Ухвала суду № 133738968, 02.02.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/23858/25

Провадження № 2/638/4091/26

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

02 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання - Мяснянкіної Г.П.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 19920,00 грн.

Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

27 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв`язку з тим, що він проходить військову службу у складі Національної гвардії України з 08 грудня 2025 року до теперішнього часу, у зв`язку з чим позбавлений можливості особисто брати участь у судових засіданнях та реалізувати свої процесуальні права.

В судове засідання сторони не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та долучені до нього докази, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 08 грудня 2025 року до теперішнього часу перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з`єднання 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується довідкою начальника відділення кадрової роботи секції персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 від 18 грудня 2025 року № 8380.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Отже, Національна гвардія України в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є іншим, утвореним відповідно до закону, військовим формуванням.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану на території України» від 24.02.2022 року було введено воєнний стан на всій території України на 90 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, востаннє Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 № 3684-IX з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Згідно з п. 2 зазначеного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та продовжений до цього часу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Суд наголошує, що чинна редакція п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України покладає на суд імперативний обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21 зазначив, що при вирішенні питання про зупинення провадження у справі суд, окрім процесуального обов`язку щодо зупинення провадження, повинен враховувати особисту думку сторони (представника), яка перебуває на воєнній службі і у разі, якщо остання наполягає на розгляді справи без її участі/за участю представника, то у суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Оскільки відповідач наполягає на зупиненні провадження у справі з підстав перебування на військовій службі, тому у суду відсутні підстави для відмови у задоволенні клопотання відповідача.

З огляду імперативний обов`язок суду зупинити провадження в сукупності з думкою відповідача, суд задовольняє заяву відповідача про зупинення провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Керуючись ст. 251, 253, 259-260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі № 638/23858/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - зупинити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв`язку з перебуванням відповідача у складі інших утворених відповідно до закону військових формувань, а саме у складі Національної гвардії України, що переведені на воєнний стан до припинення перебування відповідача у складі інших утворених відповідно до закону військових формувань, а саме у складі Національної гвардії України, що переведені на воєнний стан.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали складено 02 лютого 2026 року.

Суддя І.П. Латка