Ухвала суду № 133732835, 02.02.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/6501/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду у справі № 620/6501/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/6501/24.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 по справі № 620/6501/24 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.08.2022, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, із застосуванням, як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.08.2022, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, у відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 30.08.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120093507).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 виправлено описку, допущену у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24, правильно зазначивши відповідача по справі «військова частина НОМЕР_1 », у відповідному відмінку (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120155182).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121357981).

03.12.2025 (згідно вхідного штампу суду) позивач звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю у справі № 620/6501/24, у якій просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24 у строк один місяць з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 призначено до розгляду у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю у справі № 620/6501/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Запропоновано військовій частині НОМЕР_1 у строк до 09.12.2025 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві обставин та докази на їх підтвердження з доказами надсилання іншій стороні відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю у справі № 620/6501/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 відмовлено у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до Чернігівського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення суду по справі № 620/6501/24, 30 днів з дня отримання даної ухвали.

23.01.2026 (згідно вхідного штампу суду) від військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання судового рішення. В обгрунтування поданого звіту зазначено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24 військовою частиною НОМЕР_1 було розраховано суму, яка підлягає до виплати позивачу, та в подальшому щомісяця направлялися основні заявки-розрахунки. Остання основна заявка-розрахунок датована 06.01.2026 №9. Відповідач зазначив, що після надходження коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 рішення суду буде виконано у повному обсязі, орієнтовну дату виконання рішення визначити не можливо у зв`язку із відсутністю фінансувань зазначених потреб.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 призначено до розгляду у порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі № 620/6501/24. Запропоновано ОСОБА_1 у строк до 29.01.2026 подати до суду письмові пояснення щодо наведених у звіті обставин.

02.02.2026 (згідно вхідного штампу суду) від позивача надійшли письмові пояснення щодо наведених у звіті обставин.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 письмові пояснення ОСОБА_1 від 28.01.2026 повернуто без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про встановлення судового контролю, оцінивши поданий боржником звіт, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У частині першій статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною першою статті 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.

При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі також Конвенція).

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У рішенні від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголосив, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2012 року у справі «Савіцький проти України»).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, є у межах контролю органів влади (рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2005 року у справі «Сокур проти України»).

У рішенні від 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци 2, 3 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення 27 листопада 2008 року у справі №1-37/2008).

Основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається представник відповідача, є відсутність коштів.

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.12.2016 №774, відповідальними за виконання судових рішень (виконавчих документів) є: у Збройних Силах військова частина: щодо судових рішень та виконавчих документів про стягнення грошових коштів фінансова (фінансово-економічна) служба.

Наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» затверджені Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які, зокрема, визначають механізм фінансового забезпечення військових частин.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є: Міністр оборони України головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (третього рівня).

Розпорядники коштів третього рівня реалізують свої функції через фінансові органи військових частин.

Відповідно до пункту 2.23 Правил військова частина має право здійснювати видатки виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду за наявності витягів із річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету, а також у передбачених випадках згідно з річним розписом витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень, доведених органом Державної казначейської служби України, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.

Пунктом 2.32 Правил передбачено, що з метою своєчасного та повного отримання коштів відповідно до затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та плану спеціального фонду протягом поточного місяця військова частина здійснює аналіз стану виконання кошторису, уточнює потребу в коштах на наступний місяць і до 20 числа кожного місяця подає заявки (крім потреби в коштах на виплату грошового забезпечення та підйомної допомоги).

Фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до затверджених в установленому порядку кошторисів за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України (пункт 3 Правил).

Судом, при розгляді заяви встановлено, що військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, тоді як розпорядником бюджетних асигнувань вищого рівня є Міністерство оборони України.

Таким чином, для отримання видатків на виплату позивачеві коштів відповідно до рішення суду по справі № 620/6501/24, фінансова служба відповідача має подати розпоряднику коштів відповідну заявку на уточнення в потребі на відповідний місяць.

Так, відповідно до наданих суду доказів, військовою частиною НОМЕР_1 після набрання законної сили рішенням суду, вживались заходи щодо добровільного виконання рішення суду та здійснено розрахунок сум, які підлягають до виплати позивачу за рішенням суду, підготовлена та подана основна заявка-розрахунок від 06.01.2026 № 9.

Згідно частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що виплата коштів залежить від їх надходження від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, суд, враховуючи обставини справи та вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від військової частини НОМЕР_1 особисто та, з огляду на неповне його виконання, встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу.

Керуючись статтями 14, 241-242, 248, 370, 381-1-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24.

Встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 620/6501/24 два місяці з дня отримання даної ухвали.

Попередити військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 02.02.2026.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА