Ухвала суду № 133730788, 02.02.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

02 лютого 2026 р. № 400/1037/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаУправління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, провизнання протиправними та скасування постанов від 13.01.2026 ОПШ №048601, ОПШ 048604, ОПШ №048602, ОПШ 048603,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови в.о заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Олександра Атлас, а саме: ОПШ № 048601 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 17000 грн, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; постанови ОПШ № 048604 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 17000 грн, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; постанови ОПШ № 048602 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно- господарських санкцій у сумі 51000 грн, відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; постанови ОПШ № 048603 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 51000 грн, відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

02 лютого 2026 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов в.о заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Олександра Атлас, а саме: ОПШ № 048601 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 17000 грн, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; постанови ОПШ № 048604 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 17000 грн, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; постанови ОПШ 048602 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 51000 грн, відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; постанови ОПШ 048603 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 51000 грн, відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначила, що оскаржувані постанови є виконавчими документами. Таким чином, можливість звернення відповідачем оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до примусового виконання до вирішення справи судом та набрання законної сили судовим рішенням, може призвести до фактичного стягнення з позивача штрафу.

Ця обставина, а також враховуючи значну суму штрафу, може ускладнити ефективний судовий захист, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 4 ст. 154 КАС України).

Також, відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Самі по собі негативні наслідки не можуть бути підставою для забезпечення позову, а наведене заявником обґрунтування потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи.

Одночасно з цим, станом на момент звернення до суду з даною заявою на підставі оскаржуваних постанов може бути відкрито виконавче провадження та накладено арешт на кошти позивача.

Враховуючи викладене, невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком відчуження належних позивачу коштів до перевірки судом законності оскарженої постанови, що ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Суд вважає, що захід забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних поставнов є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, з метою запобігання негативних наслідків для позивача до ухвалення судового рішення по цій справі, які можуть в подальшому суттєво ускладнити можливість реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити дію постанов в.о заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Олександра Атлас, а саме: ОПШ № 048601 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 17000 грн, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; постанови ОПШ № 048604 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 17000 грн, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; постанови ОПШ 048602 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 51000 грн, відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; постанови ОПШ 048603 від 13.01.2026 року про накладення адміністративно-господарських санкцій у сумі 51000 грн, відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 400/1037/26.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. Ухвала є обов`язковою для виконання та набирає законної сили з 02.02.2026 року.

5. Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Оксана Володимирівна Малих