Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 465/9849/25
Провадження 2-а/465/56/26
РІШЕННЯ
Іменем України
02.02.2026 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Ванівський Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ДАЦ О.В., серія ЕНА №5982454 від 21.10.2025 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 11.09.2025 року о 12 годині 59 хвилин на вул. Київська, 5, він здійснив стоянку транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, ДНЗ НОМЕР_1 на тротуарі, не залишив для руху пішоходів 2м., чим порушив вимоги п. 15.10.в. ПДР України. Вказує, що він є фізичною особою підприємцем, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №2004150000000125312. Його дружина, Собко Надія Миколаївна, з 16 червня 2011 року, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер витягу 15428875), є власником нежитлових приміщень загальною площею 163,6 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Київська, 5. У зазначених приміщеннях розташований магазин «Продукти», у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування та іншими товарами. З метою забезпечення роботи магазину «Продукти», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Київська, 5, він періодично здійснює завезення товарів, їх завантаження та розвантаження, у зв`язку з чим виконує короткочасну зупинку транспортного засобу у спеціально відведеному місці. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та необґрунтованою, оскільки зупинка транспортного засобу здійснювалася в межах вимог Правил дорожнього руху України та виключно з метою завантаження/розвантаження товару для потреб магазину. Просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 26.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Представником відповідача подано 11.12.2025 до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає у відзиві, що поліцейський Управління мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів.
Позивач 16.12.2025 подав на адресу суду відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав. Зазначає, що відповідач у своєму відзиві не навів жодних аргументів щодо порушення ним правил дорожнього руху. Вказує, що 11.09.2025 року о 13:00 год. він здійснив зупинку/стоянку транспортного засобу для розвантаження товару у магазин у спеціально відведеному місці. Крім того, звертає увагу, що відповідач вказує у відзиві, що він керував транспортним засобом TESLA MODEL, що не відповідає дійсності.
Суд, розглянувши адміністративну справу, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правила перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатись тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Як вбачається з оскаржуваної постанови серії ЕНА №5982454, 11.09.2025 о 12 год. 59 хв. у м.Львові на вул. Київська, 5, ОСОБА_1 здійснив стоянку транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1 на тротуарі, не залишив для руху пішоходів 2 м., чим порушив вимоги п.15.10 ПДР України.
Відповідно до п.15.10 (в) ПДР України, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Позивач в позовній заяві обґрунтовує правомірність здійснення ним зупинки тим, що ширина тротуару, де мала місце подія, становить 4,6 м., що перевищує мінімально допустиму норму, а стоянка його автомобіля була вимушеною та зумовлена необхідністю розвантаження та завантаження товару у магазину «Продукти». Позивачем надано Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно яких позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснюють підприємницьку діяльність.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Згідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Але, в порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Представником відповідача в підтвердження обґрунтувань винесеної постанови надано лише відзив, а інших доказів на підтвердження винуватості позивача у вчиненому правопорушенні, які б свідчили про вчинення ним порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови, поліцейським не надано.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до п. п. 1, 3 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідачем в порядку ст. 77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача, та не додано відео з нагрудної камери інспектора.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова серії ЕНА №5982454 від 21.10.2025 року, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
ВСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5982454 від 21 жовтня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 грн. 50 коп. (чотириста вісімдесят чотири гривні п`ятдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 02 лютого 2026 року.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ - 40108646, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя Ванівський Ю. М.
Судове рішення № 133740257, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 02.02.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 465/9849/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: