Постанова № 13374633, 01.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2010 року Справа № 2а-7955/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чиркіна С.М.,

при секретарі Лисенко Є.М.,

за участю

представника позивача Муц Л.І.(довіреність від 11.01.2010 № 10/8-47)

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ровеньківського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 2848,47 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2010 року Ровеньківський міський центр зайнятості звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у сумі 2848,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_3 09.02.2006 була зареєстрована в Ровеньківському міському центрі зайнятості як така, що шукає роботу. У статусі безробітного перебувала з 16.02.2006 по 11.02.2007.У своїй заяві від 16.02.2006 про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач зазначила про те, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не являється членом особистого селянського господарства. Наказом від 16.02.2006 №НТО60216 їй надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 16.02.2006 від 10.02.2007, відкладена виплата з 16.02.2006 по 05.03.2006, розпочата з 06.03.2006. За період з 06.03.2006 по 11.02.2007 їй нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 2848,47 грн. У серпні 2010 виявлено, що ця особа на дату отримання статусу безробітного була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з ЄДР, де зазначено включення відомостей про фізичну особу-підприємця з 09.02.2006.Таким чином відповідач на дату звернення із заявою до центру зайнятості 16.02.2006 відносилася до категорії зайнятого населення та отримала статус безробітного та право на виплату матеріального забезпечення на підставі недостовірних даних. Стосовно ОСОБА_3 прийнято рішення по повернення коштів у сумі 2848,47 грн. Станом на теперішній час кошти не повернуті.

У звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача 2848,47 грн. розмір незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообовязкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).

Частиною 1 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3( і.н. НОМЕР_1) 09.02.2006 була зареєстрована в Ровеньківському міському центрі зайнятості як така, що шукає роботу(а.с.4).

Наказом від 16.02.2006 №НТО60216 їй надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 16.02.2006 від 10.02.2007, відкладена виплата з 16.02.2006 по 05.03.2006, розпочата з 06.03.2006( а.с.6).

За період з 06.03.2006 по 11.02.2007 їй нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 2848,47 грн. (а.с.12). З метою контролю за цільовим і ефективним використанням коштів Фонду, Державним центром зайнятості проведено SQL- запит в ході якого було виявлено, що відповідач була зареєстрована фізичною особою підприємцем виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 09.02.2006, номер запису 23890170000 002239 ( а.с.7-9).

Про факт реєстрації фізичною особою-підприємцем відповідач Ровеньківський міський центр зайнятості Луганської області не повідомила, у своїй заяві від 16.02.2006 про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач зазначила про те, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує(а.с.5).

Згідно положень статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі даних, отриманих позивачем, Ровеньківським міським центром зайнятості Луганської області прийнято рішення про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю відповідачем. Копію наказу про повернення коштів особою було направлено поштою відповідачу 20.08.2010, який остання отримала 25.08.2010.

Відповідачу було надано п'ятнадцять днів для добровільного погашення заборгованості.

До теперішнього часу незаконно отримане матеріальне забезпечення в сумі 2848,47 грн. не сплачено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Відповідач ні заперечення на позов, ні доказів, які спростовують доводи позивача не надав.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Ровеньківського міського центру зайнятості ( 94700, Луганська обл., м.Ровеньки, вул.К.Маркса,134-А, код ЄДРПОУ 13392846, рахунок № 37176974900059 в ГУДКУ в Луганській області , МФО 804013, код одержувача 24046930) суму матеріального забезпечення у розмірі 2848,47 грн.( дві тисячі вісімсот сорок вісім гривень сорок сім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяС.М. Чиркін