Постанова № 133727811, 02.02.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №3/748/224/26

Єдиний унікальний № 748/226/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

14 січня 2015 року Президентом України видано Указ «Про часткову мобілізацію» №15/2015, затверджений Законом № 113-VIII від 15 січня 2015 року, у зв`язку з чим почав діяти особливий період.

Вищий адміністративний суд України в постанові від 16 лютого 2015 року (справа 800/582/14), яка набула законної сили, зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду та останній діг по теперішній час, у зв`язку з чим правопорушення, вчиненні військовослужбовцями, є вчиненими в умовах особливого періоду.

Згідно зі ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українськомх народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 373 від 12 грудня 2025 року старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду начальника пункту заправки пальним роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 . Таким чином старший солдат ОСОБА_1 є військовою службовою особою, а саме є військовослужбовцем, який обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків.

Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення перевірки військової частини НОМЕР_2 щодо усунення виявлених недоліків під час попередньої перевірки, яка здійснювалась в жовтні 2025 року щодо незаконного використання пально-мастильних матеріалів, дотримання вимог нормативно-правових актів з питань зберігання, обліку, витрат та списання пального 23 січня 2026 року встановлено неналежне ведення обліку пально-мастильних матеріалів, а саме відсутність записів про наявність, видачу та залишки пально-мастильних матеріалів в період з 25 листопада 2025 року по 23 січня 2026 року в Книзі обліку наявності та руху військового майна (склад, підрозділ) «Склад ПММ АБ ДП МІМ в/ч НОМЕР_2 », розпочатий 26 липня 2025 року інв. №115 т 3 2025, оскільки відповідно до частини 2 статті 11 розділу V «Організація, ведення обліку та документальне оформлення руху військового майна у військовій частині» Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 17 серпня 2017 року №440 визначено, що військове майно, яке надійшло до підрозділу чи відправлено (здано) з підрозділу, ставиться на облік (знімається з обліку) у книзі обліку військового майна (склад, підрозділ) у той самий день. Дані цієї книги обліку повинні щоденно відображати достовірну наявність військового майна.

Згідно вимог пункту 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року №300 (далі - Положення №300) усі посадові особи військової частини (з`єднання). які відають військовим (корабельним) господарством, повинні: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням.

Згідно пункту 3.2.40. начальники складів частини відповідають за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність та своєчасний облік матеріальних засобів, за підтримку внутрішнього порядку, санітарний та протипожежний стан на складах. Вони підпорядковані відповідним начальникам служб частини, а з питань бойової підготовки, виконання розпорядку дня та внутрішнього порядку - командиру взводу тилового забезпечення частини.

Відповідно до пункту 3.2.41. начальники складів повинні: суворо виконувати правила приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів; не допускати випадків псування та нестач; приймати та видавати матеріальні засоби за встановленими документами; вести кількісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі.

Крім цього за пунктом 3.2.42. начальник складу частини виконує роботи щодо приймання, зберігання, видавання, здавання і обліку матеріальних засобів та прибирання складу за вказівками начальника служби.

Таким чином, старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, обіймаючи посаду начальника складу складів господарчого взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 , порушив вимоги пунктів 3.2.40, 3.2.41, 3.2.42 Положення про військове (корабельне) господарство, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року №300, ч. 2 ст. 11 розділу V Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністра оборони України від 17 серпня 2017 року № 440, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення, складеною секретарем судових засідань. У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, вину у скоєному визнає.

Відповідно до рішення Ради суддів України № 26 від 05 серпня 2022 року, яким рекомендовано судам здійснювати виклики та повідомлення учасників проваджень за допомогою електронної пошти або з використанням вказаних учасниками мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення), ОСОБА_1 вважається повідомленим належним чином про день та час судового розгляду, згідно довідки про доставку SMS-повідомлення, складеною секретарем судових засідань.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, участь у розгляді яких передбачає обов`язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у розгляді справи, однак ст. 172-20 КУпАП до цього переліку не входить, тому за відсутності клопотання про відкладення розгляду справи та належного повідомлення про розгляд справи суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується даними, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, копією Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 12 грудня 2025 року, аркушем доведення від 12 грудня 2025 року, що є в матеріалах справи.

Враховуючи особу порушника, який вперше вчинив адміністративне правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність згідно положень ст. 35 КУпАП, з метою виховання порушника та для попередження здійснення ним нових правопорушень, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, ч. 2 ст.172 - 15, ст.268, ст.283, п.1 ч.1 ст.284, ст.308 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172 -15 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч) грн.

Оригінал квитанції про сплату штрафу необхідно надати Чернігівському районному суду або направити поштою за адресою: м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 4.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач ГУК у Черн.р-ні/Чернігів.р-н/21081100; Код ЄДРПОУ 37972475; Рахунок - № UA678999980313000106000025522; Банк одержувача Казначейство України (ЕАП); Найменування коду класифікації доходів бюджету - адміністративні штрафи та інші санкції, 21081100.

Постанова суду може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області.

Суддя Хоменко Л.В.