94 грн. на час розгляду справи не сплачена.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При прийнятті рішення, суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 31356,94 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська» (і.к. 36090220) на користь управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області (93700, Луганська область, смт. Словяносербськ, вул. Гагаріна, 22, р/р 25602301753 в ЛОУ Ощадбанку, МФО 304665, код ЄДРПОУ 217926620) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 31356,94 грн. ( тридцять одна тисяча триста пятдесят шість гривень 94 копійки ).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений і підписаний 20 грудня 2010 року.

СуддяО.В. Захарова