Рішення № 133739381, 02.02.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1912/25

2/134/117/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 січня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

01 грудня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») через систему «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року в сумі 44790 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 41790 грн. - заборгованість за процентами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що 30 грудня 2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» (далі - ТОВ «ІНФІНАНС») та ОСОБА_1 було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0989924438/1 згідно Заявки-анкети на отримання кредиту № 3411600 від 30.12.2020 року на умовах пропозиції (оферти) на укладення договору позики, що акцептована ОСОБА_1 шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який було надіслано за допомогою смс-повідомлення на телефонний номер, зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

Відповідно до умов вказаного договору розмір кредиту становить 3000 грн., строк користування кредитом - 21 день, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов Договору.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики, шляхом заповнення заявки на сайті ТОВ «ІНФІНАНС», з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням реквізитів банківської картки, на яку в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти.

Підписанням договору позики відповідач також підтвердив, що він повністю ознайомився з його умовами та йому була надана вся необхідна інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

11 лютого 2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») було укладено Договір факторингу № 11-02/22, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» належне йому право грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числі і за договором № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року.

В подальшому ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до боржників на підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі і за договором № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року, боржником у якому є відповідач ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Оскільки відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, у нього утворилася заборгованість за цим договором, розмір якої станом на день подання позовної заяви становить 116925 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 76755 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 37170 грн. - заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Разом з тим, позивач, посилаючись на принципи розумності, співмірності та пропорційності, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року в розмірі 44790 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 41790 грн. - заборгованість за процентами. Окрім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати: 2422,40 грн. судового збору та 16000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 05 грудня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 05 січня 2026 року розгляд справи було відкладено на 28 січня 2026 року в зв`язку з першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача.

В судове засідання 28 січня 2026 року сторони (їх представники) не з`явилися.

У позовній заяві представник позивача - Ткаченко М.М. просила розглянути справу у відсутності представника позивача. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений в порядку, визначеному п. 10 ст. 187 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду невідомі. У встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позов.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 28 січня 2026 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 30 грудня 2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 на підставі Заявки-анкети на отримання кредиту № 3411600 від 30.12.2020 року на умовах Пропозиції (оферти) на укладання електронного договору позики, що акцептована відповідачем шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0989924438/1.

Так, за змістом заявки-анкети на отримання кредиту № 3411600 від 30.12.2020 року ОСОБА_1 просив ТОВ «ІНФІНАНС» надати йому кредит в сумі 3000 грн. на споживчі цілі терміном на 21 день шляхом перерахування коштів на його банківську платіжну карту. Дану заявку ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8j3u4v, вона містить його паспортні дані, індивідуальний податковий номер, його адресу та номер мобільного телефону, реквізити банківської картки.

Того ж дня (30.12.2020) ТОВ «ІНФІНАНС» за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, розміщеної на сайті Товариства, moneyboom.ua, направило ОСОБА_1 в його особистий кабінет Пропозицію укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року (оферта) та надання кредиту згідно Заявки-анкети № 3411600 від 30 грудня 2020 року, яка була підписана директором ТОВ «ІНФІНАНС» ОСОБА_2 30 грудня 2020 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2L3Z8W, відповідно до якої ТОВ «ІНФІНАНС» запропонувало ОСОБА_1 прийняти умови оферти та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», затверджених наказом № 14/1 від 19.08.2020 року, та укласти за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ІНФІНАНС», розміщеної на сайті moneyboom.ua в мережі інтернет, договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року на наступних умовах: розмір кредиту - 3000 грн.; строк користування кредитом - 21 день; строк дії договору - 3 роки; відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом, яка застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності пролонгації; річна відсоткова ставка - 638,75 % (застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації); максимальна відсоткова ставка - 3,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується за умови неналежного виконання умов Договору; максимальна річна відсоткова ставка - 1277,5 % (застосовується за умови неналежного виконання умов договору).

ОСОБА_1 акцептував оферту від 30 грудня 2020 року на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року та отримання кредиту згідно Заявки-анкети № 3411600 від 30 грудня 2020 року, шляхом підписання акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8j3u4v 30 грудня 2020 року, в якому він погодився з умовами оферти ТОВ «ІНФІНАНС», умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», затверджених наказом № 14/1 від 19.08.2020 року (далі - Правила), та погодився укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року для отримання кредиту на умовах, викладених у цьому акцепті, а також надав згоду на використання при укладенні вказаного правочину одноразового ідентифікатора в якості аналога його власноручного підпису.

Підписанням акцепту оферти від 30 грудня 2020 року на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року та отримання кредиту згідно Заявки-анкети № 3411600 від 30 грудня 2020 року, ОСОБА_1 підтвердив, що до укладення договору він ознайомився з іншими умовами, викладеними у Правилах, які є невід`ємною частиною договору (оферти та акцепту оферти), у тому числі щодо порядку укладення договору фінансового кредиту та надання фінансового кредиту позичальнику, порядку застосування та нарахування процентів за користування кредитом, порядку зміни і припинення дії Договору, відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, а також, що йому була надана інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Отже, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики, шляхом заповнення заявки-анкети на сайті ТОВ «ІНФІНАНС» та підписання акцепту оферти на укладення договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Фінансова установа виконала свої зобов`язання за договором та надала відповідачу кредитні кошти згідно умов договору, що підтверджується повідомленням ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1410425709112745 від 09.07.2025 року, згідно якого 30.12.2020 о 22:04 на платіжну картку № НОМЕР_1 успішно зараховано грошові кошти в сумі 3000 грн. (номер транзакції в системі iPay.ua - 76403314).

