Постанова № 13373817, 22.12.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7449/09/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Попової О. Г.,

при секретарі - Снігірьовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Скерцо" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Приватне підприємство "Скерцо" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. Зазначає, що за результатами виїзної планової перевірки ПП "Скерцо" з питань дотримання вимог податкового за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року державними податковими інспекторами складений акт №6185/23-1/22064354/0110 від 10.09.2009 року, в якому зафіксовано порушення з боку ПП "Скерцо" вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством завищено валові витрати в сумі 2788525,00грн., пп.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по операціях з поставки паперу, картону, поліграфічного приладдя та засобів, тощо, в рамках укладених нікчемних угод з ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос".

На підставі вказаного акту видані податкові повідомлення-рішення №0002292301/0 від 23.09.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 836558,00грн., в тому числі основний платіж - 557705,00грн. та штрафні (фінансові) санкції - 278853,00грн., №0002302301/0 від 23.09.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1045698,00грн., в тому числі основний платіж - 697132,00грн. та штрафні (фінансові) санкції - 348566,00грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями - рішеннями та просить їх скасувати. Позовні вимоги мотивує тим, що висновки відповідача про нікчемність укладених з контрагентами ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос" договорів не відповідають дійсності, так як операції з поставки паперу, картону, поліграфічного приладдя та засобів, тощо у контрагентів підтверджені належними первинними документами, а податковий кредит сформований на підставі податкових накладних.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Надали суду заперечення щодо позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки ПП "Скерцо" з питань дотримання вимог податкового за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року державними податковими інспекторами складений акт №6185/23-1/22064354/0110 від 10.09.2009 року.

В акті зазначено, що перевіркою встановлені порушення з боку ПП "Скерцо" вимог:

1) п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 697132,00 грн.;

2) п.4.1 ст.4, п.6.5 ст.6, пп.7.3.6 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 557705,00 грн.

На підставі акту перевірки за порушення:

- пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" видано податкове повідомлення-рішення №0002292301/0 від 23.09.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 836558,00 грн., в тому числі основний платіж - 557705,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 278853,00 грн.

- пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" видано податкове повідомлення - рішення №0002302301/0 від 23.09.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1045698,00 грн., в тому числі основний платіж - 697132,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 348566,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, однак, скарги залишені без задоволення. За результатами розгляду скарг були винесені нові податкові повідомлення-рішення №0002292301/1 від 26.10.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 836558,00 грн., в тому числі основний платіж - 557705,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 278853,00 грн. та №0002302301/1 від 26.10.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1045698,00 грн., в тому числі основний платіж - 697132,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 348566,00 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0002302301.

Встановлено: 10.09.2006 року між ТзОВ "Андрос" (постачальник) та ПП "Скерцо" (покупець) укладено господарський договір поставки №1-910/6. Відповідно до п. 2.1 поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX WORKS), Франко завод (м.Київ), місце поставки - склад постачальника.

Відповідно до п.2.3 вказаного договору право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатково - прибутковою накладною.

01.10.2008 року між ТзОВ "Анефрі" (постачальник) та ПП "Скерцо" (покупець) укладено договір поставки №АН-3/1001. Відповідно до п. 1.1 постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно п. 2.1 поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX WORKS), Франко завод (... назва місця), місце поставки - м.Київ.

Відповідно до п.2.3 вказаного договору право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатково - прибутковою накладною.

01.08.2008 року між ТзОВ "Лінкс Ревю" (постачальник) та ПП "Скерцо" (покупець) укладено договір поставки №08.01-1. Відповідно до п.1.1 постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно п. 2.1 поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX WORKS), Франко завод (м.Київ), місце поставки - склад постачальника.

Відповідно до п.2.3 вказаного договору право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатково - прибутковою накладною.

01.08.2007 року між ТзОВ "Лінкс Ревю" (постачальник) та ПП "Скерцо" (покупець) укладено договір поставки №08.01-3. Відповідно до п.1.1 постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно п. 2.1 поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX WORKS), Франко завод (...назва місця), місце поставки - склад постачальника.

Відповідно до п.2.3 вказаного договору право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатково - прибутковою накладною.

Зазначені договори укладені у відповідності до вимог ст.203 ЦК України, не визнані недійсними і на час розгляду справи в суді є чинними. До позивача не застосовувались санкції, передбачені ст.208 ГК України.

На підтвердження взаємовідносин ПП "Скерцо" та ТзОВ "Андрос" були надані наступні первинні документи: господарський договір поставки №1-910/6 від 10.09.2006 року, накладні, податкові накладні, специфікації до договору поставки, акти приймання - передачі, посвідчення про відрядження на доставку продукції, довіреності на отримання товару, накази про відрядження, подорожні листи вантажного автомобіля.

На підтвердження взаємовідносин ПП "Скерцо" та ТзОв "Анефрі" були надані наступні первинні документи: договір поставки №АН-3/1001 від 01.10.2008 року, накладні, податкові накладні, специфікації до договору поставки, акти приймання - передачі, посвідчення про відрядження на доставку продукції, довіреності на отримання товару, накази про відрядження, подорожні листи вантажного автомобіля.

На підтвердження взаємовідносин ПП "Скерцо" та ТОВ "Лінкс Ревю" були надані наступні первинні документи: договір поставки №08.01-1 від 01.08.2008року, договір поставки №08.01-13 від 01.08.2007року, накладні, податкові накладні, специфікації до договору поставки, акти приймання - передачі, посвідчення про відрядження на доставку продукції, довіреності на отримання товару, накази про відрядження, подорожні листи вантажного автомобіля.

Надані документи за змістом та формою відповідають вимогам закону та бухгалтерському обліку.

