Ухвала суду № 133727049, 02.02.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/467/26

Провадження № 1-кс/577/108/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2026 р. м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026200450000005 від 02.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, та ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В :

02 лютого 2026 року старший слідчий ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання обґрунтовує тим, що приблизно у середині січня 2026 року у невстановлений день та час, але не пізніше 19.01.2026, ОСОБА_7 за достовірно невстановлених обставин та місці, діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 №62/95-ВР, переслідуючи злочинний корисливий умисел, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, незаконно з метою збуту придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, вагою 0,2 г, у вигляді 9 пігулок у двох фрагментах блістерів, який незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з вказаною метою.

Так, 19.01.2026 близько 13.20 год. ОСОБА_7 , перебуваючи по пр. Миру, 82/20, під контролем працівників поліції незаконно збув за 400 грн. ОСОБА_8 , який був залучений до проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки зі зміною його анкетних, наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, вагою 0,0905 г. Також, 19.01.2026 близько 15.40 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у під`їзді №3 будинку №82 по пр. Миру в м. Конотоп, під контролем працівників поліції повторно незаконно збув за 500 грн. ОСОБА_8 , наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, вагою 0,1095 г.

29.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено ряд ризиків, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні серії умисних тяжких злочинів, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, оскільки спрямований проти здоров`я нації, за вчинення яких у разі визнання винуватим йому загрожує суворе покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна. Характер інкримінованих злочинів, що мають підвищену суспільну небезпечність, характеризують ОСОБА_7 з негативного боку та свідчить про те, що він, перебуваючи на волі, переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. Про це також свідчать матеріалами, зареєстровані в ЄО Конотопському РВП ГУНП в Сумській області за №24013 від 27.08.2025 за зверненням органів ТЦК та СП щодо необхідності доставлення ОСОБА_7 , відносно якого були складені адміністративні протоколи за ст. 210, 210-1 КУпАП за ухилення від виконував покладені на нього обов`язки щодо мобілізації та переховувався до ТЦК та СП. Окрім цього, після повідомлення ОСОБА_7 про підозру 29.01.2026 було здійснено його виклик до слідчого на 30.01.2026 для подальшого проведення з ним слідчих дій, але останній до слідчого не з`явився без поважної причини, не повідомивши про причину своєї неявки.

Про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, свідчать наступні обставини: ОСОБА_7 знайомий зі свідком ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні, а отже може впливати на нього з метою зміни показів останнім на його користь.

Про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчать наступні обставини: ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні інкримінуються 2 епізоди злочинів, вчинених з корисливих мотивів. Крім того, ОСОБА_7 ніде не працює, не має законного джерела прибутку, є наркозалежним, з 2018 року перебуває на обліку лікаря-нарколога з діагнозом опійна наркоманія та хронічний алкоголізм. Раніше, ОСОБА_7 був неодноразово судимий 5 разів, останній раз 11.03.2021, переважно за скоєння крадіжок, відбував покарання в місцях позбавлення та обмеження волі і хоч на даний час судимості погашені, він відбувши останнє покарання 18.05.2022, продовжив вчиняти злочини.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 пред`явлену підозру вважав необґрунтованою та прохав обрати йому більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, надавши йому шанс. Пояснив, що отримавши повістку, не з`явився на виклик до слідчого, бо злякався.

Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію підзахисного ОСОБА_7 і прохала обрати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання і дослідивши надані докази суд дійшов наступного висновку.

29.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, та незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно.

Відповідно до ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З практики Європейського суду з прав людини, зокрема з рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вбачається, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, при цьому наявність доказів на даному етапі не повинна бути достатньою для забезпечення засудження, а повинна лише виправдовувати подальше розслідування.

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається наявність кримінального провадження, в рамках якого слідчий звернувся до суду із клопотанням.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст. 307 КК України, за викладених в клопотанні обставин.

Досліджені додані до клопотання матеріали вказують на наявність вагомих фактів, які стали причиною виникнення підозри, найпереконливіші з яких: протоколи контролю за вчиненням злочину від 19.01.2026; висновки експертів №СЕ-19/119-26/1009-НЗПРАП від 27.01.2026 і №СЕ-19/119-26/1011-НЗПРАП від 26.01.2026; протоколи допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які повідомили про факти збуту ОСОБА_11 наркотичних засобів; протокол обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого у ОСОБА_7 вилучена медична документація з МЦ ЛДЦ «Здравіє», а також іншими доказами в їх сукупності.

Суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання передбаченого санкцією ч.1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, та за санкцією ч.2 ст. 307 КК України позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Слідчий суддя також враховує відомості про особу підозрюваного, який не судимий, з 2018 року перебуває на обліку лікаря-нарколога з діагнозом «Опійна наркоманія. Хронічний алкоголізм», на програмі ЗПТ в Конотопській ЦРЛ не перебуває (а.с. 31), обґрунтовано підозрюється в збуті наркотичних засобів, притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП та без поважних причин не прибув на виклик слідчого (а.с. 37 ).

У даному випадку тяжкість злочину, в поєднанні із наведеними відомостями про особу підозрюваного, має свій раціональний зміст та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності поведінку підозрюваного ОСОБА_12 , який може як переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.

Прокурором доведено, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в даному випадку є тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, передбаченим п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Водночас ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України є недоведеним.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 , більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але на підставі сукупності досліджених обставин, доведених прокурором, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 , відомості про його особу та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України суд вважає за необхідне визначити розмір застави на рівні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави достатньою мірою буде гарантувати виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 197 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 29 березня 2026 року до 24:00 год.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок грн), які можливо внести на рахунок: Одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, Код: 26270240 Назва банку: ДКСУ м. Київ МФО: 820172, р/р UA558201720355249001000008869. Призначення платежу: застава за кого прізвище, ім`я, по-батькові, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

У разі внесення вказаної суми застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти, поклавши на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого СВ Конотопського ВП ГУНП в Сумській області, прокурора або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі Конотопського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадій кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Ухвала підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 02.02.2026 о 15:00 год.

Слідчий суддяОСОБА_1