Ухвала суду № 133729986, 02.02.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу

і порядку виконання судового рішення

02 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/2835/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву адвоката Скржешевського Максима Станіславовича про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 640/2835/22 у справі за позовом адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

22 січня 2026 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду від адвоката Скржешевського Максима Станіславовича надійшла заява про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 640/2835/22 у справі за позовом адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 08 листопада 2021 року № 3992, та фактично сплачених сум.

Вищезазначене рішення суду набрало законної сили та згідно зі ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим для виконання, однак з дати набрання рішенням законної сили і по дату звернення до суду із цією заявою, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (далі Відповідач) рішення від 07 березня 2025 року у справі № 640/2835/22 не виконано в повному обсязі.

Згідно з відповіддю Відповідача від 16.07.2025 р. № 2600-0202-8/128250, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 640/2835/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано суму доплати за період з 01.12.2019 по 30.06.2025 становить 208 309 (Двісті вісім тисяч триста дев`ять гривень) грн. 65 коп. Проте вказана доплата за період з 01.12.2019 по 30.06.2025 не була виплачена.

На підставі вищевикладеного представник позивача просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 640/2835/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 208 309 (Двісті вісім тисяч триста дев`ять гривень) грн. 65 коп. на користь ОСОБА_1 .

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правом подання заперечення на заяву представника позивача не скористався.

Розглянув матеріали справи та надані учасниками справи докази в обґрунтування своїх доводів, урахував норми права, які регулюють спірні питання, суд дійшов висновку обґрунтованості заяви сторони позивача про зміну способу виконання судового рішення з огляду на таке.

Судом встановлене, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №640/2835/22 адміністративний позов адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 08 листопада 2021 року № 3992 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 08 листопада 2021 року № 3992, та фактично сплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 08 квітня 2024 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Підстави відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначені ст. 378 КАС України.

Частиною 1 зазначеної статті визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Отже, законодавець як самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення встановлює саме невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Представник позивача та представник відповідача надав докази того, що на виконання зазначеного судового рішення позивачу здійснено перерахунок пенсії та доплату по проведеному перерахунку в сумі 208309,65 грн. обліковано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Оскільки матеріалами справи достовірно підтверджено не виконання відповідачем рішення суду протягом 2 (двох) місяців з дня набрання законної сили - є самостійною підставою для зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Скржешевського Максима Станіславовича про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 640/2835/22 у справі за позовом адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №640/2835/22, із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки, Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві" від 08.11.2021 № 3992, з урахуванням при її обчисленні розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років в сумі 208 309,65 грн (двісті вісім тисяч триста дев`ять гривень 65 коп).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Cуддя О.В. Ірметова