Ухвала суду № 133741378, 29.01.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/210/26

Номер провадження 1-кс/585/111/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни, клопотання слідчого СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 подане в кримінальному провадженні №42026202530000001 від 06.01.2026, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2026 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло відповідне клопотання, в якому слідчий прохає про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загребелля Роменського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

1.1 Доводи клопотання

Відповідно до матеріалів клопотання, Роменським РВП ГУНП України в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а Роменською місцевою прокураторою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42026202530000001 від 06.01.2026року за ч.1 ст.263 КК України.

За версією органу досудового розслідування, наприкінці грудня 2025 року, точної дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 незаконно придбав у невстановленої особи 1 (один) предмет, ззовні схожий на автоматичну зброю з серійним номером « НОМЕР_1 », 307 (триста сім) предметів, ззовні схожих на патрони калібру 5,45 мм, 4 (чотири) предмети, ззовні схожі на запали «М 213», 2 (два) предмети, ззовні схожі на запали «Ф-11», 1 (один) предмет, ззовні схожий на запал «DM 82 A3», 2 (два) предмети, ззовні схожі на запали «AF 11», 4 (чотири) предмети, ззовні схожі на корпуси гранат «М68», 2 (два) предмети, ззовні схожі на корпуси гранат «GHO-1 RDX», 1 (один) предмет, ззовні схожий на корпус гранати «DM 61 A1», 1 (один) предмет, ззовні схожий на корпус гранати «М52П3», 2 (два) предмети, ззовні схожі на корпуси гранат «RGO-78», 2 (два) предмети, ззовні схожі на корпуси гранат «Ф-1», 1 (один) предмет, ззовні схожий на корпус гранати «Ф-1», 4 (чотири) предмети, ззовні схожі на запали «УЗРГМ», корпус ручної гранати «РГД-5» із запалом «УЗРГМ», та почав зберігати їх за місцем власного проживання.

27.01.2026 в період часу з 07:51 год. по 17:30 год. в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою:

АДРЕСА_1 , слідчим було виявлено та вилучено 1 (один) предмет, ззовні схожий на автоматичну зброю з серійним номером « НОМЕР_1 », 307 (триста сім) предметів, ззовні схожих на патрони калібру 5,45 мм, 4 (чотири) предмети, ззовні схожі на запали «М 213», 2 (два) предмети, ззовні схожі на запали «Ф-11», 1 (один) предмет, ззовні схожий на запал «DM 82 A3», 2 (два) предмети, ззовні схожі на запали «AF 11», 4 (чотири) предмети, ззовні схожі на корпуси гранат «М68», 2 (два) предмети, ззовні схожі на корпуси гранат «GHO-1 RDX», 1 (один) предмет, ззовні схожий на корпус гранати «DM 61 A1», 1 (один) предмет, ззовні схожий на корпус гранати «М52П3», 2 (два) предмети, ззовні схожі на корпуси гранат «RGO-78», 2 (два) предмети, ззовні схожі на корпуси гранат «Ф-1», 1 (один) предмет, ззовні схожий на корпус гранати «Ф-1», 4 (чотири) предмети, ззовні схожі на запали «УЗРГМ», корпус ручної гранати «РГД-5» із запалом «УЗРГМ»,

Згідно висновку за результатами проведення судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/119-26/1391-ВТХ від 06.01.2026, надані на дослідження об`єкти, являються корпусом наступальної осколкової ручної гранати типу РГД-5 (1 од) та уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ (1 од). Надані на дослідження об`єкти, при їх конструктивному поєднанні,утворюють ручну наступальну осколкову гранату РГД-5 (1 од), яка є вибуховим пристроєм військового призначення і відноситься до бойових припасів.

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно, в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 зі змінами та доповненнями, незаконно придбав та в подальшому незаконно зберігав корпус ручної гранати «РГД-5» із запалом «УЗРГМ».

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

1.2 Доводи сторони обвинувачення

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.

1.3 Доводи сторони захисту

В судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 з`явився адвокат ОСОБА_7 , якого за дорученням №5-18-2026-000175 від 27 січня 2026 року призначено для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_4 , якого було затримано Роменським РВП ГУНП в Сумській області .

