Рішення № 133739820, 29.01.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.01.2026

Справа № 334/8353/25

Провадження № 2/334/450/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Александровій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення,

встановив:

Комунальне підприємство «Водоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, вказавши в заяві, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 , користується послугами КП «Водоканал», але оплату за воду та послуги каналізації у повному обсязі не здійснюють, у зв`язку з чим, за період з 01.05.2016 року по 31.08.2025 року утворилась заборгованість у сумі 3928,60 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачів, а також стягнути понесені судові витрати в розмірі 3028,00грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 скористався своїм правом та надав суду відзив на позовну заяву, у якій просить суд застосувати строки позовної давності до вимог з 01.05.2016 року по 01.04.2017 року на суму 2659,64 гривень. Проти стягнення заборгованості в межах строку позовної давності не заперечував.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги викладені у відзиві, просив його врахувати при винесенні рішення.

Інші відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача не надав суду відповідь на відзив у встановлений судом термін але надав додаткові пояснення, згідно яких зазначив, що відповідачі протягом всього періоду заборгованості здійснювали періодичні платежі на погашення заборгованості, що свідчить про визнання ними боргу перед позивачем та факту отримання послуги в повному обсязі та належної якості.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися не припущеннях.

Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи та відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру. Особовий рахунок НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.05.2016 року по 31.08.2025 року нараховано 5525,85 гривень: зараховано в оплату поточного періоду з 01.05.2016 року по 31.08.2025 року 1392,32 гривень; субсидія/пільга за період з 01.05.2016 року по 31.08.2025 року 204,93 гривень. Заборгованість до стягнення за період 01.05.2016 року по 31.08.2025 року становить 3928,60 гривень. Інформацію щодо відключення від мережі централізованого водопостачання та водовідведення матеріали справи не містять.

Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання.

Згідно п. 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст.23, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами та вноситься у встановлені строки.

Відповідно до вимог ст. ст. 66-68 ЖК України, наймач (власник) зобов`язаний своєчасно щомісяця вносити оплату за надані йому комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання і водовідведення.

Договір між сторонами про надання послуг не укладався, КП «Водоканал» надавав відповідачам як споживачам за вказаною адресою послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідачі такі послуги прийняли, від їх отримання не відмовлялися.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 85 «про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690», затверджені типові форми договорів, у тому числі форми типового публічного договору приєднання з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

На виконання вищевказаних вимог закону, 01.03.2022 року на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування https://zp.gov.ua та на офіційному веб-сайті КП «Водоканал» http://www.vodokanal.zp.ua було розміщено текст публічного договору приєднання.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору (тобто з 01.04.2022 року) на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідних договорів з виконавцем комунальної послуги.

Таким чином з 01.04.2022 року за зазначеною адресою укладено публічний договір.

Отже, судом встановлено, що між сторонами фактично склалися правовідносини з надання послуг з водопостачання та водовідведення, в яких одна сторона зобов`язана надавати другій стороні такі послуги, а друга - зобов`язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник майна зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.

Відповідно до ст.67, 68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житла. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що наймач і всі повнолітні члени сім`ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов`язаннями, пов`язаними з найманням житла.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Враховуючи, що за період з 01.05.2016 року по 31.08.2025 року позивач надав послуги з водопостачання води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачі такі послуги прийняли, від їх отримання не відмовлялися. Оплату за отриманні послуги здійснювали не у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість на суму 3928,60 грн, що підтверджується відповідним розрахунком, який відповідачами не спростований, тому суд приходить до висновку, про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Що стосується заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень частини першої статті 264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що позовна давність це строк, протягом якого особа може захистити в суді своє суб`єктивне право в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Позовна давність застосовується лише при вирішенні сторонами спору в суді.

Відповідачем ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву заявлено про застосування строку позовної давності до вимог з 01.05.2016 року по 01.04.2017 року на суму 2659,64 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначені зміні вступили в силу з 02.04.2020 року.

Таким чином, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину.

Крім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі протягом всього періоду заборгованості, в тому числі з 05.2016 по 01.04.2017 року здійснювали періодичні платежі на погашення заборгованості, що свідчить про визнання ним боргу перед позивачем та факту отримання послуги в повному обсязі та належної якості.

Отже, суд не вбачає законних підстав до застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Таким чином, у даному випадку в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 05.2016 року до 08.2025 року слід задовольнити у повному обсязі, шляхом стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Водоканал» заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення у сумі 3928,60 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати, у зв`язку зі зверненням із позовом до суду по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за централізоване водопостачання і водовідведення - задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь КП «Водоканал» (м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 03327121) борг за спожиту воду і послуги водовідведення у розмірі 3928 (Три тисячі дев`ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь КП «Водоканал» (м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 03327121) судовий збір в розмірі 1009 (Одна тисяча дев`ять) гривень 34 копійки з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.01.2026 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.