За умовами договору ОСОБА_1 зобов`язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк, а також сплатити відсотки за весь строк користування кредитними коштами, однак свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед кредитором.

11 лютого 2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 11-02/22, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» належне йому право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Акта приймання-передавання Реєстру боржників від 11 лютого 2022 року та Реєстру боржників до Договору факторингу № 11-02/22 від 11 лютого 2022 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер у Реєстрі 1014) за договором № 0989924438 в сумі 44790 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 41790 грн. - заборгованість за процентами.

Після отримання права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» продовжило нарахування процентів згідно умов кредитного договору.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належне йому право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 10 січня 2023 року та Реєстру боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер у Реєстрі 9065) за договором № 0989924438 в сумі 79755 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 76755 грн. - заборгованість за процентами.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» зазначило, що у відповідача станом на день подання позовної заяви обліковується прострочена заборгованість в розмірі 116925 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 76755 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 37170 грн. - заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Однак, враховуючи принципи розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 44790 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 41790 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепту) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем, у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України, було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки цей договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

На підтвердження виконання первісним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів в сумі 3000 грн. позичальнику (відповідачу) на його картковий рахунок, позивач надав повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1410425709112745 від 09.07.2025, відповідно до якого 30.12.2020 о 22:04 в системі iPay.ua був здійснений переказ кредитних коштів та зараховано 3000 грн. на картку НОМЕР_1 , що є належним і достатнім доказом.

Суд звертає увагу на те, що в підписаній 30.12.2020 Заявці-анкеті на отримання кредиту № 3411600 позичальник зазначив реквізити банківської картки - НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року № 113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Жодних доказів на спростування факту отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 наведено висновок про застосування норм права, суть якого полягає у тому, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Відповідно до пропозиції укласти договір № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року, строк дії цього договору становить 3 роки.

Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі № 756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Згідно умов договору № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, проценти за користування поточною сумою фінансового кредиту нараховуються щоденно на суму фінансового кредиту з дня отримання (включно) та по день фактичного повернення (включно). Отже, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося відповідно до умов цього договору в межах строку дії кредитного договору.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення заявки-анкети на отримання кредиту, у якій підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в позику. Договір позики та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості у повному розмірі чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором.

Відтак, суд дійшов висновку, що розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами договору позики № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісного кредитора до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та в подальшому від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до позивача прав вимоги за договором, укладеним з відповідачем.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Таким чином, саме по собі неповідомлення споживача про уступку права вимоги, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем договору № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року та отримання кредитних коштів за цим договором. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договору факторингу та договору відступлення права вимоги, акти прийому-передачі реєстрів боржників та реєстри боржників підтверджують перехід прав грошової вимоги за договором № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року до позивача по справі.

Судом встановлено, що відповідач не виконував умови вказаного договору ні первісному кредитору, ні новим кредиторам.

З огляду на викладене, з урахуванням принципу диспозитивності, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року в розмірі 44790 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 41790 грн. - заборгованість за процентами.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2024 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет» був укладений договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, згідно якого вартість послуг правничої допомоги узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, яка є невід`ємним додатком до цього Договору (п. 4.1 Договору).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позову додано копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», де вказані вид послуг, одиниця виміру та ціна роботи, заявку на надання юридичної допомоги № 794 від 01.10.2025 року, витяг з Акта № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025, згідно яких надані послуги у даній справі складаються з наступних дій: усна консультація з вивченням документів - 2 год. вартістю 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подання до суду - 4 год. вартістю 12000 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 року у справі № 910/7032/17).

Попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 824/20/23).

Так, в питанні щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд неодноразово наголошував, що зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності таких витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суду не подавав.

Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України, а не у частині четвертій статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Суд вважає, що розмір заявлених стороною позивача витрат на правничу допомогу є завищеним та непропорційним до предмета спору, оскільки дана справа незначної складності, з ціною позову 44790 грн., судова практика щодо вирішення спорів, пов`язаних зі стягненням кредитної заборгованості, є сталою і передбачуваною. Така послуга, як усна консультація з вивченням документів, носить лише усний/аналітичний характер без вчинення відповідних процесуальних дій, є похідною від складання процесуальних документів та не може займати багато часу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до 8000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, на переконання суду, є справедливим та обґрунтованим, співмірним із складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задоволено у повному обсязі, тому сплачений ним судовий збір в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 0989924438/1 від 30 грудня 2020 року в розмірі 44790 грн. (сорок чотири тисячі сімсот дев`яносто гривень), з яких: 3000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 41790 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2422,40 грн. судового збору та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 10422,40 грн. (десять тисяч чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне рішення складено 02 лютого 2026 року.

Суддя