Ухвала суду № 133736866, 28.01.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19090/21

Провадження № 1-кп/643/58/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021220000000175 від 07.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_4 подано до суду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова 28.05.2021, а саме на грошові кошти в сумі 19 200, 00 грн. та 100 євро.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання захисник посилається на те, що вказані грошові кошти були вилучені за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 і арешт на них накладався з підстав необхідності збереження цього майна, яке зберегло на собі злочину та визнано речовими доказами, а також для запобігання його втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування. Однак, на під час досудового розслідування, ні під час розгляду обвинувального акту судом жодним доказом не було зафіксовано що особисті кошти родини, які були вилучені, отримані злочинним шляхом або містять на собі сліди злочину. Оскільки досудове розслідування завершено, письмові докази сторони обвинувачення судом досліджені, на даний час відпала потреба у подальшому арешті майна. Також захисник зауважує, що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, а санкція ч. 2 ст. 369-2 КК України не передбачає конфіскації майна.

У судовому засіданні 28.01.2026 захисник та обвинувачений підтримали клопотання про скасування арешту майна та просили суд задовольнити його.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданого стороною захисту клопотання про зняття арешту майна з тих підстав, що захисником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність підстав для подальшого застосування арешту майна, вилученого в ході обшуку за місцем проживання обвинуваченого. Судовий розгляд кримінального провадженні триває, а тому скасування арешту майна на даній стадії може створити ризики його відчуження, знищення або зміни, що перешкоджатиме досягненню завдань кримінального провадження.

Розглянувши клопотання захисника про скасування арешту майна, суд зазначає таке.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28.05.2021 було накладено арешт на тимчасово вилучене 24.05.2021 в ході обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5 майно, зокрема на грошові кошти в сумі 19 200,00 грн купюрами 200 гривень - 56 штук, номіналом 500 гривень - 16 штук, а також одна купюра номіналом 100 євро.

Накладаючи арешт на вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти слідчий суддя керуючись ст. ст. 167, 170, 171 КПК України виходив з того, що виникла необхідність накладення арешту на це майно, яке зберегло на собі сліди злочину та визнано речовим доказом, та для запобігання його втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування.

Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з тим судом встановлено, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, дослідження всіх доказів, у тому числі показань свідків, не проведено, а тому суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про відсутність необхідності у подальшому застосуванні арешту на зазначене майно або про необґрунтованість його накладення.

Доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для подальшого арешту грошових коштів фактично зводяться до оцінки доказів у кримінальному провадженні по суті, що на даній стадії судового розгляду є передчасним.

Крім того, суд бере до уваги, що постановою слідчого від 25 травня 2021 року грошові кошти у сумі 19 200,00 грн, а також одна купюра номіналом 100 євро, були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим сторона обвинувачення не позбавлена права звернутися до суду з клопотанням про їх дослідження у судовому засіданні відповідно до вимог ст. 357 КПК України.

За таких обставин, заявлене захисником ОСОБА_4 клопотання про скасування арешту майна наразі є передчасним та не підлягає задоволенню.

Крім того, у судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про витребування з КНП «Міська поліклініка № 20» повної медичної документації щодо обвинуваченого ОСОБА_5 та залучення лікуючого лікаря-терапевта амбулаторії № 1 Центру первинної медичної допомоги КНП «Міська поліклініка № 20» ХМР ОСОБА_6 в якості спеціаліста та допит її у судовому засіданні щодо можливості участі обвинуваченого у судовому засіданні з урахуванням визначених йому діагнозів.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання прокурор посилається на те, що обвинувачений неодноразово не з`являвся у судові засідання, що зумовлювало відкладення розгляду кримінального провадження. На підтвердження поважності причин неявки у судові засідання обвинувачений ОСОБА_5 посилався на стан здоров`я, на підтвердження чого надавав медичну документацію, яка, на переконання сторони обвинувачення, не містить достатніх та вичерпних відомостей щодо характеру та ступеня тяжкості захворювання, тривалості лікування та наявності медичних протипоказань для участі обвинуваченого у судових засіданнях. За таких обставин, виникла необхідність перевірити обґрунтованість посилань обвинуваченого на неявку у судові засідання через стан здоров`я та встановити чи має місце реальна можливість участі у судових засіданнях обвинуваченого через фізичний стан з урахуванням визначеного йому діагнозу і запобігти подальшому безпідставному затягуванню судового розгляду.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник при вирішенні заявленого прокурором клопотання щодо залучення в якості спеціаліста лікаря терапевта ОСОБА_6 поклались на розсуд суду, проте заперечували проти задоволення клопотання в частині витребування повної медичної документації щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .

Розглянувши заявлене прокурором клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки, висновки та інші документи під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. У разі необхідності та за наявності підстав може бути залучено з іноземної держави, міжнародної організації як спеціаліста фахівця у галузі хімічної, біологічної, радіаційної, ядерної чи іншої зброї. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання довідок, висновків та інших документів у випадках, передбачених пунктами 7, 8, 9 частини четвертої цієї статті. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора в частині залучення до участі у судовому засіданні в якості спеціаліста лікаря-терапевта амбулаторії № 1 Центру первинної медичної допомоги КНП «Міська поліклініка № 20» Харківської міської ради ОСОБА_6 .

Разом з тим, вирішуючи клопотання прокурора в частині витребування повної медичної документації обвинуваченого, суд враховує, що така документація містить відомості, які становлять лікарську таємницю, а її витребування можливе лише за умови доведення необхідності та пропорційності такого заходу.

На даній стадії судового провадження фактичні обставини справи, які б об`єктивно обґрунтовували потребу у витребуванні повного обсягу медичної документації обвинуваченого, судом не встановлені, а отримання висновку лікаря щодо можливості участі обвинуваченого у судових засіданнях може бути достатнім для вирішення процесуальних питань, пов`язаних з розглядом кримінального провадження.

Крім того, суд виходить з необхідності дотримання принципу мінімального втручання у права особи та недопущення передчасного розкриття відомостей про стан здоров`я обвинуваченого, які не є безпосередньо необхідними для вирішення питань судового розгляду на цій стадії.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо витребування повної медичної документації обвинуваченого підлягає відкладенню до встановлення фактичних обставин справи, які можуть обґрунтовувати необхідність застосування такого заходу.

Керуючись ст. ст. 22, 26, 71, 110, 174, 350, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування арешту майна залишити без задоволення.

2. Клопотання прокурора ОСОБА_3 про залучення спеціаліста задовольнити.

3. Залучити до участі у судовому засіданні в якості спеціаліста лікаря-терапевта амбулаторії № 1 Центру первинної медичної допомоги КНП «Міська поліклініка № 20» Харківської міської ради ОСОБА_6 .

4. Роз`яснити спеціалісту його права та обов`язки, визначені ч. ч. 4, 5 ст. 71 КПК України.

5. Попередити спеціаліста, що у разі його неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини, на нього судом буде покладено всі витрати, пов`язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.

6. Обов`язок забезпечення прибуття спеціаліста покласти на прокурора ОСОБА_3 .

7. Ухвала оскарженню не підлягає.

8. Повний текст ухвали буде проголошено 02.02.2026 о 08:45 год.

Суддя ОСОБА_1