Ухвала суду № 133744603, 02.02.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1066/25

Провадження № 1-кп/345/90/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш матеріали кримінального провадження № 12024090000000004 від 04.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

в провадженні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою терміном на 60 діб з визначенням застави у розмірі 90840,00 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою терміном на 60 діб з визначенням застави у розмірі 90840,00 грн., обгрунтовуючи його ризиками, зазначеними у клопотанні, та посилаючись на матеріали кримінального провадження.

Крім того, прокурор подав до суду клопотання, в якому зазначив, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження допитувалися, як свідки, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є особами, щодо яких вжито заходів забезпечення захисту шляхом зміни анкетних даних за заявою самих свідків та на підставі постанови слідчого, які давали покази, що можуть мати доказове значення. У зв?язку з викладеним, просить допитати, як свідків, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та їх допит проводити зі змінами зовнішності та голосу, при яких неможливо їх впізнати в приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду.

Також прокурор подав до суду клопотання, в якому зазначив, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження допитувалися, як свідки, ОСОБА_9 , 1969 р.н., ОСОБА_10 , 1995 р.н., які проживають по АДРЕСА_1 та ОСОБА_11 , 1966 р.н., яка проживає по АДРЕСА_2 , які давали покази, що можуть мати доказове значення. Враховуючи викладене, а також віддаленість Калуського міськрайонного суду та з метою оперативного здійснення розгляду кримінального провадження, забезпечення безпеки учасників судового провадження у воєнний час, просить суд, здійснити допит вищевказаних свідків у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказані клопотання та просив їх задоволити, окрім того, уточнив, що просить провести допит свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з приміщення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив зменшити його підзахисному розмір визначеної застави або застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки останній уже тривалий час знаходиться під вартою, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та не являється соціально-небезпечним. Щодо задоволення інших клопотань прокурора не заперечив.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та погоджувався з позицією свого захисника та просив застосувати запобіжний у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.

Щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Обвинуваченому ОСОБА_3 був обраний та неодноразово продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою. Востаннє ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.12.2025 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначеним розміром застави відповідно до ухвали суду від 19.03.2025 у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840,00 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, терміном на 60 (шістдесят) календарних днів до 16.02.2026 включно.

У зв`язку з тим, що судовий розгляд кримінального провадження на даний час триває, а строк дії обраного запобіжного заходу закінчується, то за клопотанням прокурора на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.

Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_3 , якого обвинувачено у вчинені вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підставне, а тому обвинуваченому ОСОБА_3 термін обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк 60 днів з 02.02.2026 по 02.04.2026 включно.

При цьому суд бере до уваги наступне.

Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Суд враховує, що питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).

Таким чином, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також ступінь суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_3 .

Враховуючи обставини, за яких судом обвинуваченому було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не змінилися, суд приходить до висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Водночас, при вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує особу обвинуваченого, а саме: його вік, стан здоров`я, зокрема, встановлені йому діагнози та надані рекомендації щодо лікування, а також те, що він не працює, не має постійного доходу, одружений, має на утриманні малолітню дитину.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що йому інкримінується, яке відносяться до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та не дає можливості перешкоджати правосуддю, ухилитися від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

А тому, враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що підстави, за яких було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не пропали та мають високу вірогідність у зв`язку із можливістю найсуворішого покарання, а тому є виправданим продовження застосування запобіжного заходу на 60 днів.

Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б були підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, захисником та обвинуваченим не доведено.

Розглядаючи таку можливість, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення умисного тяжкого злочину, суд вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 .

При цьому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як про те клопоче сторона захисту, хоча і накладатиме на обвинуваченого менше обмежень та менший рівень страждання та труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, все одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики ЄСПЛ. Крім того, домашній арешт, на думку суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та нівелювати встановлені ризики, а відтак і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, з урахуванням характеру висунутого обвинувачення.

За таких обставин необхідно визнати, що через існування вказаних процесуальних ризиків лише тримання обвинуваченого під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 . Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При цьому суд бере до уваги те, що обвинуваченому визначено альтернативний запобіжний захід заставу у межах, які є співрозмірними з обставинами кримінального провадження та з особою обвинуваченого, при сплаті якої його буде звільнено з-під варти.

За сукупності всіх обставин, суд прийшов до висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеною заставою у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840,00 гривень, оскільки, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин інкримінованих йому діянь, саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Щодо проведення допиту свідків з використанням технічних засобів з іншого приміщення.