Частиною 1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Фактично основним видом діяльності позивача за перевіряємий період є виробництво виробів з паперу та картону.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Слід зазначити, що п.5.11 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Посилання в акті перевірки на те, що до складу валових витрат віднесені суми на підставі накладних, заповнених всупереч вимогам чинного законодавства щодо оформлення первинних документів, що потягло за собою висновок податкових інспекторів про безтоварність господарських операцій та нікчемність укладених договорів, не відповідає дійсності.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З оглянутих в судовому засіданні оригіналів видаткових накладних (копії долучено до матеріалів справи) встановлено, що в накладних зазначено, що відпущено ПП "Скерцо" через доручення від ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос" папір, картон, поліграфічне приладдя, тощо. У всіх накладних зазначено назву документа, дату і місце їх складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис уповноважених осіб, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Товар доставлявся зі складів контрагентів вантажним автомобілем МАN-L-2000, який знаходиться на балансі підприємства.

Згідно витягу з наказу №01-ОД від 03.01.2008 року про організацію бухгалтерського обліку й облікову політику підприємства при необхідності доставки матеріалів з інших міст України відрядження оформлюється, згідно діючого законодавства, на водія, а якщо за потреби з водієм їде супроводжуюча особа і поїздка займає не більше одного робочого дня, для супроводжуючої особи ця поїздка носить роз"їздний характер (а.с. 62 т.2).

Позивачем надані посвідчення про відрядження на доставку продукції до ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос", довіреності на отримання товару, накази про відрядження, подорожні листи вантажного автомобіля.

Також суд не бере до уваги посилання податкового органу на те, що у контрагентів позивача не було умов (кількість працюючих, відсутність основних фондів) для поставки сировини в кількості згідно договорів поставки, а згідно АІС "РПП" ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос" відсутні за місцезнаходженням. Податковим органом, згідно ст.71 КАС України, не надано доказів про проведення перевірок контрагентів з питань взаємовідносин з позивачем та про дослідження питання про можливість здійснення таких господарських операцій контрагентами, а відсутність контрагентів позивача за своїм місцезнаходженням встановлена тільки в 2009 році, тоді як господарські операції здійснювались в 2006-2008 роках.

Законом не передбачено наявність у власності підприємств основних фондів для здійснення господарської діяльності. Основні фонди можуть знаходитись як у власності підприємства так і орендуватись. При оренді основних засобів, вони не ставляться на баланс, відповідно не відображаються в додатку К1/1 декларації з податку на прибуток. амортизація нараховується орендодавцями. Кодексом законів про працю України передбачено, що працівника можуть приймати на роботу на підприємство як за основним місцем роботи так і за сумісництвом, трудовими договорами, при цьому комунальний податок нараховується та сплачується лише на працівників за основним місцем роботи. Тому про кількість працюючих на підприємстві не можливо судити лише по сумі нарахувань та сплати комунального податку, що безпідставно зробила податкова інспекція. Зазначені питання податковим органом не досліджувались.

Контрагенти позивача ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос" як на час здійснення господарських операцій з позивачем, так і на час розгляду справи в суді були платниками податку на додану вартість та знаходились в Єдиному реєстрі підприємств та організацій Україні (а.с. т.2 235-249).

Отримання макулатури за договорами від контрагентів пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки підприємство займається виробництвом гофрованого паперу, пакувань з паперу та картону (прокладки горбкуватої) ящиків, вкладок картонних, паперу обгорткового та ін. Отриманий папір та картон був використаний для виробництва продукції (етикетки, коробки, тощо), яка була реалізована ПП "Скерцо" за договорами іншим підприємствам, таким як ЗАТ "Ліктрави", ВАТ "Макаронна фабрика м.Київ". При реалізації готової продукції з сировини придбаної у зазначених фірм, ПП "Скерцо" були нараховані податкові зобов'язання з ПДВ та валові доходи.

Щодо висновків податкового органу що угоди, укладені між позивачем і ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос" є нікчемними, то відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ТзОВ "ОНВІ" та контрагентами ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи ДПІ у м.Житомирі не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Відповідачем не доведений факт безтоварності операції (відсутність придбання товару). Здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос" підтверджено належним чином оформленими видатковими і податковими накладними, платіжними дорученнями, договорами поставки, актами приймання-здачі виконаних робіт, статутом підприємства та іншими первинними документами.

Висновки ДПІ у м.Житомирі, що надані ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос" послуги мають бути підтверджені іншими документами, окрім розрахункових та платіжних документів, що надавались під час перевірки, не відповідають вимогам пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно яких установлення додаткових обмежень щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється.

Отже, суд приходить до переконання про безпідставність нарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0002292301.

В акті перевірки зазначено, що враховуючи викладене в п.2.8 акту перевірки (щодо господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос") позивач по нікчемним операціям з поставки паперу, картону, поліграфічного приладдя та засобів, тощо в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" включив до податкового кредиту суми ПДВ в рамках угод на загальну суму 557705 грн.

Як вищезазначено в постанові, податковим органом не доведено, що угоди укладені позивачем з ТОВ "Лінкс Ревю", ТОВ "Анефрі", ТОВ "Андрос" є нікчемними, а витрати по угодам не відносяться до валових витрат підприємства, понесеним в зв'язку із здійсненням господарської діяльності.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та повинна містити обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість та ін. (пп. 7.2.3, 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Законом України "Про податок на додану вартість" або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом.

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Встановлено, що ПП "Скерцо" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит. В акті перевірки не зазначено, що податкові накладні оформлені всупереч вимогам законодавства.

Отже, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП "Скерцо" підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94 - ВР, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість" та керуючись ст.ст. 86, 158-163,254 КАС України, суд-,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м.Житомирі від 23.09.2009 року №0002302301/0 та №0002292301/0.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 28 грудня 2010 р.