За бажанням підозрюваного ОСОБА_4 , участь при розгляді клопотання брав адвокат ОСОБА_5 за угодою від 28 січня 2026 року, укладеною з дружиною підозрюваного ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти обрання йому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту заперечував. Просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, в зв`язку з тим, що йому потрібно ходити на роботу.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у витді цілодобового домашнього арешту заперечував, просив врахувати при обранні запобіжного заходу підозрюваному можливість останнього працевлаштуватись на ходити на роботу. А тому просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.

1.4 Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 28 січня 2026 року повідомлено про підозру за ч.1 ст.263 КК України, а саме: придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановила, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.263 КК України, є обґрунтованими та допустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 , вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

1.6 Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) доведено тим, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Санкція вказаної статті відносить інкримінований злочин до категорії тяжкого з можливістю призначити покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в період воєнного стану, тому переховування від органів досудового розслідування та/або суду є досить ймовірним та таким що може бути скоєним підозрюваним.

Тяжкість покарання за ч.1 ст.263 КК України не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_4 , однак, у сукупності з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість вчинити інше кримінальне правопорушення) підтверджено тим, що ОСОБА_4 є раніше не судимим, але в той же час вчинив злочин, пов`язаний з незаконним обігом зброї в період воєнного стану , відсутність офіційного працевлаштування та легального доходу, що підвищує ризик повторного скоєння аналогічних кримінальних правопорушень чи правопорушень з використанням зброї.

Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити свою кримінально карану діяльність.

Неможливість обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обумовлене тим, що вказаний запобіжний захід є найбільш м`яким, і його обрання є неспіврозмірним з характером вчиненого кримінального правопорушення та наслідками, що настали внаслідок його вчинення, що може викликати осуд та негативне ставлення суспільства до правоохоронних органів та суду в силу своєї несправедливості та м`якості, крім того сам факт наявності бойових припасів чинить суспільну небезпечність.

Неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_4 обумовлюється тим, що останній офіційно ніде не працює, не має постійного джерела доходу.

Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризику встановленого у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, та беручи до уваги, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, то слідчий суддя переконаний, що застосування запобіжного заходу є необхідним.

Слідча суддя враховує те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Для попередження доведених в судовому засіданні ризиків, слідча суддя вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід, який є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому особиста порука також не застосовується. Крім того, переміщення ОСОБА_4 має бути обмеженим на час проведення розслідування.

Так, враховуючи наявність постійного місця проживання у підозрюваного, позитивної характеристики за місцем проживання, бажання працевлаштуватися про що наголошує сам підозрюваний та його захисник в судовому засіданні, наявність на утримання неповнолітньої дитини, то слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби (з 19-00 години до 07-00 години ранку наступного дня) з покладенням обов`язку носіння електронного засобу контролю, забезпечить можливість здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків та для запобігання доведених у суді ризиків.

Слідча суддя також вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризику переховування та вчинення іншого кримінального правопорушення, які слідчий суддя вважає доведеними та ефективності здійснення кримінального провадження. З урахуванням усіх обставин, відповідно, клопотання слідчого слід задовольнити частково.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 181, 194, 195,196, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання слідчого СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 подане в кримінальному провадженні №42026202530000001 від 06.01.2026, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.263 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби ( з 19:00 години до 07:00 години ранку наступного дня) з носінням електронного засобу контролю в межах строку досудового розслідування- до 28 березня 2026 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися за межі міста Ромни без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора та/або суд про зміну місця проживання.

- заборонити спілкуватись зі свідком ОСОБА_8 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Доручити контроль за виконанням ухвали процесуальному керівнику у кримінальному проваджені №42026202530000001 від 06.01.2026 року - прокурору Роменської окружної прокуратури, який здійснюватиме процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.

Виконання ухвали доручити Роменському РВП ГУНП в Сумській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним з дня отримання повного тексту ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали складено та оголошено 02 лютого 2026 року о 08 годині 40 хвилин.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_9