Відповідно до вимог п.п. «а», «д» ч. 1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають: особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень; свідок.

Відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», заходами забезпечення безпеки є забезпечення конфіденційності відомостей про особу.

Як передбачено ч. 9 ст. 352 КПК України, у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов`язаний з`ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.

Судом встановлено, що до свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (анкетні дані яких змінені) у ході досудового розслідування за їхнім клопотанням були застосовані заходи безпеки, про що підтвердив у судовому засіданні прокурор, тобто зазначені особи в цілях безпеки не бажали та не бажають, бути ідентифікованими.

Таким чином, з метою забезпечення безпеки свідків, суд вважає доцільним провести допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (анкетні дані яких змінені) з використанням технічних засобів з іншого приміщення у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, із створенням акустичних перешкод. Технічна можливість проведення такого допиту наявна в приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду.

А тому клопотання прокурора про проведення допиту свідків з використанням технічних засобів з іншого приміщення необхідно задовольнити.

Щодо проведення допиту свідків у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Відповідно до частини 7 статті 336 Кримінального процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про участь учасника кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті. Допит свідка, потерпілого, спеціаліста може здійснюватися у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду, визначеному судом. У виключних випадках в умовах воєнного або надзвичайного стану суд має право допитати свідка, потерпілого в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у порядку, передбаченому частинами четвертою-шостою цієї статті.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

Згідно з ч. 8 ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України, якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною сьомою цієї статті. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв`язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням із судом, що надав доручення, зобов`язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.

Беручи до уваги недопущення порушення розумних строків розгляду кримінального провадження, а також віддаленість знаходження суду від місця проживання свідків, суд вважає за можливе провести допит свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у судовому засіданні, в режимі відеоконференції з Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області.

А тому клопотання прокурора про проведення допиту свідків у судовому засіданні у режимі відеоконференції необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 336, 352 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначеним розміром застави відповідно до ухвали суду від 19.03.2025 у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840,00 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, терміном на 60 (шістдесят) календарних днів до 02.04.2026 включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Клопотання прокурора про проведення допиту свідків з використанням технічних засобів з іншого приміщення задовольнити.

Призначити допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (анкетні дані яких змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), в порядку ч. 9 ст. 352 КПК України, з використанням технічних засобів з іншого приміщення, кімнати для допиту учасників судового провадження, щодо яких вжито заходів безпеки у спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію, із створенням акустичних перешкод, в приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду 09.02.2026 о 14:00 год.

Уповноваженим службовим особам Івано-Франківського апеляційного суду забезпечити проведення допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (анкетні дані яких змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») з використанням технічних засобів з іншого приміщення, кімнати для допиту учасників судового провадження, щодо яких вжито заходів безпеки у спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію, із створенням акустичних перешкод в приміщенні, поклавши на них обов`язок перед допитом вручити свідкам пам`ятку про процесуальні права та перебувати поряд зі свідками до закінчення допиту, забезпечити невтручання в допит будь-яких осіб в будь-який спосіб, хід і результати процесуальних дій фіксувати за допомогою технічних засобів.

Прокурору забезпечити явку свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (анкетні дані яких змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») до Івано-Франківського апеляційного суду на вказаний час та дату з дотриманням безпеки.

Клопотання прокурора про проведення допиту свідків у судовому засіданні у режимі відеоконференції задовольнити.

Допит свідків ОСОБА_9 , 1969 року народження, ОСОБА_10 , 1995 року народження, та ОСОБА_11 , 1966 року народження, у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12024090000000004 від 04.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, яке призначено на 11:00 год. 23.02.2026, здійснювати в режимі відеоконференції.

Доручити Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області забезпечити проведення судового засідання об 11:00 год. 23.02.2026 в режимі відеоконференції в приміщенні цього суду за участю у ньому свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

В тому числі, доручити уповноваженій особі даного суду перевірити у свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 їхні документи та перебувати поряд з ними до закінчення судового засідання.

Копію ухвали для виконання в частині продовження запобіжного заходу направити до ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Копію ухвали для виконання в частині проведення допиту свідків з використанням технічних засобів з іншого приміщення направити до Івано-Франківського апеляційного суду (76018, вул. Грюнвальдська, 11 м. Івано-Франківськ).

Копію ухвали для виконання в частині допиту свідків у судовому засіданні у режимі відеоконференції направити Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області (e-mail: inbox@ifm.if.court.gov.ua).

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 03.02.2026 о 09:00 год.

Суддя: