Рішення № 133743179, 03.02.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1264/24

провадження № 2/492/17/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 лютого 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

при секретарі судового засідання Богдан А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

встановив:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 89509 грн, а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що 06 серпня 2023 року та 25 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 були укладені договори позики № 4877542, № 76818456. 24 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6354727. 15 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі - ТОВ «Аванс Кредит») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 19684-10/2023. 15 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - ТОВ «Стар Файненс Груп») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 05943-10/2023.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 БАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

27 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27022024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло та стало новим кредитором у зобов`язанні.

29 квітня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 29042024, відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

26 лютого 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 26022024, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідач свої обов`язки за кредитними договорами не виконав, не здійснив повернення кредиту, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 89509 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній ухиляється від добровільного погашення заборгованості.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у справі визначено суддю Варгаракі С.М.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 20 вересня 2024 року цивільна справа прийнята до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сповіщення сторін

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, проте вони повернулися до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою» та «адресат не проживає», тому відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином. Відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Інших заяв і клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про отриману кореспонденцію. Зазначене свідчить про умисне неотримання поштового відправлення.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23.

Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачеві до суду за місцем його реєстрації призводять лише до затягування розгляду справи.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року за справою № 911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Згідно постанов Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17), якщо адресат відсутній за вказаною у повістці адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Оскільки, як зазначено вище, на адресу суду повернулися поштові конверти, в яких причина повернення вказана працівниками пошти, як адресат відсутній за вказаною адресою та адресат не проживає, з урахуванням вимог статті 131 ЦПК України та враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, та позицію Великої палати Верховного Суду в постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотивувальна частина

Позиція суду

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

06 серпня 2023 року між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4877542 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), відповідно до якого ТОВ «1 БАНК» надало відповідачеві кредит у безготівковій формі шляхом перерахування за банківський рахунок позичальника у розмірі 6000 грн, строком на 30 днів, зі сплатою процентної ставки у розмірі 59,71 % за перший день користування позикою, процентної ставки з другого дня користування позикою у розмірі 2,50 % до дати повернення позики (а.с. 11-13). Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Крім того, відповідачем було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 13 зворот).

25 жовтня 2023 року між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76818456, відповідно до якого ТОВ «1 БАНК» надало відповідачеві кредит у безготівковій формі шляхом перерахування за банківський рахунок позичальника у розмірі 6000 грн, строком на 30 днів, зі сплатою процентної ставки у розмірі 2,5 % (а.с. 21-22). Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Крім того, відповідачем було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 23).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 БАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 14, 15, 24-25). Позивачем також надані суду додаткові угоди до договору факторингу (а.с. 16, 17, 26, 27).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників № 19 від 27 лютого 2024 року, акту прийому-передачі реєстру боржників № 22 від 11 квітня 2024 року, витягу з реєстру боржників № 19 від 27 лютого 2024 року, витягу з реєстру боржників № 22 від 11 квітня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договорами позики № 4877542 від 06 серпня 2023 року у розмірі 23100 грн, № 76818456 від 25 жовтня 2023 року у розмірі 19644 грн (а.с. 18, 19, 28, 29).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4877542 від 06 серпня 2023 року заборгованість станом на 31 липня 2024 року становить 23100 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6000 грн, заборгованість за відсотками 17100 грн (а.с. 20).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 76818456 від 25 жовтня 2023 року заборгованість станом на 31 липня 2024 року складає 19644 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6000 грн, заборгованість за відсотками 13644 грн (а.с. 30).

24 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , відповідачем у справі, було укладено договір про споживчий кредит № 6354727 (Індивідуальна частина) (а.с. 36-41), відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачеві кредит у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки у розмірі 5000 грн строком на 105 днів з 24 жовтня 2023 року і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 08 листопада 2023 року (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 06 лютого 2024 року (дата остаточного погашення заборгованості) (пункти 1.3.1-1.3.2 договору). Згідно з пунктом 1.5.1. договору комісія за надання кредиту 950 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1875 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду (пункт 1.5.2 договору). Пунктом 1.5.3 договору встановлено, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 15750 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Договір відповідач підписав електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Також, відповідачем було підписано електронним підписом графік платежів, який є додатком до договору про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови кредитування, графік платежів до паспорту споживчого кредиту (а.с. 41, 43-44, 45).

Заява на отримання кредиту № 6354727 від 24 жовтня 2023 року містить анкетні дані позичальника, суму кредиту, загальний строк кредитування, процентну ставку, розмір комісії за надання кредиту, номер платіжної картки на яку мають бути перераховані кредитні кошти (а.с. 42).

27 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27022024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло (а.с. 46-47).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 27 лютого 2024 року, витягом з реєстру боржників від 27 лютого 2024 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 6354727 від 24 жовтня 2023 року у розмірі 18040 грн (а.с. 48, 49).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6354727 від 24 жовтня 2023 року заборгованість станом на 31 липня 2024 року становить 18040 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5000 грн, заборгованість за відсотками 12090 грн (а.с. 50).

