Вирок № 133745728, 03.02.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2048/25

Провадження №1-кп/718/116/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіцмань обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262020002235 від 18.06.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці Чернівецької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, -

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

17 червня 2025 року близько 08:00 год. ОСОБА_4 , не являючись суб`єктом господарювання, якому у встановленому законодавством порядку надано спеціальний дозвіл на користування надрами та дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду, приїхавши на вантажному автомобілі марки «ГАЗ-52», 1994 року випуску, з реєстраційним номерним знаком України НОМЕР_1 , на прибережну захисну смугу правового берегу р. Прут, в адміністративних межах с. Ревне Мамаївської об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, попередньо знаючи, що поверхневий шар землі в тій місцевості містить високу концентрацію піщано-гравійної суміші, діючи з метою відділення такої мінеральної речовини з її природного середовища та використання не за місцем її залягання, використовуючи лопату здійснив знімання піщано-гравійної мінеральної сировини із земної поверхні, яку в подальшому завантажував у кузов вищевказаного транспортного засобу. До виявлення та припинення вищевказаних дій ОСОБА_4 службовими особами Чернівецького РУП ГУНП у Чернівецькій області ним було завантажено у кузов зазначеного автомобіля піщано-гравійну суміш, об`ємом 0,03 куб.м.

Відповідно до ч.1 ст.19, ч.ч. 1, 2 ст.16 Кодексу України про надра, право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами. Спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 16 Кодексу України про надра - без проведення аукціону (електронних торгів).

Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з Переліком корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994, сировина піщано-гравійна у вигляді гравію відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до положень п.п. 3.3, 3.6, 5.2, 5.2.1 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України № 198 від 25.06.2007, гравій - пухка крупноуламкова осадова порода, що складена обкатаними уламками міцних порід розміром 5,0-70,0 мм, іноді зерен мінералів.Піщано-гравійна порода - сипка гірська порода з вмістом гравійноїскладової більше 30 %.

У висновку експерта № СЕ-19/126-25/8014-ФХД від 25.06.2025 зазначено, що надані зразки грунтів, які згідно постанови про призначення судової експертизи були вилучені 17 червня 2025 року із поверхні кузова транспортного засобу марки ГАЗ-52 р.н. НОМЕР_1 (WAR 1820321) та зразки з місця навантаження сировини (SUD 4017858), є гравієм: кількісний вміст гравію становить 91,09%, 96,23% відповідно. Надані на дослідження грунти, які є гравієм, мають загально родові ознаки за кольором, карбонатністю та гранулометричним складом.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ч.2 ст.240 КК України передбачено кримінальну відповідальність за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Позиції сторін судового провадження.

Прокурор у судовому засіданні стверджував про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив з урахуванням ст.69 КК України призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, оскільки обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завдані збитки.

Обвинувачений у судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, розкаявся у вчиненому.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Прокурор у судовому засіданні у зв`язку із визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонував порядок дослідження доказів, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України, а саме: допитати обвинуваченого, дослідити докази, які характеризують особу обвинуваченого, та дослідити висновок експерта.

Обвинувачений не заперечив проти зазначеного порядку дослідження доказів, запропонованого прокурором.

Відповідно до приписів ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз`яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений пояснив, що з метою підсипати гравій біля воріт житла його матері, приїхав 17 червня 2025 року близько 08:00 год. на автомобілі марки «ГАЗ-52», на прибережну захисну смугу правового берегу р. Прут, в адміністративних межах с. Ревне, де планував набрати приблизно два куба піщано-гравійної суміші, однак до приїзду працівників поліції встиг набрати лопатою приблизно 0,25 куба вказаної суміші.

Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши інформацію, що характеризує його особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, а саме у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку, що підтверджується наявною у матеріалах кримінального провадження квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки 53 від 28.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_4 сплатив Чернів.ГУК/Мамаївська ТГ/24062100, 3640,30 грн грошового стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання суд враховує те, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше в силу ст.89 КК України є не судимим, на стаціонарному лікуванні у лікаря-нарколога не перебував, за спеціалізованою психіатричною медичною допомогою не звертався.

Згідно із ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Виходячи з буквального змісту даної норми, підставою для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання (ч.1 ст. 69 КК України) враховуються дві групи чинників, які певним чином характеризують вчинений злочин і особу винного, зокрема наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані, що характеризують особу винного.

При цьому обставини, що пом`якшують покарання, як одна з підстав застосування ст.69 КК України, повинні мати певні кількісні та якісні характеристики, а відомості про особу винного, як самостійна підстава призначення більш м`якого покарання повинні оцінюватися судом, в першу чергу з точки зору можливості досягнення таким покаранням тих цілей, які сформульовані в ч.2 ст.50 КК України.

Отже, призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявністю двох розглянутих підстав застосування ст. 69 КК України в їх єдності і сукупності.

Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженого є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

З урахуванням встановлених судом обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винної, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільного відшкодування завданого збитку, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 більш м`яке покарання, не зазначене в санкції ч.2 ст.240 КК України, а саме штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

На думку суду, саме таке покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової ґрунтознавчої експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Арешт майна, накладений слідчим суддею накладений ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду міста Чернівців від 19.06.2025 у справі №725/5280/25 на речові докази, слід скасувати відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

На підставі ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_4 користь держави витрати в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за проведення судової ґрунтознавчої експертизи № СЕ-19/126-25/8014-ФХД від 25.06.2025.

Скасувати арешт транспортного засобу марки ГАЗ-52 р.н. НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що виявлено 17 червня 2025 року в адміністративних межах с. Ревне Чернівецького району, Чернівецької області, в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладений ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду міста Чернівців від 19.06.2025 у справі №725/5280/25.

Речові докази: транспортний засіб марки ГАЗ-52 р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Речовий доказ - відеозапис, здійснений за допомогою мобільного телефону під назвою «IMG_0828», що перекопійовано на оптичний носій інформації DVD-R диск марки «Alerus» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази - зразки піщано-гравійної суміші з поверхні кузова транспортного засобу марки ГАЗ-52 р.н. НОМЕР_1 , що заковано до спеціального пакету №3251344та зразки піщано-гравійної суміші з поверхні землі поряд із припаркованим транспортного засобу марки ГАЗ-52 р.н. НОМЕР_1 , що запаковано до спеціального пакету №3251345 - знищити.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1