Постанова № 13373331, 23.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.11.10 Справа №2а-13070/10/11/0170

об 11 годині 45 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекціїв м. Керчі АР Крим

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 601,62 грн. заборгованості з єдиного податку та пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем несвоєчасно сплачуються суми єдиного податку відповідно до законодавства.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, надав клопотання, про розгляд справи у відсутність його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 12.10.10р. відповідачу було запропоновано надати письмові заперечення на адміністративний позов, а також всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю незявившегося представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

01.02.2010р. виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію та зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ № 2141000 0000 008418 (а.с.6).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

З урахуванням положень зазначеного Указу, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до ДПІ в м. Керчі АР Крим 15.03.2010 року подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з квітня 2010 р., на підставі якої відповідачу видано Свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 (а.с.7, 9).

Як вбачається із заяви відповідача на право здійснення спрощеної системи оподаткування від 15.03.2010р., він здійснював підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (а.с.7).

Абзац 2 статті 2 Указу «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» передбачає, що ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць, а відповідно абз.4 цієї же статті у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Рішенням Керченської міської ради АР Крим від 12.11.2009року затверджені ставки єдиного податку для фізичних осіб підприємців по видам діяльності, зокрема, при здійсненні діяльності в сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, якою відповідно до заяви займався відповідач, ставка податку становить 200грн. на місяць (а.с.24).

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України, громадянин підприємець зобовязаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обовязкових платежів; сплачувати податки та інші обовязкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Зі змісту абзацу 6 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» випливає що, фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

За квітень - червень 2010р. відповідач повинен був сплатити 600,00 грн. єдиного податку, однак у встановлені законодавством строки сума заборгованості зі сплати єдиного податку відповідачем не погашена (а.с.12).

26.04.2010р. позивачем була виставлена перша податкова вимога №1/594 про стягнення заборгованості в сумі 200,00 грн. (а.с.18), 27.05.2010р. позивачем виставлена друга податкова вимога №2/744 про стягнення заборгованості в сумі 201,62грн. (а.с.21),

За таких обставин, заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку за квітень червень 2010р. складає 600,00 грн. і вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Стосовно стягнення з відповідача заборгованості зі сплати пені в розмірі 1,62грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається із розрахунку суми позову та копії корінця другої податкової вимоги, загальна сума заборгованості, яка на думку позивача підлягає стягненню з відповідача, становить 601,62 грн. (600,00грн. єдиний податок, 1,62коп. пеня)

Відповідно до преамбули Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими» (далі Закон 2181), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Пунктом 1.4 ст.1 Закону №2181 визначено, що пеня це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Згідно з пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16 Закону №2181 нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Позивачем як субєктом владних повноважень не надано суду доказів самостійного нарахування відповідачем суми належного до сплати єдиного податку або нарахування такої суми відповідачу контролюючим органом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми пені задоволенню не підлягають, оскільки податковим органом не наведено законодавчих підстав нарахування пені на суму заборгованості по сплаті єдиного податку.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Примусове стягнення податкової заборгованості передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Статтею 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості підлягають частковому задоволенню на суму 600,00грн.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 23.11.2010 року.

У повному обсязі постанову складено 26.11.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг зі сплати єдиного податку сумі 600 (шістсот) гривень на користь місцевого бюджету м. Керчі, 16050200, р\р №34218379700019, ОКПО34740946, банк УГК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.