Ухвала суду № 133739681, 02.02.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3717/25

Провадження № 2/309/1372/25

У Х В А Л А

02 лютого 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Сідей Я.Я.

секретаря судового засідання: Свистак К.М.

за участю: прокурора: Худан І.І.

представника позивача: Калин А.М.

адвоката відповідача: Габор Я.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Хуст в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Габор Я.І. про залишення позовної заяви без розгляду, суд -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Хустської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 60 212, 04 гривень та сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Хустського районного суду Закарпатської області від 21.10.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, з повідомленням сторін.

В підготовчому судовому засіданні 02.02.2026 р. представник відповідача адвокат Габор Я.І. подала суду клопотання про залишення вищевказаного позову без розгляду з тих підстав, що прокурором не доведено належним чином нездійснення чи неналежне здійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що компетентні органи не можуть чи не бажають здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення з позовом, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджування порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, відповідач вважає, що прокурором не дотримано вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому в даній справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді. Просила дану позовну заяву залишити без розгляду.

Прокурор щодо задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечив.

Представник Хустської міської ради в судовому засіданні підтримала думку прокурора.

Дослідивши подане клопотання, матеріали цивільної справи, заслухавши думку прокурора, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3-4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Аналіз частини третьої статті 56 ЦПК України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший третій частини четвертої статті 23 Закону).

З викладених вище положень чинного законодавства випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

При цьому, для підтвердження підстав для представництва, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 (провадження №12-20гс21) (п.п. 8.38, 8.40 даної постанови).

Поняття «компетентний орган» вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Прокурор у позовній заяві вказав, що у Хустської міської ради виникло право на стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів. Однак, міська рада не здійснювала належним чином захисту інтересів держави та самостійно з позовом до суду не звернулася.

У листі від 23.09.2025 за №07.54-113-627-25 прокурор відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» просив Хустську міську раду надати інформацію, зокрема, чи вживались міською радою заходи нарахування безпідставно збережених коштів орендної плати, направлення претензій, вказати причини бездіяльності, а також чи будуть вживатись міською радою заходи, спрямовані на стягнення коштів за користування земельною ділянкою, в тому числі шляхом пред`явлення позову.

У відповідь на вищевказаний лист прокурора Хустська міська рада своїм листом за №02-12/2366 від 29.09.2025 повідомила, що просить долучитися до вирішення даного питання і здійснити відповідне представництво у суді.

Хустська міська рада наявність підстав для представництва не оскаржувала, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в особі Хустської міської ради суду не висловлювала.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Хустської міської ради суд вважає необґрунтованим.

Прокурором у позові, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначено підстави для представництва у суді інтересів держави в особі Хустської міської ради, що підтверджено відповідними доказами, доданими до позову. Відповідно вимоги відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст.257ЦПК України є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 257, 258, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Габор Ярослави Іванівни про залишення позову керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Хустської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 60 212, 04 гривень без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту проголошення суддею.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.