15 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 19684-10/2023 (а.с. 57-62), відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» надало відповідачеві кредит у безготівковій формі шляхом перерахування на платіжну картку у розмірі 3000 грн, строком на 360 днів, тобто до 08 жовтня 2024 року, зі сплатою процентної ставки у розмірі 2,50 в день % та застосовується в межах строку кредитування. Договір відповідач підписав електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Також, відповідачем було підписано графік платежів та паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування з урахуванням побажання споживача (а.с. 63, 64-66).

29 квітня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29042024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло (а.с. 67-69).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 29 квітня 2024 року, витягом з реєстру боржників від 29 квітня 2024 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 19684-10/2023 від 15 жовтня 2023 року у розмірі 17850 грн (а.с. 70, 71).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 19684-10/2023 від 22 квітня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 31 липня 2024 року складає 17850 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу 3000 грн, заборгованість за відсотками 14850 грн (а.с. 72).

15 жовтня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , відповідачем у справі, було укладено договір про надання фінансового кредиту № 05943-10/2023 (а.с. 775-80), відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачеві фінансовий кредит у розмірі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Дата погашення кредиту 08 жовтня 2024 року.

Відповідно до пункту 4.1 договору процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (пункт 1.6 договору).

ОСОБА_1 , відповідно до графіку платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору, був зобов`язаний до 08 жовтня 2024 року вносити на погашення кредиту щомісячні платежі, відповідно до встановленого графіку, загальна вартість кредиту становить 30000 грн (а.с. 81).

Зазначений договір про надання фінансового кредиту, графік платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору, паспорт споживчого кредиту (а.с. 82-84) підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом.

Між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 26 лютого 2024 року було укладено договір факторингу № 26022024, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 05943-10/2023 від 15 жовтня 2023 року, укладеним між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , за плату перейшло до TOB «ФК «ЄАПБ» (а.с. 85-86).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 26 лютого 2024 року, витягом з реєстру боржників від 26 лютого 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 05943-10/2023 від 15 жовтня 2023 року у розмірі 10875 грн (а.с. 87, 88).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 05943-10/2023 від 15 жовтня 2023 року станом на 31 липня 2024 року становить 10875 грн, яка складається із заборгованості: за кредитом у розмірі 3000 грн; за відсотками 7875 грн (а.с. 89).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Щодо укладення кредитних договорів

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень частин 1, 2 статті 207, пункту 2 частини 1 статті 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідач у справі, шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від позикодавців прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договори (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто договори вважаються укладеним у відповідності до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

ОСОБА_1 , відповідачем у справі, не спростовано презумпцію правомірності правочинів та не надано будь-яких доказів того, що позикодавці отримали його персональні дані та використали їх у власних цілях.

Таким чином, сторони договорів досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали їх у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договори вважаються таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону).

Вказаними договорами передбачено порядок та умови отримання кредитів, погашення заборгованості за кредитами, сплату відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами.

Відповідач ОСОБА_1 , підписавши вказані договори, надав згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому вказаними договорами.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).

Процесуальний обов`язок, передбачений статями 12, 81 ЦПК України, відповідачкою не виконано та не надано доказів, які б підтверджували належність виконання відповідачкою зобов`язання за кредитним договором або відсутність обов`язку його виконання.

Крім того, положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами у строки, передбачені договорами щодо повернення суми кредитів та процентів за користування кредитами не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами.

Щодо відступлення права вимоги

У частині 1 статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 (провадження № 61-13862св25) Верховний Суд виснував, що майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (частина 2 статті 1078 ЦК України).

Допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги.

Наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина 1 статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу.

Майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина 1 статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу.

У договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб`єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки).

Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами 1, 2 статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У матеріалах справи наявні належним чином завірені копії договорів факторингу, акти прийому-передачі реєстрів боржників, витяги з реєстрів боржників.

Згідно сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12).

Таким чином, вищевказане свідчить про належне укладення між ТОВ «1 БАНК», ТОВ «Мілоан», ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» договорів факторингу та перехід прав вимоги за кредитними договорами.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів за кредитними договорами, укладених в електронній формі, право вимоги за даними договорами на підставі договорів факторингів перейшло до позивача.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів за кредитними договорами, укладених в електронній формі, право вимоги за даними договорами на підставі договорів факторингу перейшло до позивача, а тому суд дійшов висновку, що тому позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати, які було сплачено за подання позовної заяви у розмірі 3028 грн.

На підставі статей 11, 207, 208, 509, 512, 513, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 48, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. № 30, м. Київ, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ: 35625014) заборгованість за договором позики № 4877542 від 06 серпня 2023 року у розмірі 23100 (двадцять три тисячі сто) гривень 00 копійок, за договором позики № 76818456 від 25 жовтня 2023 року у розмірі 19644 (дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок чотири) гривні 00 копійок, за договором про споживчий кредит № 6354727 від 24 жовтня 2023 року у розмірі 18040 (вісімнадцять тисяч сорок) гривень 00 копійок, за договором про надання фінансового кредиту № 19684-10/2023 від 15 жовтня 2023 року у розмірі 17850 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, за договором про надання фінансового кредиту № 05943-10/2023 від 15 жовтня 2023 року у розмірі 10875 (десять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. № 30, м. Київ, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ: 35625014) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.