Постанова № 13374781, 09.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2010 року Справа № 2а-8304/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

при секретарі судового засідання Ігнатович О.А.,

за участю сторін:

від прокурора - прокурор відділу представництва інтересів громадян

та держави в судах прокуратури області

Сайтарли І.М. (посвідчення від 15.04.2010 № 972)

від позивача не прибув

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Прокурора м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі

Краснодонської об`єднаної державної податкової інспекції Луганської області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у сумі 739,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Краснодона Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської об`єднаної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.07.2010 по 20.10.2010 у сумі 739,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності та внесена до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, відповідач самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Станом на 26.10.2010 сума податкового боргу з єдиного податку становить 739,03 грн., яка добровільно не сплачена.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 739,03 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк. справи 21, 28). Листом від 08.12.2010 № 23149/10-015, який надійшов на адресу суду 09 грудня 2010 року за вхідним номером 55253 позивач надав суду витребувані ухвалою суду від 08 листопада 2010 року про відкриття провадження у справі № 2а-8304/10/1270 документи, зокрема, копії рішення Краснодонської міської ради Луганської області від 25 квітня 2008 року, заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та зворотній бік облікової картки платника.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк. справи 23-24, 25-26). Однак на адресу Луганського окружного адміністративного суду 29 листопада 2010 року та 01 грудня 2010 року повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки форми ф. 20 адресат за зазначеною адресою не проживає (арк. справи 23, 25). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована у виконавчому комітеті Краснодонської міської ради Луганської області фізичною особою підприємцем (дата проведення державної реєстрації 02 жовтня 2007 року, реєстраційний номер 2387000 0000 004915 (арк. справи 6).

14 червня 2010 року відповідач звернувся до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (арк. справи 7).

Станом на 20 жовтня 2010 року сума податкового боргу відповідача з єдиного податку становить 739,03 грн., що підтверджується обліковою карткою (арк. справи 8-9, 42-44).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII „Про систему оподаткування” передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту,- протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян),- до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступного за останнім днем відповідного граничного строку.

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності.

Відповідно до статті 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) субєкти малого підприємництва- фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Субєкт підприємницької діяльності- фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як зазначено у статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Частиною 2 статті 5 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) також передбачено, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідач не виконав належним чином обовязок щодо своєчасної сплати податкового зобовязання, у звязку з чим станом на 20 жовтня 2010 року за ним утворилась заборгованість по сплаті єдиного податку за період з 20 липня 2010 року по 20 жовтня 2010 року в сумі 739,03 грн., що підтверджується особовою карткою платника (арк. справи 8-9, 42-44).

Оскільки активи платника податків відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду і відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість з єдиного податку у сумі 739,03 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до пунктів 15 та 30 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 09 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 грудня 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 94407, АДРЕСА_1), на користь місцевого бюджету м. Краснодону (р/р № 34217379700028 в ГУДКУ у Луганській області, одержувач - УДКУ в м. Краснодоні, код одержувача 24048922, МФО 804013) податкову заборгованість з єдиного податку в розмірі 739,03 грн. (сімсот тридцять девять гривень три копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 14 грудня 2010 року.

СуддяТ.І. Чернявська